1/8 Номер справи Дата ухвалення рішення 910/14996/14 01.10.2014 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 910/14996/14 01.10.14 За позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортноімпортний банк України" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "КоронАгро"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерсес плюс"; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіон"простягнення 16 974 903,23 дол. США, що еквівалентно 198 913 613,54 грн., 17 889 409,48 євро, що еквівалентно 285 368 282,14 грн. та 98 703 263,24 грн. Суддя Пукшин Л.Г. Представники: від позивача Мосійчук Я.І. - представник за довіреністю від 27.12.13;від відповідача-1 не з'явились;від відповідача-2 Кузьменко В.М. - представник за довіреністю від 01.09.14;від відповідача-3Кузьменко В.М. - представник за довіреністю від 01.09.14. В судовому засіданні 01.10.14 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "КоронАгро"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерсес плюс"; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіон" про стягнення 16 974 903,23 дол. США, що еквівалентно 198 913 613,54 грн., 17 889 409,48 євро, що евівалентно 285 368 282,14 грн. та 98 703 263,24 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що для забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "КоронАгро" (відповідач-1) перед Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (позивач) за кредитним договором № 151107К41 від 04.07.2007, відповідачем-1 було укладено договір поруки № 151107Р8 від 04.07.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мерсес плюс" (відповідач-2, поручитель) та договір поруки № 151111Р16 від 15.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зіон" (відповідач-3, поручитель). За доводами позивача, відповідач-1 не виконував зобов'язання по кредитному договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість з 01.04.2013 по 11.07.2014 включно у розмірі 16 974 903,23 дол. США, 17 889 409,48 євро та 98 703 263,24 грн. Враховуючи, що відповідачем- 1 та поручителями не погашена сума заборгованості за кредитним договором, позивач просить стягнути наявну заборгованість з відповідачів солідарно. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.07.2014 порушено провадження у справі № 910/14996/14 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 13.08.2014. У судове засідання, призначене на 13.08.2014, з'явився представник позивача, який надав документи на виконання вимог ухвали суду, що були долучені до матеріалів справи. Представники відповідачів в судове засідання, призначене на 13.08.2014, не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляли, хоча про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Керуючись ст. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 17.09.14 у зв'язку з неявкою представників відповідачів та неподанням ними витребуваних судом документів. В судове засідання 17.09.14 з'явились представники позивача та відповідачів 2 та 3, представник відповідачів подав клопотання про продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом. Ухвалою від 17.09.14 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 01.10.14. В судове засідання 01.10.14 з'явились представники позивача та відповідачів 2 та 3, представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав. Представник відповідачів проти позову заперечував, з тих підстав, що договором кредиту та договорами поруки передбачено, що невиконання позичальником умов договору, зокрема, затримка чи припинення виконання своїх зобов'язань є підставою для виникнення у кредитора права вимоги про дострокове погашення кредиту в повному обсязі. Відповідно, за таких умов, настання строку виконання зобов'язань для позичальника визначається календарною датою, яка міститься у додатковій угоді № 151107К41-41 від 29.04.10 та випадками виникнення у кредитора права вимагати дострокового повернення кредиту. З посиланням на ч.4 ст. 559 ЦК України, відповідач зазначає, що вимоги до відповідачів 2 та 3 повинні були бути пред'явлені протягом 6 місяців з моменту настання строку виконання основного зобов'язання. На думку відповідача, таким строком є виникнення у позивача права вимоги на дострокове погашення кредиту, що виникло у ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» з моменту порушення кредитором обов'язку сплати коштів за кредитним договором. Зокрема, до позовної заяви позивач надав розрахунок заборгованості, з котрого видно, що ТОВ «Корон Агро» мало заборгованість станом на 01.04.13 року, саме з цього моменту у банка відповідно до умов договорів поруки (п.4.1.2) та п.6.2 кредитного договору виникло право вимоги дострокового погашення кредиту і відповідно у позивальника настав строк виконання зобов'язань. З цього моменту, протягом 6 місяців позивач повинен був звернутись з позовом до поручителів, тобто кінцевим строком було 01.10.13, втім позов банку був поданий з пропущенням зазначеного строку лише 16.07.14. Враховуючи викладене, відповідач зазначає, що договори поруки є припиненими та просить у позові до відповідачів 2 та 3 відмовити. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив. 04 липня 2007 року між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", правонаступником якого є позивач у справі, та ТОВ "КоронАгро" (позичальник) укладено кредитний договір № 151107К41, згідно з яким сторони погодили відкриття останньому невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до умов договору. До договору сторонами вносились зміни, про що складались додаткові угоди №151107К41-1 від 31.07.2007р., № 151107К41-2 від 27.11.2007р., № 151107К41-3 2/8 від 07.04.2008р., № 151107К41-4 від 15.04.2008р., № 151107К41-5 від 21.04.2008р., № 151107К41-6 від 26.04.2008р., № 151107К41-7 від 30.05.2008р., № 151107К41-8 від 23.06.2008р., № 151107К41-9 від 29.07.2008р., № 151107К41-10 від 07.08.2008р., № 151107К41-11 від 12.08.2008р., № 151107К41-12 від 14.08.2008р., № 151107К41-13 від 26.08.2008р., № 151107К41-14 від 18.09.2008р., № 151107К4115 від 23.09.2008р., № 151107К41-16 від 03.10.2008р., № 151107К41-17 від 09.10.2008р., № 151107К41-18 від 09.12.2008р., № 151107К41-19 від 23.12.2008р., № 151107К41-20 від 05.02.2009р., № 151107К41-21 від 12.02.2009р., № 151107К4122 від 26.02.2009р., № 151107К41-23 від 26.03.2009р., № 151107К41-24 від 16.04.2009р., № 151107К41-25 від 30.04.2009р., № 151107К41-26 від 11.06.2009р., № 151107К41-27 від 25.06.2009р., № 151107К41-28 від 07.07.2009р., № 151107К4129 від 23.07.2009р., № 151107К41-30 від 30.07.2009р., № 151107К41-31 від 13.08.2009р., № 151107К41-32 від 26.08.2009р., № 151107К41-33 від 10.09.2009р., № 151107К41-34 від 01.10.2009р., № 151107К41-35 від 29.10.2009р., № 151107К4136 від 30.11.2009р., № 151107К41-37 від 29.12.2009р., № 151107К41-38 від 28.01.2010р., № 151107К41-39 від 18.03.2010р., № 151107К41-40 від 07.04.2010р., № 151107К41-41 від 29.04.2010р., № 151107К41-42 від 08.07.2010р., № 151107К4143 від 29.07.2010р., № 151107К41-44 від 07.08.2010р., № 151107К41-45 від 07.09.2010р., № 151107К41-46 від 07.10.2010р., № 151107К41-47 від 30.11.2010р., № 151107К41-48 від 31.01.2011р., № 151107К41-49 від 28.02.2011р., №151107К4150 від 31.03.2011р., № 151107К41-51 від 09.06.2011р., № 151107К41-52 від 15.09.2011р., № 151107К41-53 від 15.12.2011р., № 151107К41-54 від 19.04.2012р., № 151107К41-55 від 28.09.2012р., № 151107К41-56 від 28.12.2012р., № 151107К4157 від 24.04.2013р., № 151107К41-58 від 19.07.2013р., № 151107К41-59 від 20.02.2014р., № 151107К41-60 від 03.06.2014р Згідно з додатковою угодою № 151107К41-41 від 29.04.2010р. статті 1-8 договору викладено в погодженій сторонами редакції, де за п. 3.2 договору: - ліміт кредитної лінії: а) для заборгованості у доларах США - 27876943, 08 доларів США; б) для заборгованості у євро - 29353592, 12 євро; в) для заборгованості у гривні - 303600000 грн. (п. 3.2.1 договору); - кінцевий термін погашення кредиту: 25 грудня 2016 року (п. 3.2.2 договору). В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Про виконання договору свідчать надані до справи виписки, що підтверджують рух коштів, зарахування по винесенню простроченої заборгованості та інше. Рішенням господарського суду м. Києва від 30.07.2012р. у справі 5011-34/66042012, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012р., позовні вимоги АТ "Укрексімбанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 151107К41 від 04.07.2007 року задоволені, стягнуто з ТОВ "КоронАгро" та поручителів (ТОВ "Мерсес плюс", ТОВ "Зіон") заборгованість що виникла станом на 11.07.2012р., зокрема прострочену у розмірі 13893407, 91 доларів США, 13379978,08 євро, 27434885,74 гривень, в тому числі: - 8522010,72 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом (основним боргом); - 8093306,16 євро - прострочена заборгованість за кредитом (основним боргом); - 5242956,04 доларів США - прострочена заборгованість за процентами; - 5154616,57 євро - прострочена заборгованість за процентами; - 10513799,01 гривень - прострочена заборгованість за процентами; - 3669957,80 гривень - прострочена комісія (плата) за управлінням кредиту; - 12515247,69 гривень - пеня за прострочення зобов'язань; - 128441,15 доларів США - 3% річних у зв'язку з простроченням зобов'язань; 3/8 4/8 - 132055,35 євро - 3% річних у зв'язку з простроченням зобов'язань; - 138748,13 гривень - 3% річних у зв'язку з простроченням зобов'язань; - 597133,11 гривень - інфляційна складова простроченого зобов'язання. Рішенням господарського суду м. Києва від 06.06.2013р. у справі 910/7396/13 позовні вимоги АТ "Укрексімбанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 151107К41 від 04.07.2007 року задоволені, стягнуто з ТОВ "КоронАгро" та поручителів (ТОВ "Мерсес плюс", ТОВ "Зіон") заборгованість що виникла станом на 31.03.2013р. у розмірі 4726265, 83 доларів США, 4812469, 35 євро, 5537731, 13 грн. В силу положень п. 8.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 151107К41-41 від 29.04.2010р.) договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов'язань за договором. Згідно з п. 3.4.1 договору № 151107К41 від 04.07.2007р. в редакції додаткової угоди № 151107К41-41 від 29.04.2010р., позичальник зобов'язаний погасити повністю кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п. 3.8 договору в строк, зазначений у п. 3.2.2 договору, здійснюючи чергові платежі з погашення згідно з графіком надання та погашення кредиту за рахунок будьяких грошових надходжень позичальника; строки, передбачені графіком зниження ліміту заборгованості, є обов'язковими. Графіки надання та погашення кредиту є додатками № 1, № 2, № 3 до кредитного договору, та при внесених змінах - додатками до відповідних додаткових угод. Доказів, що підтверджують повне погашення кредитної заборгованості по договору № 151107К41 від 04.07.2007р., в тому числі при виконанні рішення суду у справі № 5011-34/6604-2012 та № 910/7396/13 суду не представлено, довідкою банку за вих. № 195-04/5172 від 12.08.2014р. підтверджено облік заборгованості відповідно до кредитного договору № 151107К41 від 04.07.2007р. по сумах нарахованих за період з 01.04.2013р. по 11.08.2014р.: 17 317682, 81 дол. США, 18 259 518, 53 євро, 100 835 142, 49 грн. Оскільки, за період з 01.04.2013р. по 11.07.2014р. суми кредитної заборгованості та нараховані відсотки за користування кредитом відповідачем-1 не сплачені, позивач просить стягнути визначені суми в судовому порядку, заявивши до стягнення, також, прострочену комісію (плату) за управління кредитом та 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків. У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником виходячи із встановленої банком процентної ставки, згідно умов кредитного договору № 151107К41 від 04.07.2007р. визначених у п. 3.2.4 розділу 3 договору, положення якого змінювались, доповнювались додатковими угодами. Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття провадження по його примусовому виконанню, у зв'язку з чим, враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, непогашення у повному розмірі суми кредиту та несплату процентів за користування кредитом у розмірах, встановлених кредитним договором, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача прострочених сум кредитної заборгованості, відсотків за період з 01.04.2013р. по 11.07.2014р. в розмірі 16 186 611, 96 доларів США (прострочена заборгованість за кредитом у доларах США), 17 044 021,08 євро (прострочена заборгованість за кредитом у євро), 95 000 000, 00 грн. (прострочена заборгованість за кредитом в гривнях) 643 570, 20 доларів США (прострочена заборгованість за процентами), 692 989,45 євро (прострочена заборгованість за процентами), 3 634 013,95 грн. (прострочена заборгованість за процентами), такими що підлягають задоволенню. 5/8 Положеннями договору (п. 3.2.5.1 в редакції додаткової угоди № 151107К41-41 від 29.04.2010р.) визначено, що за управління кредитною лінією щомісяця сплачується комісія 0,025% від ліміту заборгованості згідно з графіком надання та погашення кредиту; комісія розраховується пропорційно кількості днів дії ліміту (лімітів) кредитної лінії у відповідному періоді. Представленими до справи розрахунками, підтверджено прострочення у сплаті комісії за управління кредитом по договору за період з 01.04.2013р. по 11.07.2014р. в розмірі 39 684,01 грн. Враховуючи відсутність доказів погашення зазначених нарахувань, здійснених за період з 01.04.2013р. по 11.07.2014р., вимога про стягнення з позичальника (ТОВ "КоронАгро") комісії за управління кредитом визнається судом обґрунтованою. Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором. Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на наявність прострочення позичальника перед позивачем виходячи із загальної суми боргу по кредиту (в євро, доларах), прострочених сум відсотків (по заборгованості в доларах США, євро та гривні), комісії за управління кредитом, суми 3% річних за період з 01.04.2013р. по 11.07.2014р. становлять: 144 721,07 доларів США, 152 398, 95 євро, 29 565,28 грн. та вимоги про їх стягнення судом задовольняються згідно розрахунків окремо по сумах нарахувань, що є додатками до позовної заяви, та з якими погоджується суд. Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема заставою, порукою. 04 липня 2007р. та 15 грудня 2011р. ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" за участю боржника (ТОВ "КоронАгро") укладено договори поруки № 151107Р8 з ТОВ "Мерсес плюс", № 151111Р16 з ТОВ "Зіон", за якими останні поручились перед банком (позивач у справі) солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання. Під основним зобов'язанням, у визначеннях термінів до договорів поруки № 151107Р8, № 151111Р16, розуміються зобов'язання позичальника передбачені кредитним договором (кредитною угодою), щодо відшкодування суми кредитів, процентів, штрафних санкцій, а також всіх та будь-яких витрат, пов'язаних з наданням та обслуговуванням кредиту. За визначенням кредитної угоди в договорі поруки № 151107Р8 від 04.07.2007р., згідно з договором № 151107Р8-3 від 29.04.2010р. про внесення до нього змін (поручитель ТОВ "Мерсес плюс") є ,зокрема, кредитний договір від 04.07.2007р. № 151107К41, який укладено між кредитором та позичальником, відповідно до якого кредитор, при виконанні позичальником певних його умов, відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості в наступних сумах: частина кредиту в сумі 27876943, 08 доларів США використовуються на фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом заводу з виробництва біоетанолу; частина кредиту в сумі 29353592, 12 євро використовуються на фінансування витрат, пов'язаних з придбанням, доставкою та вводом в експлуатацію обладнання для зазначеного заводу; частина кредиту в гривнях в сумі 303600000 грн. використовуються на фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом заводу з виробництва біоетанолу, - на умовах, визначених кредитним договором, терміном погашення 25.12.2016р.. У договорі поруки № 151111Р16 від 15.12.2011р. (поручитель ТОВ "Зіон") під кредитною угодою також розуміється і кредитний договір № 151107К41 від 04.07.2007р. укладений між кредитором та позичальником, відповідно до якого кредитор відкрив позичальнику мультивалютну не відновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості: для заборгованості у доларах США - 27876943, 08 доларів США; для заборгованості у євро - 29353592, 12 євро; для заборгованості у гривні - 303600000 грн.; з кінцевим терміном погашення 25 грудня 2016р., з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов кредитного договору. В силу положень п. 3.2 договорів поруки № 151107Р8, № 151111Р16 у випадку невиконання позичальником Основного зобов'язання, передбаченого відповідними положеннями Кредитної угоди, кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників. Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі, поручителем може бути одна особа або кілька осіб. Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. При цьому, суд враховує, що питання про відповідальність поручителів, які поручилися за виконання одного і того ж основного зобов'язання боржника незалежно один від одного за різними договорами поруки в чинному ЦКУ не врегульовано. Осіб, які поручилися незалежно одна від іншої за одного і того ж боржника за різними договорами поруки не можна вважати солідарними боржниками оскільки відсутня пряма законодавча вказівка на солідарність їхніх зобов'язань, яка згідно із ст. 541 ЦК України обов'язково повинна існувати. Таким чином, у випадку невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання, забезпеченого кількома незалежними один від одного договорами поруки, кредитор має право пред'явити вимогу до будь-кого з них або до всіх одночасно. При цьому той із співпоручителів, який виконав зобов'язання боржника в повному обсязі, не набуває права на регресний позов до іншого поручителя як це передбачено ч. 1 ст. 544 ЦК України для солідарних боржників. Про порушення умов кредитного договору ТОВ "КоронАгро", поручителів ТОВ "Мерсес плюс" та ТОВ "Зіон" було повідомлено письмово, про що банком надсилались вимоги про дострокове погашення заборгованості від 10.06.14 № 195-04/3671 та № 195-04/3673 (докази отримання вказаних вимог поручителями наявні в матеріалах справи). Заперечення відповідачів 2 та 3 проти задоволення позовних вимог, не приймаються судом, виходячи з наступного. Передбачене п.6.2 кредитного договору право банку в разі настання Події невиконання зобов'язань в розумінні положень п.п. 6.1.1 договору достроково вимагати повернення в повному обсязі непогашеної частини кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за кредитним договором, є саме правом позивача та може бути реалізоване протягом дії договору до моменту погашення кредиту. Таким чином, твердження відповідачів про те, що саме з 01.04.13 у банка відповідно до умов договорів поруки та кредитного договору виникло право вимоги дострокового погашення кредиту і відповідно у позичальника настав 6/8 строк виконання зобов'язань, не відповідають фактичним обставинам справи. Отже, і висновок відповідачів про припинення договорів поруки є передчасним. Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Так, пунктом 6.2 кредитного договору передбачено, зокрема, що у разі недотримання позичальником умов цього договору (події невиконання зобов'язань) банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів за користування ним, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору. У даному випадку банком не змінено строк виконання зобов'язання у зв'язку зі зміною умов договору, а застосовано як санкцію за порушення виконання зобов'язання вимогу про дострокове повернення кредиту. Матеріалами справи підтверджено та відповідачами не спростовано, що позивач реалізував своє право вимоги дострокового повернення в повному обсязі непогашеної частини кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за кредитним договором шляхом направлення відповідачу-1 вимоги про дострокове погашення заборгованості від 10.06.14 № 195-00/3670, що згідно інформації з сайту ДППЗ «Укрпошта» була отримана позичальником 24.06.14. Крім того, про порушення умов кредитного договору ТОВ "КоронАгро", поручителів - ТОВ "Мерсес плюс" та ТОВ "Зіон" було повідомлено письмово, про що банком надсилались вимоги про дострокове погашення заборгованості від 10.06.14 № 195-04/3671 та № 195-04/3673 (докази отримання вказаних вимог поручителями - повідомлення про вручення поштових відправлень № 0315040763946 та № 0315040763938 наявні в матеріалах справи). Позовна заява надійшла до господарського суду м. Києва 21.07.14, таким чином суд приходить до висновку, що позивачем не було пропущено передбачений ч.4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк для пред'явлення вимоги до поручителів. Враховуючи невиконання зобов'язань, що виникли для ТОВ "Мерсес плюс" та ТОВ "Зіон" з договорів поруки № 151107Р8 від 04.07.2007р. із змінами та доповненнями, № 151111Р16 від 15.12.2011р. та умови договорів, що передбачають солідарну відповідальність поручителя, вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно заявленої суми заборгованості, суд вважає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню. Факт прострочення погашення сум кредиту, відсотків, комісії за управління кредитом та 3 % річних за період з 01.04.2013р. по 11.07.2014р., матеріалами справи не спростований, жодних належних доказів погашення кредиту відповідачами у повному розмірі та у строки встановлені кредитним договором № 151107К41 від 04.07.2007р., суду не представлено у зв'язку з чим, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню. Судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 73080,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідачів. Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд - 7/8 8/8 В И Р І Ш И В: 1. Позовні вимоги задовольнити повністю. 2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "КоронАгро" (19700, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Червонопрапорна 24, ідентифікаційний код 33582131), Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерсес плюс" (01004, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 8, кв. 29, ідентифікаційний код 34002828), Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіон" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька буд. 17, ідентифікаційний код 35087022) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортноімпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького 127, ідентифікаційний код 00032112) заборгованість за кредитним договором № 151107К41 від 04.07.2007р., з урахуванням 3% річних, нарахованих у зв'яжу з простроченням виконання зобов'язань за період з 01.04.2013 року по 11.07.2014 року в розмірі 16 974 903 (шістнадцять мільйонів дев'ятсот сімдесят чотири тисячі дев'ятсот три) дол.. США 23 центи, 17 889 409 (сімнадцять мільйонів вісімсот вісімдесят дев'ять тисяч чотириста дев'ять) євро 48 центів, 98 703 263 (дев'яноста вісім мільйонів сімсот три тисячі двісті шістдесят три) грн. 24 коп., 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено 02.10.2014 р. Суддя Л.Г. Пукшин