конституцтйний суд УКРАЁНИ
01033, м. Киі'в, вул. Жилянська, 14

Суб’ект права на конституційне подання:
53 народних депутатів Укра'іни

Уповноважені представники суб’скта права на
кон'ституційне подання за дорученням :
Батенко Тарас 1ванович,

народний депутат Украі'ни (посвідчення №324),
вул. Банкова 6-8, м. Киі'в, 01008,

адреса електронно'і пошти: : ЬатепКо@ада.яоу.иа
Власенко Сергій Волоцимирович,

народний депутат Украіни (посвідчення №1 70),
вул. Садова, За, кім. 514, м. Киі'в, 01008,

конститушйнв ПОДАННЯ
щодо відповідності Конституці'і Укра'іни (конституційності)
Закону Укра'іни «Про внесення змін до Регламенту Верховно'і' Ради
Украіни щедо протидіі' зловживанням правами народних депутатів
Украі'ни у ході законодавчоі' процедури»

Відповідно до пункту 1 частини першоі', частини другоі' статті 150
Конституці'і Украіни від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР (Відомості
Верховноі' Ради Украі'ни, 1996 р., № 30, ст. 141) (далі — Конституція Украіни;
Основний Закон Украінн), статей 51, 52 Закону Украі'ни «Про Конституційний
Суд Украіни» від 13 липня 2017 року № 2136-\/Ш (Відомості Верховноі' Ради
Украі'ни, 2017 р., № 35, стор. 6, ст. 376) (далі —— Закон Украіни «Про
Конституційний Суд Украі'ни») суб’ект права на конституційне подання — 53
народних депутатів Украі'ни звертаються до Конституційного Суду Украіни з
письмовим клопотанням:

визнати таким, що не відповідае статті 1, частині дРУГій статті 5,
частинам першій, другій статті 8, частинам другій, третій статті 22, частині
першій статті 38, частинам першій — третій статті 79, частині п’ятій статті 83,
частині першій статті 93 Конституці'і Украі'ни, Закон Украіни «Про внесення
змін до Регламенту Верховно'і Ради Украіни щодо протидіі' зловживанням
правами народних депутатів Украіни у ході законодавчоі' процедури» від 16
квітня 2020 року № 561—1Х (Голос Украі'ни, 2020, Выпуск №72 від 25.04.2020 р.)
(далі — Закон № 561—1Х).

Законом № 561—1Х Верховна Рада Украіни постановила:

«1. Внести до Регламенту Верховно'і Ради Украіни, затвердженого
Законом Украіни "Про Регламент Верховно'і Ради Украіни" (Відомості
Верховно'і Ради Украіни, 2010 р., №№ 14—17, ст. 133 із наступними змінами),
такі зміни:

Конституційннй Суд Украінн
03/210 від 27.05.2020

1) перше речення частини першоі' статті 119 доповнити словами і
цифрами «крім випадку розгляду законопроекту за особливою процедурою
(стаття 1191 цього Регламенту)»;

2) доповнити статтею 1 191 такого змісту:

«Стаття 1191. Особлива процедура розгЛЯДу законопроектів у другому
читанні

1. У разі подання до законопроекту, що готуеться до другого читання
(крім проекту кодексу, законопроекту, що розглядаеться Верховною Радою за
спеціальною процедурою), пропозицій, поправок у кількості, що у п’ять разів
або більше перевищус кількість статей проекту первинного законодавчого акта
чи кількість пунктів проекту про внесення змін до первинних законодавчих
актів, але не менш як 500 пропозицій, поправок, такий законопроект може
розглядатися за особливою процедурою, відмінною від встановленоі' статтями
119, 120, 121 цього Регламенту.

Особлива процедура застосовуеться за пропозиціею, підписаною не менш
як однісю третиною народних депутатів від конституційного складу Верховноі'
Ради, підтриманою рішенням Верховноі' Ради, прийнятим на пленарному
засіданні більшістю голосів нароцних депутатів від конституційного складу
Верховноі' Ради, за умови надання народним депутатам порівняльноі' таблиці та
супровідних документів до неі' (стаття 117 цього Регламенту). Таке рішення
заноситься до протоколу пленарного засідання Верховноі' Ради.

2. У разі прийняття Верховною Радою рішення про застосування
особливо'і процедури у ДВОДеННИЙ строк з дня прийняття такого рішення:

1) кожна депутатська фракція (депутатська група) мае право визначити не
більше п’яти пропозицій, поправок, не врахованих головним комітетом, на яких
вона наполягае, та надіслати на адресу головного комітету лист із зазначенням
номерів та ініціаторів таких пропозицій, поправок у порівняльній таблиці
законопроекту, підготовленого до другого читання;

2) кожний позафракційний народний депутат, пропозиціі', поправки якого
не враховані головним комітетом, мае право визначити не більше одніеі' своеі'
неврахованоі' пропозиціі', поправки, на якій він наполягае, та надіслати на
адресу головного комітету лист із зазначенням '1'1' номера у порівняльній таблиці
законопроекту, підготовленого до другого читання.

3. Головний комітет у дводенний строк узагальнюе пропозиціі', поправки,
отримані у порядку, визначеному частиною другою ціеі' статті, і готуе уточнену
порівняльну таблицю для розгляду законопроекту в другому читанні, до якоі'
включае також усі враховані головним комітетом пропозиці'і, поправки.

4. На пленарному засіданні розгляд законопроекту у другому читанні за
особливою процедурою здійснюеться у такому порядку:

1) виступ голови комітету або представника головного комітету _ до 2
хвилин;

2) обговорення пропозицій, поправок, включених до уточненоі'
порівняльноі' таблиці законопроекту, із можливим наступним голосуванням

щодо врахування відхилених або щодо підтвердження врахованих головним
комітетом пропозицій, поправок, що передбачае право на виступ:

ініціатора відхиленоі' пропозиціі', поправки — до 2 хвилин;
народного депутата, який вимагае поставити на голосування (для і'і'

підтвердження) пропозицію, поправку, враховану головним комітетом, — до 1
хвилини;

голови або представника головного комітету для обгрунтування рішення
комітету щодо кожноі' обговореноі' пропозиціі', поправки — до 1 хвилини;

3) прийняття рішення за результатами розгляду законопроекту у другому
читанні (стаття 123 цього Регламенту)».

2. Цей Закон набирае чинності з дня, наступного за днем його
опублікування.»

На обгрунтування тверджень щодо неконституційності Закону № 561—1Х
зазначаемо.

1. Щодо порушення конституційно'і' процедури розгляду і ухвалення
Закону № 561- Х

Сдиним органом законодавчоі' влади в Украі`ні ‹: парламент — Верховна
Рада Украі'ни, до повноважень якоі' належить прийняття законів (стаття 75,
пункт 3 частини першоі’ статті 85 Конституці'і Украі`ни).

Законотворчість — основна функція Верховно'і Ради Украі'ни, яка е
найважливішою і найбільш змістовно значущою, оскільки в і'1' межах
формуеться правова система держави, забезпечуеться правове регулювання
відносин, що виникають у суспільстві і потребують законодавчого
регулювання.

Саме тому дотримання конституційноі' процедури розгляду та ухвалення
законів через найвищий рівень і'і' нормативного закріплення е запорукою
утвердження Украі'ни як правово'і' держави (стаття 1 Основного Закону
Украі'ни), дотримання в Укра'і'ні верховенства права (стаття 8 Конституціі'
Украі`ни), а також унеможливлення виникнення сумнівів щодо легітимності
прийнятих законів.

Відповідно до пункту 5 мотивувальноі' частини Рішення Конституційного
Суду Украі'ни від 28 лютого 2018 року № 2-р/2018 у справі № 1-1/2018
(Офіційний вісник Украі'ни. 2018 р., № 37, стор. 149, стаття 1315, код акта
90039/2018) дотримання встановленоі' Конституціею Украі`ни процедури
розгляду, ухвалення та набрання чинності законами е одніею з умов
легітимності законодавчого процесу, у випадку і'і' порушення конституційному
контролю підлягае не зміст закону, а встановлена Конституціею Украі'ни
процедура його розгляду та ухвалення.

При цьому конституційно визначена процедура розгляду, ухвалення та
набрання чинності законами повинна обов’язково застосовуватися як найвищий
імператив, незалежно від волевиявлення народних депутатів Украі'ни та
Президента Украі'ни як активних учасників законодавчого процесу. Як зазначив

З

Конституційний Суд Украі'ни у Рішенні від 9 жовтня 2007 року № 7—рп/2007 в
справі № 1—25/2007 (Офіційний вісник Украі'ни, 2007 р., № 79, стор. 183,
стаття 2963, код акта 41259/2007): «у законодавчій процедурі забезпечусться

безперервність і наступність у проходженні законопроекту шляхом
унормованих послідовних дій суб’ектів права на законодавчу ініціативу,
органів Верховноі' Ради Украіни, '1'1' Голови, Президента Украіни, які

завершуються лише після оприлюднення та опублікування закону».

Основний Закон Украі'ни містить комплекс інтегральних приписів, які
мають процесуальний характер і нормативно врегульовують діяльність
парламенту щодо розгляду та ухвалення законів, до яких слід віднести:

- порядок роботи парламенту встановлюеться Конституцісю Украі'ни
та Регламентом Верховно'і Ради Украі'ни (частина п’ята статті 83);

- прийняття Верховною Радою Украі'ни рішень виключно на і'і'
пленарних засіданнях шляхом голосування (частина друга статті 84);

- здійснення народним депутатом Укра'і'ни голосування особисто на
засіданнях парламенту (частина третя статті 84);

- ведения засідань Верховноі' Ради Украіни Головою Верховноі' Ради
Украі'ни у порядку, встановленому Регламентом Верховноі' Ради Украі’ни
(частини друга, третя статті 88);

- прийняття Верховною Радою Украі'ни законів більшістю від 'і'і'
конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституціею Украі'ни
(стаття 91);

- право законодавчоі' ініціативи у Верховній Раді Укра'і'ни належить
Президентові Укра'іни, народным депутатам Украі'ни та Кабінету Міністрів
Украі'ни (частина перша статті 93).

Дотримання встановленоі' Конституцісю Украі'ни процедури розгляду та
ухвалення законів також слід розглядати через призму положень Регламенту
Верховно'і Ради Украіни, затвердженого Законом Украі'ни «Про Регламент
Верховно'і Ради Укра'іни» від 10 лютого 2010 року № 1861-\/і (Відомості
Верховна? Ради Украі'ни, 2010, № 14-15, № 16—17, т..133) (далі — Регламент), що
обумовлено приписами частини п’ятоі' статті 83 Конституці'і Украі'ни.

Правова доктрина конституціоналізму, практика органу конституційноі'
юрисдикціі' дозволяе розцінювати внесення пропозицій та поправок до
законопроектів як одну із форм реалізаціі' права законодавчо'і' ініціативи,
передбаченого статтею 93 Конституціі' Укра'і'ни.

Розуміння змісту визначеного у статті 93 Основного Закону Украі'ни
права законодавчо'і ініціативи Конституційним Судом Украі'ни закріплено у
Рішенні від 28 лютого 2018 року № 2-р/2018 у справі № 1-1/2018 (Офіційний
вісник Украі'ни, 2018 р., № 37, стор. 149, стаття 1315, код акта 90039/2018), в
якому, зокрема, вказано, що процедура розгляду проекту закону реалізуеться
шляхом його внесення до парламенту, а на певних стадіях законоцавчого
процесу — шляхом внесення пропозицій до нього. Реалізація права законодавчоі’
ініціативи передбачае не лише внесення проектів законів, інших актів до

парламенту, а й обов’язковий розгляд законодавчих ініціатив відповідних
суб’ектів.

Тож розгляд законопроектів, пропозицій та поправок до них на
пленарному засіданні Верховноі' Ради Украі'ни, що включае обговорення та
голосування щодо них, ‹: невід’смною складовою реалізаціі' права законодавчо'і
іншіативи.

Важливо наголосити, що право законодавчоі' ініціативи, передбачене у
статті 93 Конституціі' Украіни, а також процедура ухвалення проектів законів
відповідно до частин другоі', третъоі' статті 84 Конституціі' Укра'і'ни
безпосередньо кореспощуються із конституційним обов’язком парламенту
розглянути внесені законопроекти, пропозиціі' і поправки до них, а також
прийняти чи відхилити і'х шляхом особистого голосування народних депутатів
Укра'іни на пленарних засіданнях парламенту.

Наведене дас підстави для висновку, що право внесення пропозицій та
поправок тотожне праву внесення до парламенту законопроектів і дозволяе
забезпечити прийняття закону 3 урахуванням дійсного волевиявлення народних
депутатів Украі'ни.

Окремо слід відзначити, що зміст права законодавчо'і ініціативи при
вирішенні питання про дотримання конституційно'і процедури розгляду та
ухвалення закону надають можливість розкрити положення частини п’ято'і
статті 83 Конституціі' Украіни, зокрема через призму положень Регламенту.

Так, відповідно до Регламенту право законодавчоі' ініціативи
здійснюеться шляхом внесення до парламенту: проектів законів, постанов;
проектів інших актів Верховноі' Ради Украіни; пропозицій до законопроектів;
поправок до законопроектів; пропозиці'і' вносяться письмово до законопроекту,
який готусться до другого читання, в редакціі', яка передбачае конкретну зміну,
доповнення або виключення певних положень із тексту законопроекту, а
поправка може бути внесена письмово до законопроекту, який готуеться до
другого і третього читань, а також усно під час розгляду законопроекту в
другому читанні на пленарному засіданні Верховноі' Ради Украі'ни (частини
п’ята, сьома, дев’ята статті 89 Регламенту).

Натомість під час розгляду та ухвалення Закону № 561—іХ було допущено
ряд порушень конституційно визначено'і' процедури розгляду та ухвалення
законів, що підтверджуеться наступним.

]. 29 серпня 2019 року народним депутатом Украі'ни Фроловим П.В. та
іншими народними депутатами Украі'ни було подано і зареестровано у
Верховній Раді Украіни законопроект №1043.

Вказаний законопроект було прийнято за основу у першому читанні
10 вересня 2019 року.

Також 10 вересня 2019 року Верховною Радою Украі'ни було прийнято
Постанову № 50-1Х «Про прийняття за основу проекту Закону Украі'ни про
внесення змін до Регламенту Верховноі' Ради Украіни щодо протиді'і

5

зловживанням прав народних депутатів у ході законодавчоі' процедури»
(оприлюднено на офіційному сайті Верховно'і' Ради Украі'ни, режим доступу:
тгр5://2а/‹оп. гаа'а. 3011. иа/іашз/з/юш/Ю—ію, якою було постановлено
доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій
суб’ектів права законодавчоі' ініціативи, скоротивши строк подання таких
зауважень і пропозицій наполовину, та внести його на розгляд Верховно'і
Ради Украі'нн у другому читанні.

Відповідно до абзацу другого частини першоі' статті 116 Регламенту
пропозиці'і' і поправки до законопроекту, який готуеться до другого
читання, вносяться в Міценний строк після дня прийняття законопроекту
за основу.

Отже, Постановою Верховно'і Ради Украіни № 50-1Х від 10 вересня
2019 було скорочено строк на надання поправок і пропозицій др
законопроекту з 14 до 7 днів після дня його прийняття.

Тобто, останнім днем подачі пропозицій і поправок до законопроекту
було 17 вересня 2019 року.

18 вересня 2019 року відбулося засідання Комітету з питань Регламенту,
депутатсько'і етики та організаціі' роботи Верховно'і Ради Украі'ни (далі —
Головний комітет), в ході якого було розглянуто усі пропозиціі' та поправки до
Законопроекту, а також складено порівняльну таблицю та законопроект,
запропонований до другого читання в остаточній редакціі'.

Зокрема, було відхилено пропозицію № 18, внесену народним депутатом
Укра'іни Фроловим П.В., що передбачапа особливу процедуру розгляду
законопроектів, у зв’язку з тим, що «зміни до статті 119 Регламенту ВРУ не
узгоджуються з положеннями ч. 1 ст. 116 Регламенту, оскільки вони не були
предметом розгляду в 1-му читанні».

Відтак, станом на 19 вересня 2019 року Головним комітетом було
опрацьовано усі подані пропозиціі' і поправки до Законопроекту, складено і
вручено до Верховноі' Ради Украі'ни текст Законопроекту та порівняльну
таблицю до другого читання.

Відповідно до частини другоі' статті 19 Конституціі' Украіни органи
державноі' влади та органи місцевого самоврядування, і'х посадові особи
зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституціею та законами Укра'і'ни.

Водночас, 14 квітня 2020 року Головним комітетом на порушення норм
Конституціі' Украі'ни та Регламенту було повторно опрацъовано усі подані
пропозиціі' і поправки до Законопроекту і складено абсолютно іншу
порівняльну таблицю та запропоновано новий текст законопроекту, який
концептуально відрізняеться від прийнятого у першому читанні за основу.

6

При цьому було враховано пропозицію № 18, внесену народним
депутатом Украі'ни Фроловим П.В., яка суттево концептуально відрізнялася від
раніше поданоі' (передбачала не іншу редакцію статті 119 Регламенту, а лише
частини першоі' ціеі' статті та доповнення Регламенту новою статтею 1191) та
була внесена поза межами строку, чим було порушено конституційне право
законодавчоі' ініціативи народних депутатів Украі'ни, які такоі' можливості не
мали. Вказане свідчить про недотримання вимог частини першо'і' статті 93
Основного Закону Украі'ни.

2. Конституційний Суд Украі'ни у Рішенні від 9 жовтня 2007 року
№ 7-рп/2007 в справі № 1—25/2007 (Офіційний вісник Украі'ни, 2007 р., № 79,
стор. 183, стаття 2963, код акта 41259/2007) зазначив, що законодавча
процедура передбачае послідовні взаемопов’язані ді'і всіх і'і' суб’ектів, що
забезпечуе поступал ьний розвиток і вдосконалення чинного законодавства.

Відповідно до частини першо'і статті 102 Регламенту законопроекти
розглядаються Верховною Радою, як правило, за процедурою трьох читань з
урахуванням особливостей, встановлених у цій статті.

Згідно із частнною другою статті 102 Регламенту розгляд і прийняття
законопроекту за процедурою трьох читань включае:

1) перше читання - обговорення основних принцит'в, положень,
критерй'в, структури законопроекту та прийняття його за основу;

2) друге читання - постатейне обговорення і прийняття
законопроекту в другому читанні;

3) трете` читання — прийняття законопроекту, який потребуе
доопрацювання та узгодження, в цілому.

Відповідно до частини першоі' статті 116 Регламенту пропозиці'і і

попрцавки до законопроекту, який готуеться до другого читання, можуть
вноситися лише до того тексту законопроекту (розділівдглав, статей. і'х
частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною
Радою Укра'і'ни за основу.

На противагу цьому, редакція законопроекту, запропонована і прийнята у
другому читанні, не мала і не мае взагалі нічого спільного з редакціею,
прийнятою у першому читанні, і по суті були абсолютно різними
законопроектами.

Прийнятий законопроект, запропонований Г оловним комітетом в
остаточній редакці'і, містив у собі лише Одну правку № 18 народного депутата
Фролова П. В., яка фактично запровадила нову статгю Регламенту, яко'і взагалі
не було у редакці'і законопроекту, прийнятого у першому читанні.

Для підтвердження цього пропонуеться порівняти редакці'і
законопроекту. прийняті у першому та у другому читанні.

7

 

 

 

Редакція, прийнята в першому
читанні

Редакція, прийнята у другому читанні

 

ЗАКОН УКРАТЪШ
«Про внесення змін до Регламенту
Верховно'і' Ради Украіни»
щодо протидіі' зловживанням прав
народних депутатів
у ході законодавчо'і' процедури»

Верховна Рада Украі'ни п о с т а н о в

‘ляс:

1. Внести до Регламенту Верховноі'
Ради Украі'ни, затвердженого
Законом Украі'ни "Про Регламент
Верховноі‘ Ради Украіни" (Відомості
Верховноі' Ради Украіни, 2010, № 16-—
17, ст. 134, 3 наступними змінами),
такі зміни:

1) Частину шосту статті 4 викласти в
такій редакціі':

«6. Не менш як Одна третина від
конституційного складу народних
депутатів, Президент Украіни або
Кабінет міністрів Украіни може
внести проект постанови Верховно'і
Ради про скасування рішення
Верховно'і' Ради про прийняття
закону, постанови чи іншого акта
Верховно'і Ради 8 цілому»;

2) у частині першій статті 49 після
слів і цифр частини друга, третя

статті 119 доповнити слова і
цифрами «частини друга, третя
статті 120, частина перша статті

121,»:

3) частини другу — третю статті 120
викласти в такій редакціі':
«2. За процедурним
Верховноі' Ради може

рдценням
бути

цпроведено обговорення відхилених

 

ЗАКОН УКРАТНИ
Про внесення змін до Регламенту
Верховноі' Ради Украі'ни щодо протилі'і
зловживанням правами народних
депутатів Украі'ни у ході законодавчо'і'
процедури

Верховна Рада Укра'іни п о с т а н о в л я
с:

1. Внести до Регламенту Верховноі' Ради
Украі'ни, затвердженого Законом
Украі'ни "Про Регламент Верховноі' Ради
Украіни" (Відомості Верховно'і Ради
Украіни, 2010 р., №№ 14—17, ст. 133 із
наступними змінами), такі зміни:

1) перше речення частини першо'і' статті
1 19 доповнити словами і цифрами «крім
випадку розгляду законопроекту за
особливою процедурою (стаття 119 
цього Регламенту)»;

2) доповнити статтею 1 19  такого змісту:

«Стаття 1 19'. Особлива процедура
розгляцу законопроектів у другому
читанні

]. У разі подання до законопроекту, що
готуеться до другого читання (крім
проекту кодексу, законопроекту, що
розглядаеться Верховною Радою за
спеціальною процедурою), пропозицій,
поправок у кількості, що у п’ять разів
або більше перевищус кількість статей
проекту первинного законодавчою акта
чи кількість пунктів проекту про
внесення змін до первинних
законодавчих актів, але не менш як 500
пропозицій, поправок, такий
законопроект може розглядатися за
особливою процедурою, відмінною від
встановлено'і статтями 119, 120, 121
цього Регламенту.

 

8

 

 

  головним комітетом пропозицій,
‘ поправок, шо стосуються цих статей.
3. За процедурним рішенням
Верховно'і Ради може бути
проведено обговорення враховано'і
головним комітетом пропозиціі',

поправки з наступним голосуванням
щодо і'і' прийняття, виключення в

цілому чи і'і частини. У такому ж
порядку може бути порушено
питання про розглщ пропозиціі',

поправки до відповідного тексту
статті законопроекту, прийнятого в
першому читанні, але відсутньоі' у
запропонованій головним комітетом
редакці'і»;

 

4) частину першу статті 121
викласти в такій редакціі':

«1. За процедурним рішенням
Верховно'і Ради може бути
проведено голосування по кожній
пропозиці'і, поправці, відхиленій
головним комітетом, якщо на цьому

наполягае ініціатор внесення -
суб'ект права законодавчоі'
ініціативи».

2. Цей Закон набирае чинності з дня,
наступного за днем його
опублікування.

Голова Верховно'і Ради
Украіни

 

 

Особлива процедура застосовуеться за
пропозиціею, підписаною не менш як
одніею третиною народних депутатів від
конституційного складу Верховно'і Ради,
підтриманою рішенням Верховноі' Ради,
прийнятим на пленарному засіданні
більшістю голосів нар0дних депутатів
від конституційного складу Верховно'і
Ради, за умови надання народним
депутатам порівняльно'і таблиці та
супровідних документів до не'і (стаття
117 цього Регламенту). Таке рішення
заноситься до протоколу пленарного
засідання Верховно'і Ради.

2. У разі прийняття Верховною Радою
рішення про застосування особливоі'
процедури у дводенний строк з дня
прийняття такого рішення:

1) кожна депутатська фракція
(депутатська група) мае право визначити
не більше п’яти пропозицій, поправок,
не врахованих головним комітетом, на
яких вона наполягае, та надіслати на
адресу головного комітету лист із
зазначенням номерів та ініціаторів таких
пропозицій, поправок у порівняльній
таблиці законопроекту, підготовленого
до другого читання;

2) кожний позафракційний народний
депутат, пропозиціі', поправки якого не
враховані головним комітетом, мае
право визначити не більше одніе'і свое'і
невраховано'і пропозиці'і', поправки, на
якій він наполягае, та надіслати на
адресу головного комітету лист із
зазначенням і'і номера у порівняльній
таблиці законопроекту, підготовленого
до другого читання.

3. Головний комітет у дводенний строк
узагальнюс пропозиці'і, поправки,
отримані у порядку, визначеному
частиною другою ціе'і статті, і готуе
уточнену порівняльну таблицю для
розгляду законопроекту в другому
читанні` до якоі' включае також усі

9

 

 

 

 

враховані головним комітетом
пропозиціі', поправки.

4. На пленарному засіданні розгляд
законопроекту у другому читанні за
особливою процедурою здійснюеться у
такому порядку:

1) виступ голови комітету або
представника головного комітету — до 2
хвилин;

2) обговорення пропозицій, поправок,
включених до уточненоі' порівняльно'і
таблиці законопроекту, із можливим
наступним голосуванням щодо
врахування відхилених або щодо
підтвердження врахованих головним
комітетом пропозицій, поправок, що
передбачае право на виступ:

ініціатора відхиленоі' пропозиціі',
поправки — до 2 хвилин;

народного депутата, який вимагае
поставити на голосування (для і'і'
підтвердження) пропозицію, поправку,
враховану головним комітетом, -— до 1
хвилини;

голови або представника головного
комітету для обгрунтування рішення
комітету щедо кожноі' обговореноі'
пропозиціі', поправки — до 1 хвилини;

3) прийняття рішення за результатами
розгляцу законопроекту у другому
читанні (стаття 123 цього Регламенту)».

2. Цей Закон набирае чинності з дня,
наступного за днем його опублікування.

Голова Верховно'і' Ради
Укра'іни
Д.РАЗУМКОВ

 

 

Отже, редакція, прийнята в першому читанні, вносить зміни до
частини шосто'і' статті 4, частини першо'і' статті 49, частини друго'і' та
третьо'і' статті 120, частини першо'і статті 121 Регламенту, а редакція,
прийнята у другом читанні, запроваджуе лише зміни до частини першо'і

10

 

статті 119 Регламенту та нову статгю 119-1 «Особлива процедура розгляду
законопроектів у другому читанні», при цьому не містячи жодноі` норми з
редакціі', прийнятоі'у першому читанні.

Наведеним підтверджуеться, що редакці'і Закону, прийняті у першому та у
другому читанні в абсолютно різними. Фактично, в даному випадку відбулася
підміна законопроектів. Тобто, по суті було прийнято новий законопроект
шляхом внесення правок до вже існуючого в обхід конституційноі' процедури
подання, реестраціі' та прийняття у першому читанні.

Отже, під час розгляду та ухвалення Закону № 561-1Х було порушено
законодавчу процедуру, яка мас відбуватися відповідно до вимог
Конституціі' Украі'ни та Регламенту, що не відповідае вимогам частини
п’ято'і статті 83 Основного Закону Укра'і'ни.

З огляду на зазначене, при розгляді та ухваленні Закону № 561-1Х
було порушено частину п’яту статті 83, частину першу статті 93 Основного
Закону Укра'іни, що відповідно до частини першо'і статті 152 Конституці'т’
Украі'ни с підставою для визнання вказаного законодавчого акту
неконституційним повністю.

При цьому, варто зауважити, що Конституційний Суд Украіни визнавав
закони Украі'ни такими, що в цілому не відповідають Конституці'і Украі'ни, з
підстав порушення конституційноі' процедури і'х розгляду та ухвалення
(Рішення Конституційното Суду Украіни від 28 лютого 2018 року № 2—р/2018
справі № і—1/2018(Офіційний вісник Украі'ни,2018 р., № 37, стор. 149, стаття
1315, код акта 90039/2018) та від 26 квітня 2018 року № 4-р/2018 в справі
№ 1-1/2018(2556/ 14) (Офіційний вісник Украі'ни, 2018 р., № 41, стор. 77,
стаття 1460, код акта 90232/2018).

Н. [Шиш невідповіщюсті Закону № 561-1Х частині дрцій статті 5.
частинам другій. третій статті 22, частині пещшій статті 381 частинам
першій —третій статті 79Ь частині Н@Шій статті 93 Конституці'і Укра'т'ни.

Відповідно до частини другоі' статті 5 Конституціі' Украі'ни носіем
суверенітету і единим джерелом влади в Украі'ні в народ. Народ здійснюе владу
безпосередньо і через органи державноі' влади та органи місцевото
самоврядування.

Відповідно до офіційного тлумачення Конституційним Судом Украі'ни
частини другоі' статті 5 Конституціі' Украі'ни (пункт 1 резолютивно'і' частини
Рішення Конституційното Суду Украі'ни від 05 жовтня 2005 року № 6-рп/2005):
«Положення частини другоі' статті 5 Конституціі' Украі'ни «носісм
суверенітету і единим джерелом влади в Украі'ні &' народ» треба розуміти так,
що в Украі'ні вся влада належить народові. Влада народу в первинною, едина/о і

11

невідчужуваною та здійснюеться народом шляхом вільного волевиявлення
через вибори, референдум, інші форми безпосередньоі демократіі у порядку,
визначеному Конституціею та законами Украіни, через органи державноі‘
влади та органи місцевого самоврядування, сформовані відповідно до
К онституціі' та законів Украі'ни.

Результати народного волевиявлення у визначених Конституціею та
законами Украі'ни формах безпосередньоі' демократіі' е обов 'язковими. ».

Верховна Рада Украі'ни ‹: единим органом законодавчо'і влади в Украі'ні
(стаття 75 Конституціі' Украі'ни), діяльність якого передусім спрямована на
забезпечення народного представництва, прийняття законів та здійснення
інших повноважень відповідно до Конституці'і Украі'ни (стаття 85 Основного
Закону Укра'іни).

Конституційний склад Верховноі' Ради Украі'ни — чотириста п’ятцесят
народних депутатів Украі'ни, які обираються на основі загального, рівного і
прямого виборчого права шляхом таемного голосування строком на чотири
роки (частина перша статті 76 Конституціі' Украі'ни). Через вибори, зокрема до
Верховноі' Ради Украі'ни, здійснюеться народне волевиявлення (стаття 69
Основного Закону Украіни).

Як вказав Конституційний Суд Украі'ни у Рішенні від 7 липня 1998 року
№ 11-рп/98 в справі № 1-19/98 (Офіційний вісник Украіни, 1998 р., № 27, стор.
139. стаття 1009, код акта 5659/1998) усі народні депутати Укра'іни, обрані як
в багатомандатному загальнодержавному, так і в одномандатних виборчих
округах, е повноважними представниками Украінського народу у Верховній
Раді Украі'ни, відповідальними перед ним і покликаними виражати та захищати
його інтереси.

Указане підтверджуеться також змістом присяги, яку складають народні
депутати Украі'ни перед Верховною Радою Украі'ни перед вступом на посаду
відповідно до статті 79 Конституціі' Украі'ни.

За змістом Рішення Конституційного Суду Укра'іни від 6 квітня
2Оі0 року № 1 1-рп/201О в справі № 1—33/2010 (Офіційний вісник Украіни, 2010
р., № 27, стор. 34, стаття 1070, код акта 50586/2010) вільне здійснення
всенародного представництва забезпечуеться встановленням конституційно—
правових гарантій депутатсько'і недоторканності, вільного волевиявлення та
безперешкодного здійснення народным депутатом Украінн сво’і'х
повноважень.

Відповідно до свого конституційно-правового становища народний
депутат Украіни як особа, обрана народом Украі'ни чи його частиною,
представляе Украінський народ в органі державно'і влади та уповноважена ним
протягом строку депутатських повноважень здійснювати визначені
законодавством повноваження, захищати інтереси суспільства, виборців.

12

Парламентарі, реалізуючи інтереси і волю народу чн його частини,
трансформують і'і' в загальнодержавну волю.

Таким чином, нар0дні депутати Украіни забезпечують зв’язок нар0ду з
представницьким органом — органом державноі' влади, & отже, забезпечують
вплив народу на держав… справи.

Повноваженням народного депутата Украіни доктринально відводиться
визначальне місце в переліку елементів правового статусу народного депутата
Украі’ни як представника Укра'інського народу у Верховній Раді Украі'ни. За
своі'м змістом вони становлять сукупність прав й обов’язків депутата, & за
формою представлені як нормативно визначена конструкція, що
характеризуеться цілісністю та едністю.

Повноваження народних депутатів Украі'ни визначаються Конституціею
та законами Укра'іни (частина четверта статті 76 Основного Закону Украіни).

Важливе місце у здійсненні народними депутатами законодавчо'і функціі'
відводиться безпосередньо праву законодавчоі' ініціативи, яким народні
депутати Украі'ни наділені відповідно до частини першоі' статті 93 Основного
Закону Украі'ни.

Хоча Конституція Украіни встановлюе, що право законодавчоі'
ініціативи наложить, окрім інших суб'ектів, народним депутатам Украіни (у
множині), за офіційною конституційною доктриною, сформованою
Конституційним Судом Украі'ни, чітко окреслено, що права народного депутата
Укра'іни належать кожному з них. Так, за юридичними позиціями
Конституційного Суду Украі'ни:

— народний депутат Украіни визнаеться «повноважним представником
Украі'нського народу у Верховній Раді Украі'ни, надання йому мандата вільно
здійснювати таке представництво і закріплення обов'язку діяти в інтересах усіх
співвітчизників, встановлення процедури прийняття рішень у Верховній Раді
Украіни виключно шляхом вільного волевиявлення народних депутатів
Украіни» (абзац четвертий пункту 6 мотивувальноі' частини Рішення
Коиституційного Суду Украі'ни від 6 квітня 2010 року № 11—рп/2010 в справі
№ 1-33/2010 (Офіційний вісник Украі'ни, 2010 р., № 27, стор. 34, стаття 1070,
код акта 50586/2010);

— «зі змісту присяги народного депутата Украі'ни та статей 79-81, 84
Основного Закону Украі'ни випливае принцип вільного депутатського мандата,
згідно з яким народний депутат Украі'ни бере на себе зобов'язання виконувати
сво'і обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, тобто під час здійснення
депутатських повноважень представляти увесь Укра'інський народ» (четверте
речення абзацу першого підпункту 2.6 пункту 2 мотивувальноі' частини
Рішення Конституційного Суду Украіни від 21 грудня 2017 року № 3-р/2017 в
справі № 1—21/2017 (Офіційний вісник Украі'ни, 2018 р., № 8, стор. 306, стаття
318, код акта 8885 7/20! 8).

13

Отже, кожен народний депутат Украі'ни мае вільний депутатський
мандат, який він повноважно здійснюе як представник усього Украі'нського
народу в парламенті. Відтак обсяг конституційних прав народного депутата
Украіни не залежить від того, чи обрано його у багатомандатному чи
одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, від його залучення (участі)
у процесі структурування парламенту, яке спрямоване на ефективну роботу
парламенту (належності до фракцій, груп чи коаліціі' депутатських фракцій).
Тому передбачена Конституціею Украіни інцивідуальна участь народного
депутата Украіни у реалізаціі' права законодавчоі' ініціативи (права подавати
проекти законів, вносити поправки та пропозиціі' до них) не може бути
обмеженою законом, ухваленим парламентом.

Водночас Законом № 561-1Х передбачаеться позбавлення народного
депутата Украіни можливості належним чином відстоювати свое право
законодавчо'і ініціативи, яке він, в тому числі, реалізуе через подання поправок і
пропозицій до проектів законів Украі'ни.

Крім того, закладене у Законі № 561-1Х правове регулювання
призводить до того, що народні депутати Укра'іни — члени депутатських
фракцій і груп обмежуються у праві наполягати на розгляді своі'х поправок і
пропозицій. Саме фракціі' і групи визначатимуть ті пропозиціі' народних
депутатів Украі'ни, які будуть включені до уточнено'і таблиці профільного
комітету.

В противагу позафракційні народні депутати Украіни матимуть більше
прав у законодавчому процесі, ніж члени депутатських фракцій та груп на
відміну від парламентарів — членів фракцій, оскільки позафракційні депутати
зможуть самостійно наполягати на розгляді сво'іх поправок і пропозицій.

Наведене свідчить про невідповідність Закону № 561-1Х частині першій
статті 93 Основного Закону Укра'іни.

Більш того, сама можливість, яка надасгься внаслідок ухвалення Закону
№ 561—1Х, обмежити кожного народного депутата Украі'ни в індивідуальному
здійсненні права законодавчо'і ініціативи у парламенті посягае не лише на його
права, а й на права громадян «брати участь в управлінні державними справами,
у всеукраі'нському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними
до органів державноі' влади та органів місцевого самоврядування» (частина
перша статті 38 Конституціі' Украі'ни). «Вільно обирати і бути обраними до
органів державно'і влади» передовсім означае, що громадяни вільно обирають
діездатний і ефективний парламент, у якому кожен народний депутат Украі'ни
повноважно, а не обмежено здійснюе вільний мандат, наданий йому
громадянами Украіни за результатами виборів (див. окрему думку судді

14

Конституційного Суду Украі'ни Лемака Василя Васильовича стосовно Висновку
Конституційного Суду Украі'ни від 13 листопада 2019 року № 5—в/2019).

Згідно з частинами другою, третьою статті 22 Конституціі' Украі'ни
конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При
прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускаеться
звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Водночас, як зазначив Конституційний Суд Украі'ни звуження
(обмеження) законом Украі'ни реалізаціі' права закон0давчо'і' ініціативи у
Верховній Раді Украі'ни, зокрема, народними депутатами Украі'ни може
призвести до обмеження і'х прав щодо вільного волевиявлення та
безперешкодного здійснення сво'іх повноважень в інтересах усіх громадян
Украі'ни і, як наслідок, — до обмеження прав і свобод людини і громадянина
(абзаци другий, третій підпункту 3.1.1 пункту 3 мотивувально'і частини
Висновку Конституційного Суду Укра'іни від 13 листопада 2019 року
№ 5-в/2019 в справі № 2-250/2019(5582/ 19) (Офіційний вісник Украі’ни, 2019 р.,
№ 99, стор. 269, стаття 3319, код акта 97138/2019).

Отже, наведене дас підстави для висновку про невідповідність
Закону № 561—1Х частині другій статті 5, частинам другій, третій статті 22,
частині першій статті 38, частинам першій — третій статті 79, частині
першій статті 93 Конституці'і Украі'ни.

111. Стосовио нсвідповідності Закону .№ 561-1Х статті 1, частинам
першій. другій статті 8 Конституціі' Укра'іни

Украі'на відповідно до статті 1 Конституціі' Украі'ни с суверенна і
незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Одним із найважливіших принципів правово'і' держави Конституція
Укра'іни визначае принцип верховенства права.

Так, частини перша, друга статті 8 Основного Закону Украіни
передбачають, що в Украі'ні визнаеться і діе принцип верховенства права.
Конституція Украі'ни мае найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-
правові акти приймаються на основі Конституціі' Укра'іни і повинні відповідати
і'й.

Конституційний Суд Украіни сформулював визначення терміну
«верховенство права» в абзаці другому підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальноі'
частини свого Рішення від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2ОО4 у справі
№ 1—33/2004 (Офіційний вісник Украі'ни, 2004 р., № 45, стор. 4], ст. 2975, код
акта 30642/2004): «Верховенство права — це панування права в суспільстві.
Верховенство права вимагае від держави його втілення у правотворчу та
правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за сво'і'м змістом мають бути

15

проникнуті передусім ідеями соціальноі' справедливості, свободи, рівності
тощо».

У Рішенні від 23 грудня 1997 року № 7-зп у справі № 01/34—97
(Офіційний вісник Украі'ни, 1998 р., № 1, стор. 151, стаття 23, код акта
4600/1998) Конституційний Суд Украі'ни зазначив, що верховенство
конституційних норм поширюеться на всі сфери державно'і діяльності, в тому
числі і на законотворчий процес; Верховна Рада Украі'ни, приймаючи законн,
не мас права допускати невідповідностей щ0до будь—яких положень, прямо
закріплених в Конституціі' Украі'ни; перерозподіл конституційно'і компетенціі'
через прийняття закону ‹: можливим тільки шляхом внесення змін до
Конституціі' Украі'ни (абзац четвертий пункту 1, абзац двадцять другий пункту
3 мотивувально'і частини).

Наведене правове обгрунтування стосовно невідповідності Закону
№ 561-1Х нормам Конституціі' Украі'ни надае підстави стверджувати про
невідповідність зазначеного законодавчого акту також вимогам статті 1,
частин першо'і, друго'і' статті 8 Основного Закону Украіни.

“’. Щодо невідкладності розгляду констицпШ‘іного подання.

Згідно зі статтею 75 Закону Укра'іни «Про Конституційний Суд
Украіни» строк конституційного провадження не повинен перевищувати шість
місяців, якщо інше не встановлено цим Законом (частина друга); строк
конституційного провадження не може перевишувати один календарний місяць
для справ щодо яких Сенат, Велика палата внзнали конституційне провадження
невідкладним (пункт 3 частини третьоі').

Відповідно до @ 47 Регламенту Конституційного Суду Украі'ни від
16 березня 2018 року (Офіційний вісник Украі'ни, 2018 р.. № 21, стор. 35,
стаття 696, код акта 89335/2018) питання про визнання конституційного
провадження у справі невідкладним розглядаеться на засіданні Сенату, Великоі'
палати одночасно 3 розглядом питання про форму конституційного
провадження у справі за пропозиціею Судді—доповідача у справі. На засіданні
Сенату, Велико'і' палати постановляеться ухвала про визнання конституційного
провадження у справі невідкладним.

Порушені у конституційному поданні питання мають особливе
суспільне значення, адже в подальшій роботі Верховно'і' Ради Украіни на
підставі Закону № 561-1Х будуть порушуватись права народних депутатів
Украіни, які користуються своі'м конституційним правом законодавчоі'
ініціативи, та '1'х виборців.

Відповідно, справа потребуе розгляду у найкоротші строки, а тому
конституційне провадження мас бути визнано невідкладним.

16

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 147, 150, 152
Конституціі' Украі'ни, статтями 7, 51, 52, 64, 75, 84 Закону Украіни «Про
Конституційний Суд Украі'ни», @ 47 Регламенту Конституційного Суду
Украіни‚—

ПРОСИМО:

1. Відкрити конституційне провадження у справі за конституційним
поданням 53 народних депутатів Украіни щодо відповідності Конституціі'
Украіни (конституційності) Закону Украі'ни «Про внесення змін до Регламенту
Верховноі' Ради Украі'ни щодо протидіі' зловживанням правами нароцних
депутатів Украіни у ході законодавчоі' процедури».

2. Визнати таким, що не відповідае статті 1, частині другій статті 5,
частинам першій, другій статті 8, частинам другій, третій статті 22, частині
першій статті 38, частинам першій — третій статті 79, частині п’ятій статті 83,
частині першій статті 93 Конституціі’ Украі'ни, Закон Украі'ни «Про внесення
змін до Регламенту Верховноі' Ради Украі'ни щодо протидіі' зловживанням
правами народних депутатів Украі'ни у ході законодавчо'і' процедури».

3. Залучити до участі у цьому конституційному провадженні за
дорученням народних депутатів Украіни уповноважених представників
суб’екта права на конституційне подання народних депутатів Украі'ни
Батенка Т.1. та Власенка С.В.

4. Визнати конституційне провадження за вказаним конституційним
поданням невідкладним та розглядати справу у порядку усного провадження.

ПЕРЕЛЦК ДОКУМЕНТПВ ТА МАТЕРПАЛПВ, ЩО ДОДАЮТЬСЯ:

1. Додаток до конституційного псдання щедо відповідності Конституціі'
Украі'ни (конституційності) Закону Украіни «Про внесення змін до Регламенту
Верховноі' Ради Укра'іни щодо протидіі' зловживанням правами народних
депутатів Украі'ни у ході законодавчоі' процедури» з підписами 53 народних
депутатів Укра'іни на 4 арк.;

2. Витяг 3 Конституціі' Украіни від 28 червня 1996 року № 254к/96—ВР
на 9 арк.;

3. Витяг із Закону Украі'ни «Про Конституційний Суд Украіни» від 13
липня 2017 року № 2136-\/П1 на 3 арк.;

4. Витяг із Регламенту Конституційного Суду Украі'ни від 16 березня
2018 року на 1 арк.

5. Закон Украіни «Про внесення змін до Регламенту Верховноі' Ради
Украі'ни щодо протидіі' зловживанням прав народних депутатів у ході
законодавчоі' процедури» від 16 квітня 2020 року № 561-1Х на 3 арк.;

17

6. Витяг з Регламенту Верховно'і Ради Украіни, затвердженого
Законом Украі'ни «Про Регламент Верховноі' Ради Украіни» від 10 лютого 2010
року № 1861-\/1 на 7 арк.;

7. Постанова Верховноі' Ради Украі'ни №1043/П від 10.09.2019 року
«Про прийняття за основу проекту Закону Украі'ни про внесення змін до
Регламенту Верховноі' Ради Украі'ни ЩОДО протидіі' зловживанням прав
народних депутатів у ході законодавчоі' процедури» на 2 арк.;

8. Роздруківка з офіційного веб-сайту Верховно'і' Ради Украі'ни щодо
розгляду законопроекту реестраційний № 1043 від 29.08.2019 р. на 1 арк.

9. Порівняльна таблиця законопроекту №1043 до другого читання від
19.09.2019 року на 12 арк.;

10. Текст законопроекту №1043 до другого читання від 19.09.2019 року
на 1 арк.;

11. Змінена порівняльна таблиця до законопроекту №1043 до другого
читання від 15.04.2019року на 12 арк.;

12. Змінений текст законопроекту №1043 до другого читання від
15.04.2019 року на 2 арк.

13. Рішення Конституційного Суду Украі'ни від 05 жовтня 2005 року
№6-рп/2005 на 7 арк.;

14. Рішення Конституційного Суду Укра'іни від 28 лютого 2018 року
№ 2-р/2018 на 7 арк.;

15. Висновок Конституційного Суду Украі'ни від 13 листопада 2019 року
№ 5-в/2019 на 6 арк.;

16. Рішення Конституційного Суду Украіни від 20 грудня 2018 року
№ 13—р/2018 на 6 арк.;

17. Окрема думка судді Конституційного Суду Укра'іни Лемака Василя
Васильевича до Висновку Конституційного Суду Украі'ни від 13 листопада
2019 року № 5-в/2019 на 6 арк.;

18. Рішення Конституційного Суду Украіни від 17 жовтня 2002 року
№ 17—рп/2002 на 8 арк.;

19. Рішення Конституційного Суду Украіни від 9 жовтня 2007 року № 7-
рп/2007 на 5 арк.;

20. Рішення Конституційного Суду Украі'ни від 26 квітня 2018 року
№ 4-р/2018 на 9 арк.;

21. Рішення Конституційного Суду Украіни від 7 липня 1998 року
№ 11-рп/98 на 7 арк.;

22. Рішення Конституційного Суду Украі'ни від 21 грудня 2017 року
№ 3—р/201 7 на 10 арк.;

23. Рішення Конституційного Суду Украіни від 2 листопада 2004 року
№ 15-рп/2004 на 14 арк.;

24. Рішення Конституційного Суду Укра'іни від 23 грудня 1997 року
№ 7—зп на 13 арк.

25. Конституційний Суд Украі'ни у Рішенні від 6 квітня 2010 року
№ 11—рп/2010 на 7 арк.

18

Продовження додатку до конституційного подання
щодо відповідності Конституціі' Украі'ни (конституційності)
Закону Украі'ни «Про внесення змін до Регламенту Верховноі Ради
Украіни щодо протидіі'зловживанням правами народних депутатів
Украі'ни у ході законодавчоі' процедури»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

№ Прізвище, ім’я, по батькові Номер Підшіс
„… „……дчення
7 № №5— 452 И
2, ЖЖ“ мемы) С \ [5 / 720

3 Пдштэ % 19… 1/85"

# %% ©. 0 %#

$ №№ @@ №?

6 №№ 0% %%

7 %%хит 0% 7%

; и/Мд/М №16 Ам 44 772 6

9 919 …… Ы Ъ”…Ё'" ‚„„„ @д 7 ‹ 7

% ‹ЙаЁМШК/о Види/%% “"/‘

7% '№№№ № 4$?!

72 %Ёщдй #?

73 %‚ьёо 7% № #5 \
т%‚№ж‘і’і №№… %(

П ”’“/^^ №0 #т%‚4' АЮ?

« Ё…ЖЁЁЁЁЩЧРЬм “ 9

# %:…іг㹂…№ ‚№

 

 

/{[ыщ ;( &?аМх/ Щ№а$

ДОДА ТОК ДО К ОНСТИ Т УЦ1ЙН0Г 0 ПОДАННЯ
щодо відповідності К онституціі' Украі'ни (конституційності)
Закону Укра'іни «Про внесення змін до Регламенту Верховноі' Ради
Украіни щодо протидіі'зловживанням правами народних депутатів
Украі'ни у ході законодавчоі процедури»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

№ Прізвище,ім’я‚по батькові Номер ] Підпис
п/п посвідчения
%до [дите-{сю % / 4 32%
# ЗЭЙЙЁЗЁЁЁЁЁ 52/
20 №403 (о /7_ ‚636
2/ ЩрЬ/ишин П../Ё 2,28
11 “%„ыьцщ && 25?
25 Коищмщігмъ 5.31. ‘Цз
27 Ющ ‚4 ?. ЗЧЕ
2 Г %№№’ /7 д? уу
26 Виик Г ‚д 231
27 &&&/№6! / 6. 555
“249 Геіага 0.5. 595
1? №6907? 6/5. 39;
50 %#” 25% 1,5 3
37] БААОМ 161 29?
3 & 'Мдм/оио/ №4 5 ##
33 Мшщо С.А. 2%
З 7 Полад/‚@@ ДЕ @@?

 

 

‚{; [&щЩа/„шод/ идущей/“і

Продовження додатку до конституційного подання
щодо відповідності Конституціі' Украі'ни (конституційності)
Закону Украіни «Про внесення змін до Регламенту Верховноі Ради
Украіни щодо протидіі' зловживанням правами народних депутатів

Украі'ни у ході законодавчоі процедури»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

№ Прізвище, ім’я, по батькові Номер Підпис
„,.. ……„я „
ЗГ 763/7/0/ /Иг/2)$4 Ик!/4:3 {7/4

% %„мт% #374/

к; Лу,/„(ёж ‚ЖЖ?? 132
% {Мака/! 5%

35 Ишим „си-№ /' 7 //(7

{О “П% \\)? >11

” @; ‹ И 556

% с ‹ 0. 5 уже

6/3 ЁЧ/СЁИЯ) 74$ % ((° ,

1/7 %°“°\С\\5СО И { “РЧ

ЮР ЁЖФЯХЖЩ№Ъ4 р Ь (96\

%( №№) „<&/(„ „133

77 дБА/№91 %! 2”

4/0” %Хіойчцшыд О}; 391 С
4/7‘°Ьы№№ 9-0 мм

50 {эт… „Защ ‚дит/тд 305?

37 3756 %( И“

52 ИРЦ?“ { 9 332

 

{‹Р/ёдшщ „27№_б/4ч№2”

ДОДА ТОКДО К ОНСТИ Т УЦ1ЙН0Г 0 ПОДАННЯ
щодо відповідності Конституціі' Украі'ни (конституційності)

Закону Украіни «Про внесення змін до Регламенту Верховноі' Ради
Украіни щодо протидіі' зловживаннши правами народних депутатів

Украі'ни у ході законодавчоі' процедури»

 

 

 

 

$:] Прізвище, ім’я, по батькові "0231222“ тт"… _
53 №т№м гм; @; “_
№3 [Ё/ИЧЩЁЦЩ @],“ №—

 

№№ №№

 

@: дии/‹, Йом/ш цщ Да;/2:2;

 

 

@@@/№7 @Кдёщі' Рау/_ %ам

 

 

1.8, И…ЗИО

 

 

ЛМ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«. [09…74 №№-