вкспввтний висновок до проекту Закону Украіни “Про внесення змін до деяких законодавчих актів Украіни щодо особливостей управління держави-ими банками” та матеріалів до нього Проект акта внесено: проект акта подано Мінфіном 10 травня 2017 р. № 18203/0і1—17. 1. Фахова експертнза Проблема Відповідно до статті 7 Закону Украіни “Про банки і банківську діяльність” (далі — Закон про банки) у державному банку 100 % статутного капіталу належать державі. Вищим органом управління банком в наглядова рада, що здійснюе контроль за діяльністю правління банку, до складу наглядовоі' ради входять члени призначені Верховною Радою, Президентом Украіни і Кабінетом Міністрів. При цьому, з метою представництва інтересів держави До складу наглядовоі' ради державного банку можуть вх0дити представники органів виконавчоі' влади та інші особи, які відповідають вимогам, зазначеним у цій статть Проте, існуюча система корпоративного управління державними банками потребуе удосконалення. Крім того, пунктом 26 Плану пріоритетних дій УрЯДу на 2017 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів Украіни від 3 квітня 2017 р. № 275, передбачено завдання розробити проекти актів законодавства щодо удосконалення корпоративного управління в державних банках 3 метою підвищення конкурентоспроможності та ефективності `1°х діяльності. Оцінка ефективності По — перше, законопроектом пропонусться перебудувати існуючу систему управління державними банками. Так, встановлюеться, що органами управління державного банку с загальні збори, функцію яких виконуе Кабінет Міністрів, наглядова рада (сім осіб: п’ять осіб незалежних членів обираються на конкурсі (виключно із числа кандидатів, відібраних на умовах відкритого конкурсу компаніею з добору персоналу, що мае не менш як десятирічний міжнародний досвід надання послуг 3 добору керівного складу провідних світових банків), один — представник від ПреЗИДента Украіни, один — від КМУ). Прагнення усунути політичний та адміністративний вплив на державний банк ‹: безумовно правильним. Проте запропонована конструкція управління державним банком (коли найважливіші рішення можуть прийматися без урахування позиціі' представників держави, може призвести до втрати контролю держави над своею власністю, оскільки держава залишаючись формальним власником банку значно обмежуеться в можливостях управляти ним. Порушуеться рівність форм власності, зокрема права держави як власника банку 2 значно менші порівняно з правами власника приватного банку. Слід зазначити, що Урядом з 2016 р. впроваджуеться нова модель управління державною власністю, одніею з головних складових же? в інститут незалежних членів наглядових рад та представників держави, які приймають рішення щодо голосування з питань порядку денного засідання наглядовоі' ради на власний розсуд. Відповідно до Закону Укра'іни “Про управління об’ектами державноі' власності” та відповідних положень актів Уряду, які регламентують діяльність наглядових рад за участю незалеж'них членів, головою наглядовоі' ради може бути обраний будь—який член ради та залишено можливість призначити представником держави державного службовця. В той же час законопроектом пропонуеться встановити, що головою наглядовоі' ради державного банку може бути лише незалежний член та відповідно заборонити державним службовцям бути представником держави. Запропонована побудова правовідносин з управління державним банком ставить у нерівне становище органи управління державного банку, обмежить права держави як акціонера та призведе де-факто до втрати контролю державою над своею власністю, зокрема: 1) встановлюеться вичерпний перелік питань, прийняття яких належить до компетенці'і загальних зборів (тобто Уряду), та одночасно загальним зборам забороняеться приймати рішення 3 інших питань. Зокрема, Урядом не зможуть прийматися рішення про надання згоди на вчинення значного правочину або правочину щодо вчинення якого ‹: заінтересоват-іість. (Відповідно до Закону Украіни “Про акціонерні товариства” (далі — Закон про акціонерні товариства) якщо ринкова вартість майна або послуг, що е предметом значного правочину, перевищуе 25 відсотків вартості активів за даними останньо'і річно'і фінансово'і звітності акціонерного товариства, рішення про надання згоди на вчинення такого правочину приймаеться загальними зборами за поданням наглядово'і ради-) Нанриклад, наапядова рада зможе самоотійно прийняти рішення 'про часткове або повне відчуження акцій банку, що призведе до втрати банку статусу державного без відома власника (держави). При тому, що лише протягом 2016 —201 7 років Урядом додатково каніталізовано державні банки на 133,4 млрд. гривень, зокрема АТ “Ощадбанк” на 8,9 млрд. гривень; АТ “Укрексіибанк ” — 7,7 яшрд. гривень, а також ПАТКБ “ПРИВАТБАНК ” — 116,8 млрд. гривень; ' 2) встановлюеться, що питання, які належать до виключно? компетенціі' наглядовоі' ради державного банку, не можуть вирішуватися навіть загальними зборами в особі Уряду, тобто Уряд фактично усуваеться від прийняття рішень всупереч частині першій статті 33 Закону про акціонерні товариства, якою загальним зборам надаеться право вирішувати будь—які питання діяльності товариства. Звертавмо увагу, що законопроектом встановлювться пріоритет положень ново'і редакніі' статті 7 Закону Украі'ни “Про банки 5 банківську діяльність ” перед іншими нормами цього та інших законів, норми яких не 3 будуть застосовуватись до державних банків, якщо супервчитимуть статті 7. Таким чином, наглядова рада може самостійно прийняти рішення про відчуження акцій банку. Натомість, за наявності волі, Уряд не зможе прийняти рішення про продаж одного з трьох державних банків, оскільки таке рішення буде прийматися не власником, а наглядовою радою. Такі положення порушують природу корпоративних відносин та встановлюють залежність власника від рішень менеджерів, призначених ним в нагляцову раду банку. З метою недопущения часткового або повного відчуження наглядовою радою належних державі акцій державного банку без погодження Кабінетом Міністрів пропонуемо віднести до компетенціі' загальними зборів акціонерів державного банку відповідне положення шляхом доопрацювання законопроекту, доповнивши частину восьму новоі' редакціі' статті 7 законопроекту пунктом такого змісту: “19) погодження рішення наглядовоі' ради про надання згоди на вчинення значного правочину або правочину щодо вчинення якого е заінтересованість.”. 3) Засідання наглядовоі' ради державного банку & правомочним за присутності п’яти '1'1' членів. Рішення приймаеться простою більшістю. Наглядова рада державного банку може утворювати комітети. Обов’язково утворюються комітет з питань аудиту, який складатиметься виключно із незалежних членів, комітет 3 питань ризиків та комітет 3 питань призначень та винагород посадовим особам, & також комітет з питань ризиків складатиметься переважно із незалежних членів і очолюватиметься ними. Передбачено можливість відкликання Президентом Украіни або Кабінетом Міністрів призначеного за і'хньою пропозиціею представника держави у наглядовій раді, при цьому не передбачено механізму відкликання незалежного члена. Зазначимо, що кворуму незалежних членів буде достатньо для прийняття рішень наглядовою радою державного банку, отже два представники держави у наглядовій раді фактично не матимуть впливу на прийняття будь-яких рішень, таких як: призначення та звільнення з посад голови та членів правління; затвердження звіту правління; затвердження бюджету банку; затвердження стратегіі' розвитку банку відповідно до основних напрямів діяльності; визначення джерел капіталізаціі' та іншого фінансування банку; затвердження умов цивільно-правових, трудових договорів, що укладаються з членами правління банку, встановлення розміру іхньоі' винагороди; затвердження порядку здійснення операцій із пов’язаними з банком особами; прийняття рішень про утворення комітетів та затвердження іх положень; 4 прийняття рішень з інших питань, які віднесені до виключно'і компетенці'і наглядово'і ради державного банку його статутом. 4) передбачаеться, що для визначення претендентів на посади членів наглядовоі' ради Кабінет Міністрів утворюе з представників Президента Украіни та Кабінету Міністрів (по три особи) конкурсну комісію, в роботі якоі' можуть брати участь 3 право м дорадчого голосу представники міжнародних фінансових організацій. Кабінетом Міністрів встановлюватимуться вимоги до членів конкурсно'і комісіі'. Претенденти на посаду незалежних членів визначатимуться виключно із числа кандидатів, які відбиратимуться компаніею з добору персоналу. Встановлюються вимоги до досвіду згаданоі' компаніі' — не менш як 10-річний досвід надання послуг 3 добору керівного складу провідних світових банків. Отже, до банку, 100 % якого належить державі кандидати у члени наглядовоі' ради будуть підбиратись не вітчизняною компаніею. Конкурсний відбір відбуватиметься в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. При цьому, зазначаемо, шо Кабінет Міністрів вже затвердив Порядок обрання членів наглядових рад державних банків, постановою від 11 лютого 2016 р. № 97, яка набирае чинності з дня набрання чинності Законом Украіни “Про внесення змін до деяких законодавчих актів Украіни щодо особливостей управління державними банками”. Звертаемо увагу, що незалежним членом державного банку не може бути особа‚яка: е працівником будь-якого банку в Украіні, власником його істотноі' участі, керівником, посадовою особою та/або членом ради чи іншого органу управління; с або протягом останніх 5 років була керівником такого банку (головою, заступником, членом ради банку (крім незалежного), головою правління та його заступником, членом правління банку, головним бухгалтером та його заступником, керівником відокремлених підрозділів банку; с або протягом останніх 3 років була працівником такого банку та./або іншого відокрем'леното підрозділу банку; - с пов’язаною особою такого банку; отримус від такого банку або його дочірнього підприемства доходи, які перевищують 10 % дОХОДів за попередній звітний рік (наприклад, проценти за депозитом); ‹: особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування згідно з Законом Украіни “Про запобігання корупцт'і”; е або протягом останніх двох років була службовою особою, яка займае відповідальне та особливо відповідальне становище, що вказані у примттш до статті 50 Закону Украіни “Про запобігання корупціі”; брала участь в зовнішньому аудиті такого банку за останніх 3 роки; мае або мала протягом останнього року відносини, внаслідок яких особа мае право отримати дох0ди, кредит або позику у сумі, яка перевищус 10 % ДОХОДШ такоі' особи за попередній звітний рік; е близькими особами згаданих осіб. Ураховуючи такі жорсткі обмеження, більшість украі'нських висококваліфікованих фахівців, які мають досвід роботи в банківській системі не зможуть претендувати на посаду члена наглядовоі' ради державного банку. За таких умов, найбільші шанси на отримання посади в наглядовій раді державного банку матимуть іноземці. 5) встановлюються нерівні можливості доступу членів наГЛЯДовоі' ради та загальних зборів (Уряду) до інформаціі' банку. Зокрема, Уряд обмежуеться в отриманні інформаціі', що містить банківську таемницю (частина 9 новоі' редакці'і статті 7, оскільки '1'1' отримання Урядом статтею 62 Закону про банки не передбачаеться. Для наглядово'і ради доступ до банківсько'і таемниці прямо дозволяеться частина 25 ново'і редакціі' статті 7 та зміни до статті 62 законопроекту). Зазначене може призвести до ситуаціі', коли Уряд буде приймати рішення “наосліп” По — друге, на сьогодні банки утворені у формі акціонерного товариства можуть існувати лише як публічні. Законопроектом дозволяеться існування банків в формі приватного акціонерного товариства. Зауважуемо, що у разі прийняття банкам рішення змінити форму існування банку 3 пубпічного на приватне одночасно відбудеться зниження вимог щодо корпоративного управління в банках та обсягу розкриття ними інформацй', шо призведе до послаблення контролю регуляторами за і'х діяльністю. З метою захисту інтересів вкладників потрібно забезпечити повне збереження вимог до корпоративного управління в банках та обсягу розкриття ними інформаціі', незалежно від обраного типу акціонерного товариства, не вимагаючи зберігати публічність від банків, які не мають наміру залучати капітал на фондовій біржі. По — трете, законопроект містить низку норм, що не узгоджуються з нормами інших законів або в інший спосіб регулюють однакові правовідносини, зокрема: строк повноважень наглядовоі' ради державного банку пропонуеться встановити три роки (частина двадцята ново'і редакціі' статті 7), що не узгоджуеться із Законом про акціонерні товариства, яким встановлено, що члени наглядовоі' ради публічного акціонерного товариства обираються акціонерами під час проведення загальних зборів товариства на строк до наступних річних зборів товариства, тобто через рік; передбачено, що нищий орган (Уряд) не мае права приймати рішення з питань діяльності державного банку, які не належать до його виключно'і компетенціі' (частина восьма ново'і редакці'і статті 7), що не узгоджуеться з частиною першою статті 33 Закону про акціонерні товариства, якою передбачено право загальних зборів вирішувати будь-які питання діяльності товариства. При цьому законопроектом обмежуеться право Кабінету Міністрів, як вищого органу вирішувати питання, які законопроектом пропонуеться 6 віднести до компетенціі' наглядовоі’ ради (частина вісімнадцята новоі' редакціі' статті 7); рішення щодо надання згоди на вчинення значного правочину або правочину, щодо вчинення якого е заінтересованість прийматимуться лише наглядовою радою (пункт 1 частини сімнадцятоі' новоі' редакціі' статті 7), проте такі рішення згідно 3 статтями 70 і 71 Закону про акціонерні товариства можуть прийматися загальними зборами акціонерів; рішення про призначення та звільнення з посад голови та членів правління державного банку віднесено до виключноі' компетенціі' наглядовоі' ради (пункт 2 частини сімнадцятоі' новоі' редакціі' статті 7), проте статтею 59 Закону про акціонерні товариства передбачено, що голова та члени колегіального виконавчого органу призначаються в порядку, передбаченому статутом акцтонерного товариства. Отже, законопроект не відповідае вимогам щодо якості законів в контексті верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституці'і' Украі'ни, зокрема його елементу “юридична визначеність”, який вимагае, щоб норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуаці'і' та правовідносини залишалися передбачуваними. _ Також не враховано правові позиціі' Конституційного Суду Украіни, висловлені у Рішеннях від 29 червня 2010 року № 17-рп та від2листопада 2004 р. № 15-рп щодо дотримання конституційних принципів рівності і справедливості, з яких випливае вимога визначеності, ясності і недвозначності правово'і норми, оскільки інше не може забезпечити і‘і' однакове застосування, не виключае необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Проектом пропонуеться доповнити Кримінальний кодекс статтею про відповідальність за незаконне втручання в діяльність посадових осіб державного банку, при цьому необхідно узгоцити між собою назву і зміст статті, оскільки в назві йдеться про будь-яких посадових осіб державного банку, а в тексті — про члена наглядовоі' ради або правління. Частиною 16 передбачаеться, що члени наглядовоі' ради призначаються Урядом за поданням конкурсноі' комісіі'. При цьому Регламент Кабінету Міністрів не визначае таку конкурсну комісію серед органів, уповноважених на внесення Уряду проектів актів. При цьому передбачаеться, що такий акт повинний бути прийнятий в 5-денний строк з дня отримання, що не відповідае вимогам Регламенту та не завжди може бути реалізовано. Законопроект, визначаючи Кабінет Міністрів органом, уповноваженим на виконання функцій загальних зборів, не встановлюе орган, відповідальний за внесення на розгляд Уряду відповідних проектів рішень. Фінансово—економічне обтрунтування За інформаціею головного розробника реалізація проекту акта не потребуе додаткових матеріальних та фінансових витрат з Державного бюджету. Оцінка регуляторного впливу Головним розробником зазначаеться, що законопроект не 6 регуляторним актом. При цьому, законопроект відповідае визначенню регуляторного акта наведеному в Законі Украіни “Про засади державноі' регуляторноі' політики у сфері господарськоі' діяльності” (далі — Закон) та передбачае зміну в процедурі державноі' реестраціі' суб’ектів господарювання. Таким чином, відповідно до статті 21 Закону проект акта, що розробляеться центральним органом виконавчо'і влади підлягае погодженню з уповноваженим органом (ДРС). Відповідно до статті 25 Закону, регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом, якщо проект регуляторного акта не був поданий на погодження із уповноваженим органом ШРС)- Проект акта не відповідае вимогам Закону Украіни “Про засади державноі' регуляторноі' політики у сфері господарськоі' діяльності” (далі — Закон). Також, проект акта подано із порушенням вимог пункту 3 5 32 глави 2 Регламенту Кабінету Міністрів Украіни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Украі'ни від 18 липня 2007 р. № 950, яким визначено, що проекти регуляторних актів Кабінету Міністрів готуються з урахуванням особливостей, передбачених Законом Украіни “Про засади державноі' регуляторноі' політики у сфері господарсько'і діяльності” та відповідно до МеТОДики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженоі' постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 2004 р. № 308. Узгодження Головним розробником в довідці про погодження проекту акта зазначено, що законопроект погоджено із зауваженнями, які враховано частково із Мінекономрозвитку, Ш<ЦПФР, Національним банком та Мін’юстом. При цьому до проекту акта ЪШЦПФР, Мінекономрозвитку, Національним банком висловлено зауваження, які не враховано. Протокол узгодження позицій додаеться. 2. Юрицична експертиза Юридичний Департамент підтримуе позицію Департаменту з питань фінансового та економічного розвитку. Під час опрацювання в Секретаріаті Кабінету Міністрів проект акта приведено у відповідність до вимог нормопроектувальноі' техніки без зміни його по суті. 21. Експертиза на відповідність зобов’язаннпм у сфері европейськоі' інтеграціі' Проект акта за своею метою узгоджуеться з цілями Угоди про асоціацію між Украіною, з одніеі' сторони, та Свропейським Союзом, Свропейським Співтовариством з атомноі' енергіі' і і'хніми державами-членами, з 1ншо`1' сторони, зокрема, відповідае зобов’язанням у рамках розділу П! “Торгівля і питання, пов‘язані з торгівлею”, розділу \? “Економічне та галузеве співроб1тництво” та не суперечить іншим міжнародно—правовим зобов’язанням Украіни у сфері европейськоі' інтетраціі'. Оскільки відповідно до статті 130 Угоди про асоціацію між Украіною, 3 одніеі' сторони, та Европейським Союзом, Свропейським Співтовариством з атомноі' енергі'і і і'хніми державами-членами, 3 іншоі' сторонн, (далі —— Угода) жодне положення ціеі' Угоди не поширюеться на види діяльності, які здійснюються центральним банком чи грошово-кредитною установою або будь— якою іншою державною установою, з метою реалізаціі' монетарноі' політики або політики регулювання валютного курсу. Відповідно до принципу 1 транскордонно'і імплементаціі' Новоі' Уголи Базельського комітету з банківського нагляду від 2003 року, Нова Угода не змінюе юридичні обов’язки національних органів нагляду щодо регулювання і'хніх вітчизняних установ або схеми консолідованого нагляду, вже впроваджених Базельським комітетом 3 банківського нагляду. Окрім цього, основні засади стратегічного реформування державного банківського сектору розроблені відповідно до вимог розширеного кредитування між Украіною та МВФ. 3. Резюме Законопроект пропонуеться розглянути на засіданні Урядового комітету 3 питань економічноі', фінансовоі' та правовоі' політики, розвитку наливно- енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонноі' та правоохоронноі' діяльності та доручити Мінфіну доопрацювати його з урахуванням зауважень Секретаріату Кабінету Міністрів. . За інформаціею головного розробника проект акта не містить правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Проект акта не потребуе проведення громадськоі' антикорупційноі' експертизи. м? {;и/ Валентина ЯЩУК Директор Департаменту 3 питань фінансового та економічного розвитку ; &” травня 2017 р. ‚„„„. “ПОГОДЖЕНО” Заступник Державного секретаря % _ Кабінету Міністрів Ванадимир ФЕДОРЧУК “Ё” травня 2017 р. _„_ ада/ь- и?.“ (‘,"і'г ! ?—