Таблиця 5. (Витяг). Дисертації кандидатів філософських наук Н.А.Фіалко і Н.М.Невмержицької   Н.А.Фіалко.Гуманізація вищої освіти: змістовно‐ функціональні аспекти. (29.12.2015)  Н.М.Невмержицька. Свідомість сучасної  студентської молоді України як фактор професійної  і суспільно‐ політичної орієнтації (28.12.2015)  С.34  Освіта  –  це  поліаспектний  процес  (сфера  С.174  ВИСНОВКИ.  3.  Освіта  –  це  поліаспектний  діяльності,  соціальний  інститут)  розвитку  й  процес  (сфера  діяльності,  соціальний  інститут)  саморозвитку  особистості,  пов’язаний  із  засвоєнням  розвитку  й  саморозвитку  особистості,  пов’язаний  із  соціально  значущого  досвіду,  репрезентованого  засвоєнням  соціально  значущого  досвіду,  знаннями,  вміннями,  навичками  і  формами  духовно‐ репрезентованого знаннями, вміннями, навичками і  практичного  освоєння  світу.  Ефективність  освіти  формами  духовно‐практичного  освоєння  світу.  визначається  мірою  підготовленості  людини  до  змін,  Ефективність  освіти  визначається  мірою  до  ефективних  дій  з  розв’язання  суперечностей  підготовленості людини до змін, до ефективних дій з  суспільного розвитку. Кожна система освіти покликана  розв’язання  суперечностей  суспільного  розвитку.  створювати  умови  для  успішної  адаптації  індивіда  до  Кожна  система  освіти  покликана  створювати  умови  соціокультурних  реалій  конкретно‐історичного  для  успішної  адаптації  індивіда  до  соціокультурних  реалій конкретно‐історичного суспільства.  суспільства.  С.37  Сучасний  динамізм  зміни  знань,  інформації,  С.50  Сучасний,  а  тим  більше  майбутній  динамізм  технологій,  означає,  що  навчити  в  школі  чи  навіть  у  зміни  знань,  інформації  і  технологій  означає,  що  найкращому  університеті  людину  на  решту  життя  навчити  в  школі  чи  навіть  у  найкращому  неможливо,  оскільки  з  часом  вона  втратить  університеті людину на все життя неможливо. Рано  конкурентоспроможність  і  стане  функціонально  чи  пізно  вона  втратить  конкурентоспроможність,  недієздатною.  Тому  виникає  потреба  формування  в  стане  функціонально  недієздатною.  Виникає  учнів  розуміння  необхідності  та  вміння  навчатися  потреба вироблення в учня розуміння необхідності  впродовж  життя.  Напрацювання  такого  вміння  стає  та  вміння  навчатись  упродовж  життя.  Генерування  найважливішою  (поряд  із  засвоєнням  сукупності  цього  розуміння  й  уміння  стає  найважливішою  базових знань) функцію навчального процесу.  (поряд  із  засвоєнням  учнем  суми  базових  знань)  функцією навчального процесу.  С.67  Як  один  із  соціальних  інститутів  у  системі  174 ВИСНОВКИ. 3. Як один із соціальних інститутів у  суспільного  розподілу  праці  освіта  зорієнтована  на  системі  суспільного  розподілу  праці  освіта  виконання  двох  специфічних  завдань:  1)  зорієнтована  на  виконання  двох  специфічних  перетворення  соціально‐культурного  досвіду  в  завдань:  1)  перетворення  соціально‐культурного  надбання  всіх  його  членів  у  тій  мірі,  в  якій  вони  його  досвіду в надбання всіх його членів у тій мірі, в якій  потребують  для  повноцінної  життєдіяльності;  2)  вони  його  потребують  для  повноцінної  формування  в  індивіда  здатності  до  збагачення  життєдіяльності;  2)  формування  в  індивіда  здатності до збагачення сукупного досвіду власним  сукупного досвіду власним внеском.  внеском.  С.67  Освіта  є  комплексним,  системним  інструментом  С.174.  ВИСНОВКИ.  4.  Освіта  є  комплексним,  соціалізації  індивіда,  орієнтованим  на  історично  системним  інструментом  соціалізації  індивіда,  обумовлені  й  консенсусно  прийнятні  для  суспільної  орієнтованим  на  історично  обумовлені  й  свідомості  соціальні  габітуси,  норми.  Це  соціальний  консенсусно  прийнятні  для  суспільної  свідомості  інститут,  феномен  культури  і  фактор  розвитку  соціальні  габітуси,  норми.  Це  соціальний  інститут,  особистості.  Важко  переоцінити  роль  освіти  як  феномен  культури  і  фактор  розвитку  особистості.  визначальної  детермінанти  розвитку  мислення,  Важко  переоцінити  роль  освіти  як  визначальної  пізнавальних здібностей і творчих сил, універсального  детермінанти  розвитку  мислення,  пізнавальних  способу  передачі  культурного  досвіду  поколінь  у  здібностей  і  творчих  сил,  процесу  передачі  формі  знання,  процесу  передачі  соціально  значущого  культурного  досвіду  людства  у  формі  знань,  досвіду,  результату  засвоєння  певної  системи  знань,  результату засвоєння певної системи знань, умінь і  умінь і навичок.  С.69  Попри  в  цілому  виправдану  орієнтованість  України на європейські освітні стандарти, європейські  моделі  соціалізації  молоді  (зрештою,  як  і  будь‐які  зовнішні)  не  варто  автоматично  застосовувати  в  Україні.  Сучасні  соціокультурні  реалії  нашої  країни  мають  низку  істотних  відмінностей  від  реалій  європейських,  тому,  визнаючи  значущість  і  повчальність  західного  досвіду,  становлення  свідомості сучасної української молоді, її світоглядних,  аксіологічних  і  цілепокладаючих  пріоритетів  слід  здійснювати  на  основі  якомога  ретельнішого  врахування  ієрархії  факторів  (подразників,  резонансних аспектів) вітчизняної дійсності.  С.77 Виникає запитання: в системі яких цінностей має  формуватися  особистість  і  яким  має  бути  розуміння  творчої  особистості?  Все  це  вимагає  спеціального  аналізу, доступного рефлексіям саме філософії освіти.  Лише  їй  до  снаги  дослідити  базові  цінності  соціального  життя,  його  генетичний  код,  відповідно  до  якого  відтворюються  основні  соціальні  структури,  спосіб  життя,  типи  мислення  і  типи  особливостей.  Якщо  змінити  розуміння  діяльності  та  її  стратегій,  то  потрібно  ставити  питання  про  те,  яких  нових  смислів  набувають  розуміння  творчості  й  ідеал  особистості.  В  цьому  сенсі  аналіз  аксіологічних  проблем,  які  визначають  стратегію  сучасної  освіти,  пов’язаних  з  аналізом  перспектив  сучасної  цивілізації  та  змін  ціннісних пріоритетів. Дослідження цих процесів дасть  можливість  одержати  по‐справжньому  перспективну  модель освіти.  С.118  Сучасний  етап  еволюціонування  світоглядної  культури  студентської  молоді  України  постає  складним  процесом  становлення  нової  теоретичної  моделі  світорозуміння.  Свідомість  сучасного  студентства  є  осередком  зіткнення  амбівалентних  ідей,  поглядів  і  принципів.  Ця  обставини  актуалізує  потребу  створення  ефективного  інноваційно‐ інформаційного  поля,  спроможного  впливати  на  цей  процес  толерантно,  діалогічно,  аргументаційно  переконливо, враховуючи особливості тих «ідолів» (Ф.  Бекон),  що  в  минулому  значною  мірою  визначали  характер і зміст світоглядних орієнтирів.  С.142  Саме  через  освіту  насамперед  ми  почали  готувати  людину  з  інноваційним  типом  мислення,  культури  і  здатності  до  інноваційної  діяльності.  Без  цього  ні  людина  не  буде  конкурентоспроможною,  ні  країна не буде успішною в сучасних умовах розвитку.   навичок. С.177‐178  ВИСНОВКИ.  12.Та  попри  в  цілому  виправдану  орієнтованість  України  на  європейські  освітні  стандарти,  європейські  моделі  соціалізації  молоді  (зрештою,  як  і  будь‐які  зовнішні)  не  варто  автоматично  застосовувати  в  Україні.  Сучасні  соціокультурні  реалії  нашої  країни  мають  низку  істотних  відмінностей  від  реалій  європейських,  тому, визнаючи значущість і повчальність західного  досвіду,  становлення  свідомості  сучасної  української  молоді,  її  світоглядних,  аксіологічних  і  цілепокладаючих  пріоритетів  слід  здійснювати  на  основі  якомога  ретельнішого  врахування  ієрархії  факторів  (подразників,  резонансних  аспектів)  вітчизняної дійсності.  161.У зв’язку з  цим і виникає запитання: в системі  яких цінностей має формуватися особистість і яким  має  бути  розуміння  творчої  особистості?  Все  це  вимагає  спеціального  аналізу,  доступного  рефлексіям саме філософії освіти.  Лише  їй  до  снаги  дослідити  базові  цінності  соціального  життя,  його  генетичний  код,  відповідно  до  якого  відтворюються  основні  соціальні структури, спосіб життя, типи мислення й  типи  особливостей.  Якщо  змінити  розуміння  діяльності  та  її  стратегій,  то  потрібно  ставити  питання  про  те,  яких  нових  смислів  набувають  розуміння  творчості  й  ідеал  особистості.  У  цьому  плані аналіз аксіологічних проблем, які визначають  стратегію  сучасної  освіти,  пов’язаний  з  аналізом  перспектив  сучасної  цивілізації  та  змін  її  ціннісних  пріоритетів.  Дослідження  цих  процесів  дасть  можливість  одержати  справді  перспективну  модель освіти.   С.176  ВИСНОВКИ.  9.  Сучасний  етап  еволюціонування  світоглядної  культури  студентської  молоді  України  постає  складним  процесом  становлення  нової  теоретичної  моделі  світорозуміння.  Свідомість  сучасного  студентства  є  осередком зіткнення амбівалентних ідей, поглядів і  принципів.  Ця  обставина  актуалізує  потребу  створення  ефективного  інноваційно‐ інформаційного  поля,  спроможного  впливати  на  цей процес толерантно, діалогічно, аргументаційно  переконливо, враховуючи особливості тих «ідолів»  (Ф. Бекон),  що  в  минулому  значною  мірою  визначали характер і зміст світоглядних орієнтирів.  С.177 ВИСНОВКИ. 11. Саме на освіту покладаються  першочергові  надії  на  підготовку  людину  з  інноваційним  типом  мислення,  зі  здатністю  до  інноваційної  діяльності.  Без  цього  ні  людина  не  виявиться  конкурентоспроможною,  ні  країна  не  буде успішною в сучасних умовах розвитку.  С.157.  Для  філософії  освіти  принципове  значення  має  проблема  реалізації  ідеалу  творчої  особистості  в  процесі  навчання  і  виховання.  Самоочевидним  є  прийняття  нерозривної  з  цим  ідеалом  пріоритетної  цінності  креативної  діяльності,  активності  суб’єкта,  спрямованої  на  перетворення  світу.  Ця  цінність  –  системоутворююча  в  культурі  сучасного  суспільства,  існування  якого  обумовлене  ступенем  творчої  ефективності особистості.  С.164.  Причина  такої  уваги  полягає  в  розумінні  того,  що  найважливішою  цінністю  і  основним  капіталом  сучасного  суспільства  є  людина,  здатна  до  пошуку  і  освоєння  нових  знань,  прийняття  креативних,  евристичних рішень.  С.164  Для  філософії  освіти  принципове  значення  має  проблема  реалізації  ідеалу  творчої  особистості  в  процесі  навчання  і  виховання.  Самоочевидним  є  прийняття  нерозривної  з  цим  ідеалом  пріоритетної  цінності  креативної  діяльності,  активності  суб’єкта,  спрямованої  на  перетворення  світу.  Ця  цінність  –  системоутворююча  в  культурі  сучасного  суспільства,  існування  якого  обумовлене  ступенем  творчої  ефективності особистості. В цьому контексті особливої  актуальності  набуває  розвиток  креативної  освіти  в  системі підготовки фахівців.     С.160  Для  філософії  освіти  принципове  значення  має проблема не ідеалу творчої особистості, а того,  якими  засобами  реалізовувати  його  в  процесі  навчання  і  виховання.  Само  собою  зрозумілим  є  прийняття нерозривної з цим ідеалом пріоритетної  цінності  креативної  діяльності,  активності  суб'єкта,  спрямованої  на  перетворення  світу.  Ця  цінність  –  системоутворююча  в  культурі  техногенної  цивілізації,  існування  якої  визначено  інтенцією  на  створення  та  застосування  нових  технологій,  на  розвиток засобів і цілей діяльності, на формування  все нових її видів.   С.173.  ВИСНОВКИ.  Основна  причина  прискіпливої  уваги  до  освітньої  сфери  полягає  в  тому,  що  найважливішою  цінністю  і  основним  капіталом  сучасного  суспільства  є  особистість,  здатна  до  пошуку,  засвоєння  й  генерування  нових  знань,  прийняття ефективних, інноваційних рішень.  С.172  Висновки  до  розділу  3.  Принципове  світоглядне значення має аспект засобів реалізації  ідеалу  творчої  особистості,  в  процесі  навчання  і  виховання.  Самоочевидним  є  прийняття  нерозривної  з  цим  ідеалом  пріоритетної  цінності  креативної  діяльності,  активності  суб’єкта,  спрямованої  на  перетворення  світу.  Ця  цінність  –  системоутворююча  в  культурі  техногенної  цивілізації,  існування  якої  визначено  інтенцією  на  створення  і  застосування  нових  технологій,  на  розвиток засобів і цілей діяльності, на формування  все нових її видів.