Аналітична записка за результатами першої хвилі загальнонаціонального дослідження ЛІДЕРСТВО УКРАЇНИ У МІНСЬКОМУ ПРОЦЕСІ: ставлення громадян до перших кроків реінтеграції окремих районів Донецької та Луганської областей Матеріали підготовлені членами «Кальміуської групи» у складі Олександра Дмітрієва, Марії Золкіної, Олександра Клюжева, Олексія Мацуки і Віталія Сизова Київ 2018 1 Вступ Ключовим питанням мирного врегулювання російсько-українського конфлікту на території Донбасу є дотримання Комплексу заходів з виконання Мінських домовленостей підписаного у лютому 2015 року. За цей час сторонам не вдалося просунутися в бік ефективного виконання домовленостей. Головною причиною є невиконання безпекових пунктів, пов’язаних із виконанням режиму припинення вогню та відведення важкого озброєння. На цьому фоні на міжнародному рівні все частіше лунають заклики до активізації одностороннього виконання домовленостей4. В умовах бойових дій виконувати мирні домовленості лише однією стороною не є можливим. Але в української влади є поле для маневру, що дозволяє, з одного боку, демонструвати не тільки бажання, але і волю до врегулювання конфлікту, а з іншого — не йти на невиправдані та односторонні компроміси із супротивником. Водночас окремого прогресу вдалося досягти в законодавчій сфері. Українська влада має реальну можливість просуватися в двох напрямках, що торкаються внутрішньої та зовнішньої політики. Це стосується як відновлення виплат для мешканців непідконтрольної території, так і просування у напрямку введення на непідконтрольну територію міжнародного миротворчого контингенту та відповідно міжнародної адміністрації як запоруки початку реального врегулювання конфлікту. Крім того, такі дії мали б підтримку більшості громадян України. Так, результати соціологічного дослідження проведеного компанією GfK Ukraine в квітні-травні 2018 року на замовлення «Кальміуської групи» показало, що в суспільстві мають суттєву підтримку ідеї, спрямовані на полегшення становища мешканців непідконтрольних територій. Переважну підтримку громадян України мають ідеї повернення соціальних виплат для мешканців непідконтрольних територій. Підтримку більшості українців має ідея введення міжнародної адміністрації та миротворців ООН на територію непідконтрольних районів Донецької та Луганської областей. Наприклад, у вересні 2014 року Верховна Рада України затвердила Закони «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей»1 та «Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей»2. Обидва документи є частиною плану імплементації мінських домовленостей Україною. Закон про особливості місцевого самоврядування у 2015 та 2017 роках був доповнений роз’ясненнями. Таким чином, законодавчо Україна підготувалася і до того, щоб реалізація домовленостей за появи відповідних умов стала можливою, і щоб це відбулося в законний спосіб. Завдяки існуванню переговорного майданчика у Мінську вдавалося досягти окремих успіхів у вирішенні гуманітарних та інфраструктурних питань. Зокрема, з відновлення українського мобільного зв’язку на непідконтрольній території3 та обміну полоненими. Наразі ці кроки можуть стати стратегічними цілями державної політики, а суспільне сприйняття даних ідей — прискорити відновлення державного суверенітету. Проте, можна говорити про довготривалу паузу у виконанні мирного плану дій і клінч у переговорах щодо порядку його виконання та прийняття відповідних юридичних рішень. 1 Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1680-VII 2 Верховна Рада України ухвалила Закон «Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей» http://www.rada.gov.ua/news/ Novyny/Povidomlennya/97812.html 3 В окупованому Донецьку відновили зв’язок «Vodafone» — жителі https://www.radiosvoboda.org/a/news/29196740.html 4 Макрон вимагає від Порошенка швидких заходів щодо миру на Донбасі https://goo.gl/f7tVun 3 Резюме В процесі досягнення компромісу щодо формату міжнародної участі у врегулюванні конфлікту, українській владі слід зайняти проактивну позицію та забезпечити наступні вимоги: • наділення миротворчої місії або іншої структури міжнародної операції на користь миру повноваженнями з захисту цивільного населення та попередження актів насильства щодо нього; • не допустити створення умов для паралельного функціонування миротворчої місії та незаконних збройних формувань на території, щодо якої здійснюють заходи стабілізації та відновлення; • забезпечити ефективні заходи із припинення фінансування та ресурсної підтримки представників незаконних формувань, що є критичним питанням для недопущення повторної ескалації ситуації; • забезпечити застосування міжнародною місією чи органами відповідної операції виключно законодавства України, без створення тимчасових положень, які не є частиною правової системи держави. Полегшення процедури отримання соціальних виплат для мешканців непідконтрольної території та просування в напрямку підготовки до введення міжнародної адміністрації дозволить Україні виступати драйвером і навіть взяти на себе лідерство у Мінському процесі та підтвердить відданість міжнародним домовленостям. Українським органам влади задля відновлення виплат рекомендовано: • спростити процедури верифікації громадян України, що мешкають на окупованих територіях для отримання виплат, усунути дискримінаційні бар’єри та максимально дебюрократизувати процес отримання платежів громадянами в окупації; • консолідувати практику правозастосування Пенсійним фондом України норм права соціального забезпечення для вимушено переміщених осіб, що отримують пенсії; • розпочати інклюзивну експертну дискусію з питання модальностей і форматів відновлення виплат для громадян України, що мешкають на тимчасово окупованих територіях; • сформувати механізми міжсекторальної взаємодії та створити міжвідомчу команду, до компетенції якої належатиме практичне напрацювання підзаконної нормативно-правової бази на підставі експертних рекомендацій щодо форматів відновлення виплат для громадян України в окупації. 4 Зміни у ставленні до «Мінська»: що відбувається з громадською думкою Мінські домовленості лишаються ключовим полем координат, в рамках якого відбувається як подальше ведення переговорів задля розв’язання конфлікту з Російською Федерацією, так і майже весь політичний та медійний дискурс стосовно тимчасово окупованих районів Донбасу. ньої ситуації, а ще 17% вважають, що це жодним чином ні на що не вплине. Коли мова йде про нову хвилю можливого прямого військового вторгнення Російської Федерації, у всіх регіонах це оцінюється як погіршення ситуації. Громадська думка — це фактор, що є обов’язковим до врахування для успішного розв’язання конфлікту незважаючи на те, що перемовини відбуваються на міжнародному рівні. Отримання ж летальної зброї від США чи інших країн Заходу також оцінюється за принципом віддаленості від зони конфлікту: чим далі від лінії фронту, тим більша підтримка цієї ідеї (Захід і Центр). На Півдні і Сході – майже паритет між позиціями ефективності і згубності таких кроків, а от вже на Донбасі більшість (54%) очікують погіршення ситуації, в той час як дієвим такий крок вважає вже меншість (29%). Є декілька ключових позицій і трендів, які мають місце у ставленні суспільства до Мінського пакету документів, обговорюваних моделей врегулювання конфлікту. Орієнтованість на пошук мирних шляхів розв’язання конфлікту В усіх макрорегіонах громадяни передбачають, що впродовж цього року (2018) основні зусилля щодо розв’язання конфлікту будуть зосереджені саме на пошуку діалогу та переговорах (таких 75% серед опитаних), тоді як всього 19% очікують посилення військових дій. Така мілітарна позиція популярніша із віддаленням від безпосередньої зони конфлікту. Різноманітні соціологічні та інші дослідження за 2014-2017 роки доводять, що загалом населення надає перевагу пошуку компромісів як основному шляху розв’язання конфлікту. І кількість тих, хто орієнтується на компромісний шлях зростає від регіону до регіону із наближенням до самої лінії фронту. Це підтверджують і оцінки, отримані в рамках дослідження «Кальміуської групи» в квітні 2018 року. Пріоритет міжнародних інструментів Коли військові дії не набирають популярності як метод розв’язання конфлікту, ще більш значущою виглядає підтримка інших інструментів, які, на думку громадян, будуть ефективними для вирішення проблеми війни. Мова йде про можливості міжнародної співпраці. Так, якщо військову операцію української армії для досягнення вирішальної перемоги у Західному та Центральному макрорегіонах вважають ефективним засобом для розв’язання конфлікту по 44% місцевого населення, то на Півдні – вже 38% (і це лише на 4% більше за тих, хто вважає, що така операція навпаки погіршить ситуацію), на Сході – 30%, а на контрольованих частинах Донбасу — 23%. В той час як 51% там переконані, що подібна кампанія тільки нашкодить ситуації з розв’язанню конфлікту. Майже половина населення (48%) переконана, що примус Росії до поступок за допомогою міжнародних санкцій і тиску буде таким ефективним інструментом. При цьому 31% вважають, що санкції і тиск жодним чином не вплинуть на Росію у контексті завершення конфлікту. Існують певні регіональні відмінності в оцінці ефективності такого інструменту: думка про його дієвість переважає у всіх макрорегіонах, окрім підконтрольної В середньому по країні, позиція про ефективність таких дій дещо переважає (39%), в той час як 32% бачать в ній шлях до погіршення ниніш5 нення Україною контролю над україно-російським кордоном (нагадаємо, що процес повернення контролю над кордоном має тільки розпочатися після проведення таких виборів, згідно з Комплексом заходів від 15 лютого 2015 р.), негативно сприймаються в українському суспільстві. частини Донбасу, де настрої майже рівноцінно розділилися між тими, хто вважає, що тиск і санкції ніяк не вплинуть на завершення конфлікту (40%), і тими, хто вважає їх ефективними (37%). Ідея безпосереднього посилення санкцій ЄС та США проти Росії так само має виразну суспільну підтримку: 55% населення України «за» дієвість такої політики, 29% — не вірять, що це зіграє якусь роль, 13% очікують що такі дії зроблять ситуацію гіршою. На Донбасі в цьому аспекті є відмінності від інших регіонів: відносна більшість (43%) не вірить у те, що це якось вплине на ситуацію, 34% переконані, що це буде ефективно. 59% населення вважають такий компроміс неприйнятним: 39% — неприпустимим в жодному разі, ще 20% — скоріше неприйнятним. Водночас для 37% така поступка є можливою. На Заході, в Центрі і на Півдні України переважає позиція про неприпустимість такого компромісу (66%, 64% та 54%, відповідно), а от на Сході і Донбасі громадська думка майже однаково розподілена між тими, хто погодився би на вибори до повернення контролю над кордоном, і тими, хто проти такої ідеї. Так, на Сході України 48% вважають такий компроміс неприйнятним і 46% — прийнятним. На Донбасі – 47% та 46%, відповідно. Аналогічні тенденції спостерігаються і у питанні з запровадженням федеральної системи управління: 53% не погоджуються на таку поступку, 29% вважають її припустимою, а 18% — не визначилися, хоча на Сході і Донбасі також є тяжіння до розділення громадської думки. Ще більшу підтримку в суспільстві має ідея розширених міжнародних перемовин, з можливим долученням ЄС та США, інших міжнародних організацій, але без залучення представників самопроголошених «ДНР» і «ЛНР» — 59% вважають, що це буде ефективно в контексті розв’язання конфлікту на Сході. Така позиція превалює у всіх макрорегіонах України: від 68% на Заході – до 47% на Донбасі. Ідея з міжнародною тимчасовою адміністрацією під егідою ООН і в контексті запровадження миротворчого контингенту також має високу підтримку як метод, ефективний для розв’язання конфлікту – так вважають 60% населення загалом та 47% жителів Донбасу. Згода на особливі політичні відносини наразі окупованих районів з Росією також загалом є неприйнятним варіантом компромісу: не сприймають таку ідею 67%, прийнятною її вважають 25%, ще 8% — не визначилися. Згода на особливі економічні відносини цих територій з Росією також викликають загалом реакцію несприйняття: 64% не погодились би, 29% — могли б погодитися з таким компромісом, 7% — не визначилися. Громадяни України більш схильні вірити у дієвість саме міжнародних методів наближення розв’язання конфлікту, які не завжди напряму пов’язані з Мінськими домовленостями. Зокрема, ідея використання миротворців та тимчасової міжнародної адміністрації виходить за рамки цього формату, хоча і може бути його логічним продовженням. Неприйнятність певних компромісів напряму залежить від модальностей їх реалізації. Якщо вибори до повернення контролю за кордоном переважно не сприймаються як прийнятний компроміс, то надання нині окупованим територіям певного особливого статусу автономії в межах України, але вже після проведення там легальних виборів за українським законодавством і формування законних органів місцевого самоврядування, вже оцінюється дещо інакше. Громадська думка рівноцінно ділиться між готовими до таких Внутрішньополітичні «пропозиції» в рамках Мінського шляху та єдність в суспільстві Одна з найбільш чутливих тем – це вибори на непідконтрольній території. Вибори до повер6 кроків, і не готових. Такий компроміс називають прийнятним і неприйнятним по 48% опитаних. допоки ситуація не стабілізується. Такий варіант вважають неприйнятним 24% громадян. Така ідея має значну підтримку у всіх регіонах та на підконтрольній українській владі частині Донбасу. Якщо ж населення оцінює можливість надання певного особливого статусу автономії в межах України, але без проведення виборів за українським законодавством, то така ідея дістає негативної оцінки: 72% називають це неприйнятним і 25% в різній мірі, але були би згодні на такий варіант розвитку подій. Дослідження «Кальміуської групи» показало, що громадська думка гнучка. Суспільство не має остаточно сформованого бачення, як саме має виглядати процес реінтеграції тимчасово окупованих територій. Саме тому, з одного боку, майже половина населення готова до варіанту автономного статусу для цих територій (за конкретних умов, передусім: контроль за кордоном, легальні вибори і формування законних органів місцевої влади), але в той самий час більшість населення готова і до іншого варіанту розвитку подій – обмеження повноважень цих районів протягом перехідного періоду. Досить високий рівень підтримки має як ідея надання цим територіям деякої автономії, так і ідея обмеження повноважень органів влади на цих територіях порівняно з іншими регіонами. 73% громадян підтримують ідею обмеження повноважень непідконтрольних зараз територій як адміністративних одиниць України у порівнянні з іншими районами в країні на певний час — Як пожвавити процес перемовин? Відновлення пенсійних виплат ному рівні продемонструє прихильність України до виконання міжнародних домовленостей. В ситуації коли перемовини щодо їх реалізації зайшли у глухий кут доцільно зосередитися на реалізації Мінських домовленостей за іншими напрямами, реалізація яких не спричинить соціального напруження. Зокрема, пункт 8 Комплексу мір щодо виконання домовленостей передбачає відновлення виплат для мешканців непідконтрольних територій6. Політичні рішення в рамках Мінського процесу доволі контроверсійно сприймаються українським суспільством. Навіть соціальні питання, які є скоріш не зобов’язаннями в рамках виконання Мінських домовленостей, а виконанням законодавства України (що підтверджено, зокрема, рішенням Верховного суду України5), також є предметом дискусії. Соціальні зв’язки і виконання українською владою її обов’язків перед своїми громадянами може стати саме тим чинником, який сьогодні сприятиме збереженню зв’язків з громадянами, що мешкають на непідконтрольній території, а в майбутньому полегшить процес реінтеграції в гуманітарному вимірі. Проблема виплати пенсій мешканцям ОРДЛО належить до проблеми виконання Конституції України на окупованих територіях. Водночас перегляд системи нарахування та виплати пенсій мешканцям окупованих територій на дипломатич- Нагадаємо, що у листопаді 2014 року Кабінет Міністрів України заблокував пенсійні виплати для людей на територіях, підконтрольних бойовикам самопроголошених республік та Російській Федерації. Серед аргументів уряду лунали такі, як: фізична неможливість доставити готівку на контрольовані бойовиками території, а також помітне скорочення надходжень до бюджету з контрольованих бойовиками територій. 5 https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/zrazkova-sprava/zs_9901_20_18 6 Комплекс заходів з виконання мінських угод. ПОВНИЙ ТЕКСТ https://www.pravda.com.ua/articles/2015/02/12/7058327/ 7 Блокування виплат викликало неоднозначну реакцію громадськості. Критики цих дій вважали, що наслідками буде втрата зв’язків, що випливають з інституту громадянства, вбачаючи порушення прав громадян на пенсійне забезпечення, що закріплені Конституцією України та низкою законодавчих актів. дискримінаційний та спрямований на обмеження прав громадян. Ситуація з масовою фіктивною реєстрацією людей з окупованої території як ВПО у населених пунктах поблизу лінії розмежування доводить неефективність нинішньої системи нарахування пенсій і верифікації. Результати соціологічного опитування «Кальміуської групи» показують сприятливе ставлення з боку громадян України до ідеї виплат пенсій для мешканців непідконтрольних територій. Загалом 62% респондентів схвально відгукуються про можливість сплати пенсій людям, які проживають на непідконтрольних територіях Донбасу. Проти виплат 32%, які вважають такий розвиток подій «неприйнятним»: Водночас урядові рішення також передбачали продовження нарахування пенсій мешканцям окупованих територій у повному обсязі та спеціальні механізми виплат, за умови реєстрації людей, як внутрішньо переміщених осіб, на території, що перебуває під контролем української влади. Цей механізм також критикувався з боку правозахисних організацій як занадто бюрократичний, При цьому, «скоріше прийнятним» та «цілком прийнятним» робити виплати пенсій громадянам України в окупації вважають більшість респондентів у всіх чотирьох макрорегіонах України: Захід Центр Південь Схід Донбас Загалом* Неприпустимо в жодному разі 14% 15% 15% 9% 8% 13% Скоріше неприйнятно 25% 20% 10% 17% 12% 19% Скоріше прийнятно 23% 26% 25% 23% 28% 25% Цілком прийнятно 33% 32% 45% 47% 48% 38% Важко сказати 5% 7% 5% 4% 4% 5% 39% проти 56% 35% проти 58% 25% проти 70% 26% проти 70% 20% проти 76% 32% проти 62% *Через округлення до цілих сума може варіюватися на ± 1% Вимоги реалізації Мінського процесу і демонстрації відповідальної позиції України міжнародним партнерам посилюють необхідність перегляду попередніх рішень уряду щодо блокування пенсійних виплат. З моменту припинення виплат минуло три з половиною роки, змінився контекст: відносно швидкого повернення цих територій під контроль України не відбулося, як ще можна було сподіватися у 2014 році. Ці райони визнані окупованими і в цій ситуації зміна підходу до вибудовування соціальної політики щодо мешканців окупованої території, не може не бути переглянута. На сьогодні головними перепонами для перегляду таких рішень є безпекова ситуація та відсутність ефективного контролю України над окремими районами Донбасу, що значно звужує, але не закриває, коридор можливостей для владних інституцій. Поступовий рух до відновлення виплат ефективно вбудовується у логіку реінтеграційного процесу та демонструє відданість міжнародним домовленостям з боку України. За нинішніх обставин, коли істотна частина зв’язків розірвана, утворилися фактично паралельні політичні та інформаційні реальності — на окупованих територіях, і в інших регіонах України — соціальна політика щодо пересічних мешканців непідконтрольних районів повинна переслідувати мету не тиску, обмежень, «перекриван8 ня каналів» зв’язку (що могло бути ефективним способом для тиску на Росію та самопроголошені «Л/ДНР» в часи інтенсивної фази конфлікту тільки на початку розбудови самопроголошених республік), а навпаки «дозволеної» відкритості. 13% опитаних заявили, що даний захід із врегулювання може призвести до погіршення ситуації у зоні конфлікту, 20% респондентів вважають, що діяльність тимчасових адміністрацій за підтримки миротворчих сил ніяк не вплине на розвиток ситуації. 7% учасників опитування не змогли оцінити вплив миротворчих зусиль такого роду на розвиток ситуації. Це означає, що в тій мірі, яка не створює ризиків для української сторони в переговорному процесі та у безпековому секторі, Україна може бути максимально відкритою щодо збереження і підтримання зв’язків зі своїми громадянами з тимчасово окупованої території. Очікування щодо впливу тимчасових адміністрацій та миротворчих сил на ситуацію в окремих районах Донецької та Луганської областей відрізняються у макрорегіонах. Так, на Донбасі 47% респондентів підтримали думку, що тимчасові адміністрації та миротворці будуть ефективними у вирішенні конфлікту. Одним з найбільш логічних кроків в нинішній ситуації може бути початок перегляду системи нарахування та виплати пенсій. Враховуючи проблему прив’язаності статусу ВПО до права на отримання пенсії, цілком доцільно було б розглянути можливість відмовитися від такого зв’язку. Це, з одного боку, істотно полегшило б життя внутрішньо переміщеним особам загалом, оскільки дозволило б переглянути і спростити нинішню систему верифікації ВПО, а з іншого — дозволило б дійсно змінити підхід до однієї з найбільш чутливих тем для мешканців непідконтрольних територій. У порівнянні із іншими макрорегіонами, на Донбасі найменш оптимістично розглядають такий спосіб врегулювання конфлікту. Найвище оцінили можливу ефективність тимчасової адміністрації та миротворців у врегулюванні міждержавного конфлікту у центрі країни. Як і Донбас, південь є менш оптимістичним щодо можливості вирішення конфлікту за допомогою міжнародних інструментів збереження та побудови миру, ніж інші макрорегіони України (51%). Підтримка тимчасової адміністрації ООН та розуміння її ризиків Такі відмінності у показниках можуть бути пов’язані із наближеністю окремих макрорегіонів до території конфлікту. Можна припустити, що краща поінформованість про особливості перебігу протистояння мотивує громадян більше розраховувати на власні сили або політичну волю керівництва України та Росії завершити конфлікт, ніж на зовнішній фактор. Як зазначалося, 60% опитаних громадян України частково або повністю погоджуються, що запровадження тимчасової адміністрації ООН за підтримки миротворчих сил для управління нині окупованими територіями може стати ефективним способом вирішення конфлікту. Захід Центр Південь Схід Донбас Погіршить ситуацію 8% 8% 18% 20% 25% Ніяк не вплине 21% 17% 24% 22% 22% Ефективний у вирішенні конфлікту 64% 67% 51% 51% 47% Важко сказати 7% 7% 6% 7% 6% 9 Незважаючи на домінування думки щодо ефективності тимчасової адміністрації та миротворчих сил у процесі врегулювання конфлікту, значна частка респондентів має невизначене або негативне ставлення до перспектив їхнього впровадження. 13% респондентів мають негативні очікування, 20% не вірять у можливість змінити ситуацію шляхом запровадження тимчасової адміністрації та використання миротворчих сил для підтримки її діяльності. нятною участь інших міжнародних організацій у подібних операціях, оскільки вона де-факто розмиватиме право вето цієї країни на ухвалення рішень Ради Безпеки ООН. Мова йде про те, що розгортання такої операції у межах діяльності ООН дозволить Росії зберегти право голосу на всіх етапах відповідного процесу, що може стати прийнятним компромісом у разі дієвого залучення до процесу США та країн-членів ЄС. Мандат майбутньої миротворчої місії має бути значно ширшим ніж функції охорони спостерігачів існуючої місії ОБСЄ. Неповноцінний формат миротворчої місії спричинить її фактичну залежність від угруповань, які незаконно контролюють частини Донецької та Луганської областей. Найсерйозніші претензії до реалізованих миротворчих місій ООН з боку сторонніх оглядачів базуються на прикладах, коли місії не були здатні зупинити загострення збройних протистоянь і попередити масове насильство проти цивільного населення. Для ефективності миротворчої місії необхідно наділити її повноваженнями не лише протидіяти насильству і збройній дестабілізації, а й функціями щодо недопущення ресурсної підтримки угруповань, націлених на зрив мирного процесу. Зокрема, резонансною, критичною і одночасно комплексною стала доповідь Групи з операцій Організації Об’єднаних Націй на користь миру у 2000 р. («доповідь Брахими»)7. Наступні доповіді цієї Групи, інші дослідження ООН доводять гостру необхідність кропіткого опрацювання формату міжнародних місій на користь миру. Непродумані операції такого порядку можуть не призвести до покращення ситуації, а навпаки загострити характер конфлікту. У випадку з можливою миротворчою місією на території нині окупованого Донбасу на перший план виходить проблема гарантування її політичної збалансованості. Важливо дотримуватися принципу недопущення домінування політичних союзників Російської Федерації у складі операції. Органи державної влади повинні прикласти належних зусиль не лише для пошуку оптимальних форматів залучення міжнародного співтовариства, а й комплексно інформувати суспільство про різні аспекти запропонованих моделей врегулювання. Для України усталена практика «перехідної» правової системи у зоні конфлікту може бути неприйнятною, враховуючи стабільне функціонування у країні правових інститутів. Дана проблема має бути попередньо обговорена для уникнення майбутніх конфліктів між партнерами, які досягли домовленості щодо впровадження того чи іншого формату тимчасових адміністрацій. Найбільш оптимістичний сценарій залучення міжнародного співтовариства до вирішення конфлікту на території окремих районів Донецької та Луганської областей передбачає впровадження операцій із мандатом ООН. Органам державної влади України доцільно приділити особливу увагу інформуванню суспільства про перебіг та проміжні результати переговорів про впровадження миротворчих місій або інших операцій міжнародного характеру. Належна поінформованість громадян про стратегію та тактичні рішення держави дозволить уникнути надмірної політизації питання. Інші формати міжнародної залученості навряд є реалістичними, враховуючи необхідність досягнення компромісу між Україною, її західними партнерами та Російською Федерацією. Зокрема, для Російської Федерації може бути неприй- 7 Identical letters dated 21 August 2000 from the Secretary-General to the President of the General Assembly and the President of the Security Council http://www.un.org/en/ga/search/view_doc. asp?symbol=A/55/305 10 Довідкова інформація Дослідження проводилося компанією GfK Ukraine, метод опитування — телефонні інтерв’ю з дзвінками на мобільні телефони та випадковим генеруванням номера телефону, період опитування — з 14 квітня по 2 травня 2018 року. Вибірка склала 1975 респондентів, з них 536 — з Донецької та Луганської областей (території, підконтрольні українському уряду). Зважені дані для населення України (1975 респондентів) відповідають розподілу населення за віком/статтю/типом населеного пункту і макрорегіонами згідно з даними Державної служби статистики України станом на 1 січня 2017 р; при зважуванні додатково враховано розподіл населення Донецької та Луганскої областей за віком/статтю/типом населеного пункту. Для зручності у таблицях представлено зважені дані і загальний обсяг зваженої вибірки як 1500 респондентів. Максимальна похибка складає: для України — не більше 2,5%, для Донецької та Луганської областей — не більше 4,9%. Дослідження проводилось в усіх областях України за винятком непідконтрольної частини Донецької та Луганської областей та Автономної Республіки Крим. Всі результати дослідження у додатку до записки «Кальміуська група» — неформальне об’єднання українських аналітиків, мета якого — сприяння відновленню державного суверенітету на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. міждержавного конфлікту і відновлення єдності України, законності та правопорядку на територіях, постраждалих від збройного протистояння. Кальміуську групу створили: Олександр Клюжев, Марія Золкіна, Олексій Мацука, Віталій Сизов, Олександр Дмітрієв. Це дослідження було представлено ініціативою «Кальміуська група» в рамках проекту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI ІІ), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Мотивація діяльності нашої групи чітка і прозора — ефективно і професійно сприятивідновленню територіальної цілісності країни. Назва коаліції походить від назви річки Кальміус, яка об’єднує вільні і тимчасово окуповані райони регіону та символізує собою надію громадян з двох боків лінії розмежування на встановлення миру шляхом припинення Проведення цього дослідження стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю «Кальміуської групи» та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США. 11