Програма Діяльності Кабінету Міністрів Украіни Червень, 2020 р. ВСТУП Сьогодні світ в цілому та Україна зокрема зіткнулися з найбільш серйозними викликами за останні кілька десятків років. Негативний вплив російської збройної агресії, яка розпочалась в 2014 році та досі триває на Донбасі та в Криму, був посилений пандемією COVID-19 та початком глобальної економічної кризи. Уряд переконаний, що реалізація цілей, зазначених в Програмі діяльності, допоможе забезпечити довгостроковий економічний та соціальний розвиток держави. Ми – члени Кабінету Міністрів – беремо на себе відповідальність впровадити та реалізувати зазначені в Програмі завдання, що дозволить перетворити існуючу кризу в можливість для подальшого відновлення та сталого розвитку країни. Усвідомлюючи виклики сучасності та підтримуючи вектор більшості країн світу на боротьбу з бідністю, захист навколишнього середовища та забезпечення миру і процвітання для всіх людей у світі, Президентом України Володимиром Зеленським у 2019 році підтримано глобальні Цілі сталого розвитку до 2030 року, проголошені резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй. Досягнення Цілей сталого розвитку дозволить наблизити стандарти життя українців до європейського рівня. Даний документ – це реакція Уряду на ряд проблем, які постали перед нашою країною, а також порядок денний діяльності на середньо- та довгостроковий період для забезпечення економічного розвитку та, як наслідок, підвищення благополуччя населення. ВИКЛИКИ, ЯКІ СТОЯТЬ ПЕРЕД УКРАЇНОЮ РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ Військова інтервенція Російської Федерації, що триває вже понад 6 років, наслідком якої є тимчасова окупація АР Крим і м. Севастополя та окремих районів Донецької і Луганської областей, призвела до загибелі десятків тисяч осіб і змусила мільйони громадян залишити власні домівки. Росія, знехтувавши зобов’язаннями у рамках Будапештського меморандуму 1994 року, а також всупереч низці міжнародних та двосторонніх угод, продовжує чинити на тимчасово окупованих територіях воєнні злочини, порушувати норми міжнародного гуманітарного права, ігноруючи обов’язки держави-окупанта. Це призводить до масових порушень прав людини, а також негативних економічних, соціальних, екологічних та інших наслідків, які вимагатимуть тривалого часу та значних ресурсів для подолання. Впродовж 2014-2020 рр. зусиллями українських воїнів вдалося звільнити більшість територій, захоплених у 2014 році. Міжнародні санкції стримують Росію від ескалації. Водночас російська сторона не виконує домовленості 2 щодо припинення вогню на Донбасі, що наразі унеможливлює перехід до політичного врегулювання, погіршує гуманітарну ситуацію на тимчасово окупованих територіях, стримує розвиток української економіки. Для звільнення та подальшої реінтеграції тимчасово окупованих територій потрібні системні інвестиції у зміцнення обороноздатності України, підвищення бойового потенціалу Збройних Сил України, інших військових формувань, спеціальних служб та розвідувальних органів, розвиток системи територіальної оборони. Необхідно за підтримки міжнародних партнерів шукати можливості для модернізації діалогу з Російською Федерацією щодо Донбасу, а також створити окрему діалогову платформу високого рівня щодо Криму та м. Севастополя. ПАНДЕМІЯ COVID-19 Поширення COVID-19 досягло масштабів пандемії та змінило порядок денний. Найбільшою соціальною цінністю є людське життя, cаме тому в першу чергу Урядом було вжито ряд швидких заходів, які дозволили стримати розповсюдження вірусу та підготувати медичну систему до ефективного реагування на зростання кількості інфікованих. Наразі, медичних потужностей в більшості регіонів України достатньо для того, щоб забезпечити одночасне лікування прогнозованої пікової кількості інфікованих. Уряд активно працює над тим, аби достатній рівень спроможності медичної системи був у всіх регіонах. Незважаючи на сповільнення поширення хвороби та збільшення спроможності медичної системи, впроваджені заходи мали негативний вплив на функціонування економіки: транспорт, туризм, готелі, сфера обслуговування та розваг, роздрібна торгівля непродовольчими товарами найбільше постраждали від введення карантинних заходів та поширення вірусу. 3 В умовах пандемії Україні та всьому світу доведеться адаптуватися до нових соціальних стандартів допоки не з’явиться можливість ефективного та безпечного лікування або вакцинації. Уряд усвідомлює, що тотальний карантин протягом цього періоду може призвести до суттєвого падіння економіки та зростання соціальної напруги. Саме тому, попередніми рішеннями Уряду та даним документом здійснюється перехід до адаптивної моделі карантину, заснованої на ризикоорієнтованому підході, що передбачає масштабний комплекс заходів зі збільшення обсягів тестування населення та контролю над поширенням вірусу. ЕКОНОМІЧНА КРИЗА Негативний вплив пандемії підсилюється початком глобальної економічної рецесії, що може завдати суттєвого удару по рівню добробуту населення. За прогнозами Міжнародного Валютного Фонду, очікується падіння світової економіки на 3 відсотки. В свою чергу, Україна традиційно є більш вразливою до економічних шоків, а тому може зазнати більш суттєвого впливу: ВВП може впасти на 4-8 відсотки порівняно з 2019 роком. Прогнозоване падіння економіки України є наслідком глобальних шоків: несприятлива ситуація на важливих для України сировинних ринках, закриття товарних ринків для українських експортерів, зміна глобальних виробничих ланцюжків. У підсумку, за прогнозами НБУ Україна у 2020 році може зіткнутися з падінням експорту (-10 відсотків), імпорту (-14,5 відсотка), розширенням дефіциту бюджету (8 відсотків ВВП) і зростанням рівня безробіття (до 9,5 відсотка). Більше того, глобальна економічна система сьогодні зазнає значних трансформацій, пов’язаних як з природними процесами, так і зі зміною поведінки суб’єктів міжнародних економічних відносин. Ці зміни, з одного боку, зумовлюють нові виклики на глобальних ринках товарів та послуг, капіталу, та робочої сили, а з іншого боку - створюють нові можливості для України. 4 ВІДПОВІДЬ НА ТЕРМІНОВІ ВИКЛИКИ У відповідь на термінові виклики у вигляді пандемії та економічної кризи Урядом була розроблена Програма стимулювання економіки. Вона має на меті подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Вона включає в себе ряд коротко- та середньострокових заходів для пріоритетних галузей економіки України на 2020-2022 роки. Фінансування цих ініціатив буде здійснюватися за рахунок коштів, які вже є в бюджеті цього року/будуть закладені в бюджеті наступних років або будуть залучені за допомогою програм міжнародної технічної допомоги. Водночас, частина заходів передбачають законодавчі та регуляторні зміни, що не потребують додаткового фінансування. Ключовими напрямками Програми стимулювання є: (1) забезпечення адаптивного карантину, (2) стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, (3) забезпечення зайнятості та державних замовлень, (4) “регуляторна гільйотина”, (5) оптимізація податкового навантаження та адміністрування, (6) перезапуск промислового сектору, (7) вихід з енергетичної кризи та розвиток енергетичного сектору, (8) реформування транспорту та інфраструктури, (9) розвиток міжнародної торгівлі, (10) цифрова трансформація та розвиток іт сектору. Програма стимулювання, яка вже була прийнята Урядом, забезпечить ефективну відповідь на термінові виклики, з якими стикнулася Україна, та сприятиме економічному відновленню. Крім того, ініціативи закладуть основу для довгострокового зростання економіки України та підвищення благополуччя населення, що буде реалізовано за рахунок чітко визначеної політики кожного з міністерств. СТРАТЕГІЧНИЙ КУРС НА ЄВРОПЕЙСЬКУ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНУ ІНТЕГРАЦІЮ Уряд підтверджує незмінний курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію України. Реалізація принципів та завдань політичного, економічного, правового, соціального та культурного розвитку, закладених в Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, є рушієм стабілізації у кризовий період та наскрізним завданням реформування країни, визначатиме зміст та напрям внутрішніх секторальних реформ. Уряд націлений на те, щоб громадяни України відчули євроінтеграційні зміни у повсякденному житті. Законодавство ухвалене на засадах європейського регулювання має бути належним чином імплементоване на рівні базових прав кожного громадянина та підприємця: права на охорону здоров‘я, соціальний захист, безпеку харчової та нехарчової продукції, доступності послуг, конкурентоспроможного середовища тощо. 5 Ринок ЄС – це найбільший ринок на нашому континенті: ми маємо стати його повноправною частиною. Саме свободи внутрішнього ринку ЄС є серцем європейської інтеграції. І саме тому оновлення Угоди про асоціацію та секторальна інтеграція є ключовим пріоритетом Уряду у короткостроковій перспективі. Мета входження до НАТО є стимулюючим фактором для проведення внутрішніх політичних та соціально-економічних реформ усіх сфер суспільного життя, реформи сектору безпеки і оборони, гармонізації законодавства з правовими нормами та демократичними принципами держав-членів НАТО, подальше впровадження принципів цивільного демократичного контролю над безпековою та оборонною складовими держави. Одними з основних завдань мають стати повне та неухильне впровадження у тісній взаємодії з суспільством стратегічних документів, що зближують нас з НАТО, а також суттєве зміцнення інституційних спроможностей органів державної влади. Крім того, вивчення і застосування підходів та принципів НАТО і найкращих практик країн Альянсу у побудові національної системи стійкості дозволить забезпечити відповідний рівень готовності держави до протидії загрозам та подолання кризових ситуацій. ПІДХІД ДО СТВОРЕННЯ ДОВГОСТРОКОВОЇ ПРОГРАМИ ДІЯЛЬНОСТІ УРЯДУ Дана програма була розроблена з урахуванням пропозицій комітетів Верховної Ради та програмних документів, в тому числі програми політичної партії “Слуга народу” та програми Президента України Володимира Зеленського. Європейська та євроатлантична інтеграція України є дороговказом розвитку країни. Цифровізація економіки – один з ключових напрямків внутрішньої державної політики. Питання реінтеграції тимчасово окупованих територій залишається ключовим пріоритетом, який дозволить забезпечити цілісність держави. У час нестабільної безпекової ситуації в країні, на діяльність міністерств, що спрямовані на захист громадян, робиться особливий фокус. Уряд забезпечить стабільну та зрозумілу зовнішню політику. Ключове завдання Уряду, аби кожен українець почував себе безпечно та захищено у своїй країні. Для відновлення повноцінного функціонування держави та забезпечення її довгострокового зростання вкрай необхідним є стимулювання економічного розвитку держави. Пріоритетами Уряду є встановлення єдиних правил гри для всіх гравців за рахунок розумного регулювання господарської діяльності, покращення інвестиційного клімату, розвиток інновацій та 6 сприяння активізації міжнародної торгівлі. Окрім того, Уряд забезпечить повноцінний розвиток усіх секторів економіки України. В сукупності, це дозволить сформувати основу для подальшого підвищення благополуччя населення. Кожен українець отримає повноцінний доступ до якісної освіти, охорони здоров’я, культурних послуг та інших соціальних сфер. В результаті, соціальні стандарти життя українців зростуть, незалежно від місця проживання та соціального статусу. Разом з тим, в умовах системної недосконалості державного врядування, що погіршилось внаслідок економічної кризи, важливо поетапно виправляти закоренілі проблеми. Бізнес та громадяни України повинні отримувати якісні державні послуги, а також бути здатними захистити свої права та інтереси. Тільки системна та узгоджена робота міністерств дозволить повноцінно реалізувати Програму діяльності Уряду та забезпечити підвищення благополуччя громадян України. 7 Короткострокові пріоритети діяльності Уряду Реагуючи на нагальні виклики з метою збереження життя і здоров’я громадян, Уряд спрямував свої першочергові зусилля на вирішення завдань, які постали перед Україною у зв’язку з пандемією COVID-19 та економічною ситуацією. 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОТИЕПІДЕМІЧНИХ ЗАХОДІВ:  Підготовка мережі закладів охорони здоров’я до роботи в особливих умовах, забезпечення медичних закладів необхідним медичним обладнанням, лікарськими засобами та матеріалами, створення додаткових місць надання медичної допомоги.  Відновлення функціонування системи протиепідемічного захисту, посилення контролю за дотриманням та реалізацією карантинних заходів.  Забезпечення безперервної роботи об’єктів інфраструктури та продовольчої безпеки. критично важливої  Створення умов для забезпечення вітчизняного виробництва необхідних лікарських засобів, медичного обладнання та виробів, а також інших критично важливих товарів.  Забезпечення кризової комунікації з населенням щодо дотримання карантинних заходів та подолання епідемії. 2. ЗДІЙСНЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗАХОДІВ ПІДТРИМКИ:  Перегляд Державного бюджету України на 2020 рік для посилення соціального захисту та підтримки економіки.  Розроблення та реалізація Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) на 2020―2022 роки.  Надання кредитної підтримки малому та середньому бізнесу, який зазнав втрат внаслідок карантинних заходів.  Підтримка вітчизняного товаровиробника, зокрема шляхом застосування механізму публічних закупівель.  Застосування фіскальних та інших інструментів для зменшення навантаження на бізнес в умовах форс-мажору.  Залучення до активного економічного життя країни громадян України, які повернулись після тривалого перебування за кордоном. 8 3. ЗДІЙСНЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ЗАХОДІВ ПІДТРИМКИ:  Забезпечення щорічної індексації пенсій та надання пенсіонерам та іншим вразливим верствам населення. допомоги  Максимальне спрощення надання тимчасової допомоги з безробіття на період дії карантинних заходів.  Забезпечення підвищеної оплати праці медичним працівникам та особам, які задіяні у ліквідації спалахів коронавірусної інфекції.  Організація дистанційного навчання, завершення 2019-2020 навчального року, проведення зовнішнього незалежного оцінювання та вступної кампанії до закладів освіти у 2020 році.  Підготовка закладів освіти до 2020―2021 навчального року та організації освітнього процесу в умовах пандемії. 9 Довгострокові пріоритети діяльності Уряду 1. Шлях до Європи (Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України) 1.1. Європейська інтеграція  Забезпечення діалогу з ЄС та державами - членами ЄС на усіх рівнях з метою реалізації курсу України на набуття повноправного членства в ЄС.  Розроблення з урахуванням поточного стану співробітництва з ЄС пропозицій щодо оновлення Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами - членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію).  Подальша лібералізація торгівлі України та ЄС у рамках поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, у тому числі зняття торговельних бар’єрів у торгівлі: - вжиття заходів щодо укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів; - активізація подальшої секторальної інтеграції України з ЄС за підтримки ЄС та держав - членів ЄС.  Модернізація та посилення ініціативи “Східне партнерство”.  Посилення взаємодії з Європейською Комісією з метою ефективної імплементації оновленого енергетичного Додатка XXVII до Угоди про асоціацію.  Координація інформаційної роботи з поглиблення розуміння українським суспільством європейських цінностей, змісту європейської інтеграції України.  Розширення обсягів фінансової та технічної допомоги, яка надається Україні у рамках наявних фінансових інструментів ЄС.  Сприяння взаємодії з ЄС в організації протиепідемічних заходів, зокрема у рамках європейської мережі протидії транскордонним загрозам здоров'ю.  Сприяння ширшому залученню України до програм та агентств ЄС.  Налагодження Урядово-Парламентської взаємодії щодо наближення законодавства України до права ЄС відповідно зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію. Очікувані результати та показники: □ започаткування нових форм співробітництва в рамках ініціативи ЄС “Східне партнерство” □ дорожня карта забезпечення відповідності України критеріям членства в ЄС 10 □ оновлення положень Угоди про асоціацію □ забезпечення підтримки ЄС та державами - членами ЄС подальшої секторальної інтеграції України з ЄС □ розширення інструментів фінансової та технічної підтримки реформ в Україні 1.2. Євроатлантична інтеграція  Використання заходів Парламентської асамблеї НАТО для зміцнення парламентської складової підтримки курсу України на членство в НАТО.  Підготовка процедури приєднання до Програми розширених можливостей та посилення співпраці з Північноатлантичним альянсом з цього питання.  Побудова національної системи стійкості відповідно до принципів та критеріїв НАТО як комплексного механізму оцінки ризиків, планування та реагування на кризові ситуації та відновлення функціонування держави.  Створення людиноцентричної системи у секторі національної безпеки і оборони, запровадження системи розвитку лідерства відповідно до принципів і стандартів НАТО.  Поступовий перехід до стандартів НАТО для досягнення взаємосумісності та розвитку співпраці.  Здійснення спільних дій із забезпечення відкритості стратегічних урядових комунікацій у сфері національної безпеки та оборони.  Координація діяльності платформи Україна-НАТО, зокрема у сфері вивчення досвіду виявлення та протидії гібридним загрозам.  Посилення демократичного цивільного контролю за сектором національної безпеки і оборони України відповідно до стандартів НАТО.  Покращення системи кібербезпеки у секторі національної безпеки, оборони та розвідки.  Забезпечення нового врегулювання на законодавчому рівні захисту державної таємниці. Очікувані результати та показники: □ впровадження визначених технічних та адміністративних стандартів НАТО □ досягнення прогресу на шляху євроатлантичної інтеграції 1.3. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків  Впровадження європейських стандартів рівності жінок і чоловіків. Удосконалення нормативно-правової бази, механізму проведення гендерно-правової експертизи та впровадження статистичних показників у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. 11 Урахування гендерного компонента під час ухвалення рішень державних органів, формування цілей державної політики та планів їх реалізації.  Створення умов для забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в усіх сферах життєдіяльності суспільства, у тому числі шляхом виконання зобов’язань в межах міжнародної ініціативи “Партнерство Біарріц”.  Впровадження пріоритетів відповідно до резолюцій Ради Безпеки ООН “Жінки, мир, безпека”.  Запровадження інформаційних кампаній з метою покращення розуміння та сприйняття базових концепцій рівності прав та можливостей жінок і чоловіків на суспільному рівні та подолання стереотипів. Очікувані результати та показники: □ включення гендерного компоненту в державні програмні документи □ покращення показників у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків 2. Мінцифри (Віце-прем’єр-міністр) 2.1. Розвиток адміністративних послуг та їх цифровізація  Цифрова трансформація пріоритетних галузей та сфер суспільного життя.  Забезпечення доступу громадян і бізнесу до якісних та зручних публічних послуг без корупційних ризиків.  Забезпечення переведення найбільш популярних публічних послуг в електронну форму.  Швидке та зручне надання публічних послуг у центрах надання адміністративних послуг, оптимізація процедур надання публічних послуг.  Розвиток і розширення мережі центрів надання адміністративних послуг та збільшення кількості послуг, що надаються в таких центрах.  Врегулювання питання справляння плати за надання адміністративних послуг шляхом запровадження єдиних засад визначення розмірів адміністративного збору за надання адміністративних послуг, порядку його сплати та використання.  Запровадження системи моніторингу та оцінки якості надання публічних послуг.  Розвиток публічних електронних реєстрів, їх оптимізація та централізація підтримки, формування базових публічних електронних реєстрів та запровадження електронної взаємодії.  Забезпечення надійного захисту інформації публічних електронних 12 реєстрів та створення ефективної системи протидії кіберзагрозам, забезпечення захисту персональних даних відповідно до європейських стандартів.  Розвиток інструментів електронної демократії, зокрема створення онлайн-платформи для взаємодії органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства, забезпечення механізму електронного голосування під час формування складу громадських рад при центральних і місцевих органах виконавчої влади.  Розвиток способів електронної ідентифікації, нових механізмів кваліфікованого електронного підпису та відкриття наборів даних.  Підвищення обізнаності громадян про доступні публічні послуги, зокрема електронні. Очікувані результати та показники: □ правила взаємодії між державою та громадянами і бізнесом під час здійснення публічно-владних функцій прозорі і відповідають європейським принципам належного урядування □ збільшення кількості адміністративних послуг, що надаються в електронному вигляді □ мінімум 200 державних послуг доступні онлайн □ 60 відсотків українців користуються онлайн-послугами □ 90 відсотків українців, що скористалися публічними послугами у центрах надання адміністративних послуг чи онлайн, задоволені їх якістю □ кількість сформованих кваліфікованих сертифікатів підписів та печаток користувачів електронних довірчих послуг збільшилася на 35 відсотків (порівняно з 2019 роком) □ кількість утворених центрів надання адміністративних послуг (територіальних підрозділів, віддалених робочих місць адміністраторів, мобільних ЦНАП) збільшилася на 30 відсотків □ збільшення кількості послуг, які надаються у центрах надання адміністративних послуг на 35 відсотків 2.2. Інформатизація суспільства  Розвиток мереж доступу до Інтернету, створення умов для мобільних технологій четвертого та п’ятого поколінь.  Забезпечення доступу соціальних закладів інфраструктури, органів місцевого самоврядування і громадян до високошвидкісного Інтернету.  Створення можливостей розбудови волоконно-оптичних мереж шляхом удосконалення законодавства щодо умов роботи провайдерів та доступу до інфраструктури.  Приведення до європейських стандартів норм випромінювання 13 операторського обладнання, сертифікації абонентського обладнання та якісних показників.  Моніторинг покриття Інтернетом території України та якості послуг широкосмугового доступу до мережі Інтернет.  Оптимізація використання радіочастотного ресурсу.  Удосконалення управління державними магістральними оптичними мережами.  Спрощення умов роботи малим та середнім операторам і провайдерам телекомунікацій.  Розширення доступу та можливостей людей для безпечного та ефективного використання Інтернету як для особистого розвитку, так і для ведення власної справи шляхом покращення цифрових навичок. Очікувані результати та показники: □ 95 відсотків громадян України проживають в населених пунктах, які мають покриття мобільним широкосмуговим доступом до Інтернету із швидкістю не менше 2 Мбіт/с □ 95 відсотків сільських домогосподарств мають технічну можливість підключитися до фіксованого широкосмугового доступу до мережі Інтернет із швидкістю не менше 100 Мбіт/с □ 75 відсотків домогосподарств користуються фіксованим широкосмуговим доступом до мережі Інтернет із швидкістю не менше 30 Мбіт/с □ 95 відсотків закладів соціальної інфраструктури та органів місцевого самоврядування підключені до широкосмугового доступу до мережі Інтернет із швидкістю не менше 100 Мбіт/с 2.3. Сприяння розвитку ІТ-бізнесу  Залучення інвестиційного капіталу для розвитку ІТ-бізнесу, інших галузей креативної економіки шляхом створення доступних інструментів залучення інвестицій та запровадження спеціального правового режиму діяльності.  Приєднання України до Єдиного цифрового ринку ЄС шляхом отримання Україною режиму внутрішнього ринку з ЄС у сфері телекомунікаційних послуг та поступова інтеграція до Єдиного цифрового ринку ЄС (“цифровий безвіз”).  Розроблення та реалізація державної політики щодо віртуальних активів. Очікувані результати та показники: □ виконання Україною умов для отримання режиму внутрішнього ринку з ЄС у сфері телекомунікаційних послуг 14 □ 10 відсотків валового внутрішнього продукту України формує ІТгалузь 2.4. Цифрова грамотність українців  Громадяни мають доступ до програми з цифрової грамотності у зручному для них форматі.  Громадяни можуть користуватися цифровими гаджетами та Інтернетом у партнерській мережі хабів.  Цифрова грамотність є обов’язковою для державних службовців та лікарів.  Визначення цифрової компетентності для громадян, ІТ-спеціалістів, підприємців приведено до Європейських стандартів.  Розширені можливості людей для безпечного використання Інтернету шляхом покращення цифрових навичок, створення системи превенції та реагування. Очікувані результати та показники: □ 6 млн. українців пройшли програму цифрової грамотності □ 5000 тренерів пройшли курс цифрової грамотності та навчають українців різного віку □ створена онлайн-платформа з цифрової грамотності, кількість зареєстрованих користувачів якої перевищує 3 млн. □ створення партнерської мережі хабів (до 2500) з можливістю доступу до цифрових гаджетів та Інтернету □ створена онлайн-платформа для дітей, батьків та вчителів з метою інформування та реагування на випадки ризиків та загроз в Інтернеті 3. Мінреінтеграції (Віце-прем’єр-міністр)  Відновлення територіальної цілісності та реінтеграція тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та окремих районів Луганської і Донецької областей.  Реінтеграція тимчасово окупованих територій та населення в єдиний конституційний простір України, відновлення прав та свобод громадян України, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації. 3.1. Підтримка громадян, що постраждали від конфлікту  Забезпечення прав і свобод громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях (надання їм підтримки та допомоги, забезпечення доступу до адміністративних та медичних послуг, освіти, культури та українських засобів масової інформації).  Відновлення конституційних прав та свобод для громадян України, які 15 проживають/зареєстровані на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя (відновлення прав і свобод зазначеної категорії громадян України в частині податкового, митного, банківського та валютного регулювання).  Запровадження механізму виплати компенсацій за житлові будинки (квартири), які зруйновано внаслідок збройної агресії Російської Федерації.  Удосконалення законодавства щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та опрацювання питання щодо впровадження нових моделей, зокрема створення умов для отримання внутрішньо переміщеними особами житла у фінансовий лізинг.  Унормування процедури реєстрації місця проживання внутрішньо переміщених осіб, покращення їх інтеграції у приймаючі територіальні громади шляхом включення до реєстрів територіальних громад, до яких внутрішньо переміщені особи перемістилися.  Забезпечення доступу для дітей та молоді з тимчасово окупованих територій України, які зазнали негативного впливу внаслідок збройної агресії Російської Федерації, до здобуття освіти, зокрема організація дистанційного навчання, утворення навчальних, підготовчих центрів та центрів з професійної підготовки.  Створення умов для добровільного повернення осіб до покинутого місця проживання (реінтеграція) або інтеграції за новим місцем проживання в Україні. Очікувані результати та показники: □ спрощення процедури отримання адміністративних послуг громадянами України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України □ відновлення статусу резидентів для громадян України, які проживають/зареєстровані на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя □ забезпечення щонайменше 1500 сімей внутрішньо переміщених осіб постійним і тимчасовим житлом □ унормування процедури реєстрації місця проживання потенційно для 800 тис. внутрішньо переміщених осіб, покращення їх інтеграції у приймаючі територіальні громади □ забезпечення доступу мешканців тимчасово окупованих територій до реалізації своїх прав і свобод, передбачених Конституцією України, в інших регіонах України □ збільшення кількості дітей з тимчасово окупованих територій, що навчаються за дистанційною формою навчання у закладах середньої освіти в інших регіонах України □ збільшення кількості закладів фахової передвищої та вищої освіти, на 16 базі яких утворюються освітні центри “Крим―Україна” і “Донбас―Україна” для організації вступу дітей з тимчасово окупованих територій за спрощеною процедурою 3.2. Реінтеграція тимчасово окупованих територій  Удосконалення переліку і обсягів (вартості/ваги/кількості) обмежених або заборонених до переміщення через лінію розмежування та до/з гуманітарно-логістичних центрів товарів, а також товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей.  Сприяння діяльності міжнародних організацій щодо гуманітарного доступу та проведенню гуманітарних операцій на тимчасово окупованих територіях. Реалізація плану гуманітарного реагування.  Підтримка приватних та міжнародних ініціатив щодо утворення та функціонування фондів відбудови тимчасово окупованих територій України та територій, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації.  Дієвий захист державних активів на тимчасово окупованих територіях України.  Розроблення правосуддя. комплексних заходів з впровадження перехідного  Врегулювання питань щодо порядку вчинення нотаріальних дій стосовно майна, що залишилося на тимчасово окупованих територіях.  Відновлення та розвиток Донецької та Луганської областей. Відновлення необхідної для людей життєво важливої інфраструктури та соціальних послуг у сферах освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, енергетики, тепло- та газопостачання, транспорту, водопостачання та водовідведення, екології та охорони навколишнього природного середовища, фізичної культури та спорту, економічне відновлення, створення умов для підвищення рівня зайнятості населення, надання підтримки мікро-, малому і середньому бізнесу та розширення доступу до фінансових послуг, розвитку промисловості, будівництва, сільського господарства тощо.  Покращення умов перетину лінії розмежування у Донецькій та Луганській областях, а також адміністративної межі з Автономною Республікою Крим у Херсонській області, зокрема шляхом належного облаштування та функціонування контрольних пунктів в’їзду/виїзду, удосконалення порядку в’їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій.  Цифрова трансформація адміністративних послуг для громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та окремих районів Луганської та Донецької областей. 17 Очікувані результати та показники: □ покращення умов перетину лінії розмежування у Донецькій та Луганській областях, а також адміністративної межі з Автономною Республікою Крим в Херсонській області, зокрема шляхом належного облаштування та функціонування контрольних пунктів в’їзду/виїзду (не менш 600 тис. осіб), що надасть можливість безперешкодного переміщення щонайменше 1 млн. громадян на місяць □ підвищення рівня забезпеченості товарами першої необхідності громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях □ координація міжнародної гуманітарної допомоги та забезпечення необхідного рівня транспарентності та прозорості її використання □ забезпечення доставки не менше двох гуманітарних вантажів на місяць 3.3. Мир та діалог  Підвищення спроможності територіальних громад щодо управління процесами попередження та врегулювання конфліктів, залучення спеціалістів з досвідом медіації, зокрема міжнародних, з метою поширення досвіду мирного врегулювання конфліктів, започаткування діалогу між громадянами.  Розширення партнерства з українськими та міжнародними організаціями, які мають на меті впровадження стабільних змін та підходів до розбудови миру.  Запровадження системи міжрегіонального соціального партнерства.  Здійснення комплексу заходів, спрямованих на зменшення соціального, економічного та екологічного впливу вибухонебезпечних предметів на життя та діяльність населення (протимінна діяльність).  Захист прав національних меншин та корінних народів, популяризація культурної спадщини та культурних цінностей українського народу, національних меншин та корінних народів, збереження єдності та злагоди в українському суспільстві.  Зміцнення соціальної єдності громадян України та підвищення рівня їх довіри до влади шляхом проведення загальнонаціональних комунікаційних кампаній, просвітницьких заходів, культурнопросвітницьких заходів для різних соціальних верств населення України.  Формування комунікаційних каналів взаємодії з громадянами України, зокрема тими, які проживають на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та окремих районів Луганської та Донецької областей. Очікувані результати та показники: □ створення системи міжрегіонального соціального партнерства 18 □ зменшення випадків виникнення конфліктних ситуацій політичного та соціального характеру, зокрема в приймаючих територіальних громадах □ зміцнення соціальної єдності та консолідація українського суспільства 3.4. Відновлення справедливості  Визначення розміру збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації та тимчасової окупації частини території України, узагальнення правової позиції держави та підготовка консолідованої претензії України до Російської Федерації щодо реалізації її міжнародноправової відповідальності за збройну агресію проти України.  Формування пропозицій щодо застосування персональних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).  Захист національних інтересів у міжнародних судах, забезпечення компенсації збитків, завданих збройною агресією Російської Федерації.  Вироблення пропозицій щодо політики держави до розв’язання проблеми наявності де-факто подвійного громадянства на окупованих територіях.  Створення, ведення та функціонування державного реєстру збитків, завданих державі, фізичним та юридичним особам, а також реєстру порушення прав людей внаслідок збройної агресії Російської Федерації.  Запобігання та сприяння розв’язанню проблем, пов’язаних з правовим статусом земельних відносин на тимчасово окупованих територіях, зокрема обігом земель сільськогосподарського призначення, захистом права власників земельних паїв та окремих земельних ділянок. Очікувані результати та показники: □ створення правових підстав для виплати компенсацій за житлові будинки (квартири), які зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації □ формування належної доказової бази (відповідно до принципів і норм міжнародного права) про матеріальну та нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації та тимчасової окупації частини території України □ функціонування реєстру збитків, завданих державі, фізичним та юридичним особам внаслідок збройної агресії Російської Федерації □ функціонування реєстру порушення прав людей внаслідок збройної агресії Російської Федерації 19 4. Урядова машина (Міністр Кабінету Міністрів України)  Удосконалення системи державного управління для ефективного використання ресурсів на утримання органів виконавчої влади: чесні посадовці отримають гарантовані гідні заробітні плати, відкриті конкурси на посади, високий соціальний статус і державне страхування. 4.1. Ефективне врядування  Проведення Всеукраїнського перепису населення.  Удосконалення процесу прийняття урядових рішень для забезпечення ефективного виконання законів та формування державної політики.  Посилення ролі та спроможності центральних органів виконавчої влади, які забезпечують якість прийняття урядових рішень.  Оптимізація організаційної структури та процесу взаємодії центральних органів виконавчої влади та позбавлення їх невластивих функцій.  Спрощення процедури утворення та припинення центральних органів виконавчої влади як юридичних осіб публічного права.  Розроблення та впровадження законодавства про адміністративну процедуру, що відповідає принципам SIGMA/OECD.  Запровадження деконцентрації центральних органів виконавчої влади у м. Києві.  Узгодження стратегічного і бюджетного планування для збалансованості бюджету та боргової безпеки, що дасть змогу задовольнити потреби та інтереси громадян та бізнесу. Очікувані результати та показники: □ зосередження центральних органів виконавчої влади на реалізації ключових та притаманних для них функцій □ здатність центральних органів виконавчої влади до довгострокового планування цілей політики та їх практичної реалізації □ підвищення якості урядових рішень □ належне забезпечення консультацій з громадськістю та заінтересованими сторонами під час формування державної політики □ уніфікація підходів до організаційної структури центральних органів виконавчої влади □ зменшення часових та фінансових затрат, пов’язаних з утворенням, реорганізацією та ліквідацією центральних органів виконавчої влади □ ефективна організація внутрішніх робочих процесів центральних органів виконавчої влади □ задоволеність громадян від взаємодії з центральними органами виконавчої влади 20 4.2. Професійна державна служба  Приведення законодавства про державну службу у відповідність з принципами державного управління, визначеними SIGMA/OECD, та його імплементація.  Запровадження інформаційної системи управління людськими ресурсами на державній службі (HRMIS) як кроку до створення єдиної, прозорої та підзвітної державної служби. Формування єдиної бази даних резерву потенційних кандидатів на зайняття посад державної служби та забезпечення її доступності для органів виконавчої влади.  Створення належних умов для професійного розвитку та забезпечення механізмів реалізації безперервного навчання державних службовців.  Підвищення частки державних службовців категорій “А” та “Б”, які пройшли навчання за професійними та короткостроковими програмами підвищення кваліфікації з питань розвитку управлінських та лідерських навичок, а також знань з питань додержання правил етичної поведінки.  Упровадження прозорої класифікації посад державної служби та запровадження системи грейдів (каталог типових посад, схема посадових окладів на основі цінності посади). Підвищення частки фіксованої частини у структурі заробітної плати державних службовців до 70 відсотків. Упровадження підходу до формування фонду оплати праці в державних органах на основі фактичної чисельності та скорочення вакансій.  Створення та впровадження ефективної системи оцінки результативності службової діяльності державних службовців.  Запровадження системного моніторингу дотримання вимог законодавства про державну службу з метою запобігання вчиненню та усунення виявлених порушень і недоліків, притягнення до відповідальності осіб, що вчинили порушення.  Здійснення активної комунікації з питань залучення громадян на державну службу та їх стажування в державних органах.  Упровадження сучасних підходів та інструментів управління персоналом на державній службі. Очікувані результати та показники: □ підвищення рівня довіри суспільства до державної служби □ прозора та конкурентна оплата праці державних службовців та підвищення конкурентоспроможності державної служби на ринку праці, частка фіксованої частини оплати праці державних службовців становить не менше 70 відсотків □ осучаснення державної служби з використанням інформаційних технологій (HRMIS) 21 4.3. Антикорупційна політика  Створення передумов для унеможливлення корупції завдяки переходу на новітні технології взаємодії громадян, бізнесу та влади.  Запровадження політики нульової толерантності до корупції: арешт без застави, конфіскація майна, довічна заборона обіймати державні посади.  Запровадження найжорсткіших покарань за корупцію та розкрадання у сфері безпеки і оборони.  Розроблення та подання до Верховної Ради антикорупційної політики (Антикорупційна стратегія). України засад Очікувані результати та показники: □ досягнення ефективності реалізації Антикорупційної стратегії □ отримання Україною щонайменше 60 балів за показником “Індекс сприйняття корупції” (Corruption Perceptions Index, СРІ) (у 2019 році ― 30 балів) □ зменшення розміру збитків держави від корупційних вчинків щонайменше удвічі 5. Мінекономіки 5.1. Розвиток підприємництва  Створення сприятливих умов для розвитку та відновлення малого та середнього підприємництва, у тому числі шляхом зменшення регуляторного тиску та запровадження програм підтримки.  Розроблення доктрини після впровадження законодавства про економічну безпеку.  Створення умов для лібералізації і цифровізації взаємовідносин між державою і економічно активною особою – самозайнятими, мікро-, малим і середнім бізнесом та забезпечення повної легалізації індивідуальної трудової діяльності з виведенням таких осіб з тіні.  Впорядкування юридичного поля діяльності самозайнятих осіб, мікро-, малого і середнього бізнесу та забезпечення нових сучасних форм їх діяльності та економічної організації (платформи, ВРО (business process outsourcing), стартап-компанії тощо).  Налагодження ефективної системи комунікації з метою моніторингу та вирішення проблемних питань діяльності іноземних інвесторів в Україні.  Забезпечення зайнятості населення шляхом підтримки підприємницької ініціативи громадян.  Надання фіскальної, регуляторної і фінансово-кредитної підтримки роботодавцям з метою збереження робочих місць.  Визначення пріоритетних для збереження робочих місць галузей 22 вітчизняної економіки та забезпечення їх підтримки і стимулювання.  Запровадження нових та розширення існуючих програм кредитної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва.  Врегулювання тарифів монополій в інтересах споживачів.  Демонополізація ключових галузей, реформування Антимонопольного комітету для державного захисту конкуренції, забезпечення рівності умов доступу до ринків та ресурсів.  Залучення інвестиційного капіталу для розвитку інноваційних та пріоритетних секторів малого та середнього підприємництва шляхом створення доступних інструментів залучення інвестицій та запровадження спеціального правового режиму діяльності. Очікувані результати та показники: □ створення нових робочих місць для громадян України □ збільшення кількості зайнятих осіб у малому та середньому підприємництві □ збільшення кількості виданих кредитів за програмами кредитної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва □ збільшення частки підприємств, що діють на ринках з конкурентною структурою □ зменшення регуляторного тиску на бізнес, спрощення ведення підприємницької діяльності □ підвищення рейтингу України за рівнем конкуренції на внутрішньому ринку за Індексом глобальної конкурентоспроможності □ входження України в ТОП-30 рейтингу Doing Business за показником “Реєстрація підприємств” (у 2019 році – 61 позиція) □ входження України в ТОП-30 рейтингу Doing Business за показником “Реєстрація нерухомості” (у 2019 році – 61 позиція) 5.2. Підтримка експорту  Сприяння спрощенню здійснення зовнішньоекономічної діяльності.  Державна підтримка українського експортера для розширення присутності української продукції на зовнішніх ринках, зокрема на ринку ЄС.  Забезпечення ефективного функціонування спеціальних (вільних) економічних зон.  Захист українського виробника від субсидованого та демпінгованого імпорту через механізми СОТ.  Проведення переговорів щодо поглиблення торговельної лібералізації з ЄС. 23  Запровадження експортного кредитування, реалізація “промислового безвізу” та активне просування українських товарів.  Повноцінний запуск Експортно-кредитного агентства. Очікувані результати та показники: □ середньорічне зростання фізичних обсягів експорту щонайменше на 5 відсотків □ збільшення питомої ваги експорту товарів до ЄС в загальному обсязі експорту товарів □ здійснення переходу від експортно-сировинної спрямованості до технологічної □ впровадження сучасної інтерактивної платформи інформаційного забезпечення суб’єктів експортної діяльності, обробки їх бізнеспропозицій та пошуку партнерів □ диверсифікація потоків вітчизняного експорту на нові перспективні ринки 5.3. Відновлення вітчизняної промисловості  Створення фіскальних, регуляторних та адміністративних умов для розвитку української промисловості, орієнтованої на виробництво високотехнологічної продукції.  Фіскальне стимулювання виробництва і реалізації нового виробничого обладнання на території України або його імпорту для виробничих потреб українських резидентів.  Стимулювання діяльності національного товаровиробника, в тому числі шляхом застосування механізмів публічних закупівель.  Збільшення долі українського компоненту в товарах, роботах і послугах, які закуповуються за рахунок держави, в тому числі під час здійснення інфраструктурних проектів, закупівлі продукції машинобудування тощо.  Спрощення ведення промислової діяльності (дерегуляція), спрощення процедур підключення до інженерних (електро-, газо-, водопостачання) та транспортних мереж, отримання земельних ділянок під будівництво.  Сприяння розвитку індустріальних парків як інвестиційних майданчиків з усією необхідною інженерно-технічною та транспортною інфраструктурою.  Створення в Україні повного циклу виробництва товарів, критично необхідних в умовах, що становлять загрозу життю і здоров’ю громадян.  Розроблення проекту Закону України “Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021―2030 роки”.  Розроблення і затвердження Плану дій щодо інтеграції України в 24 Європейське космічне агентство, кінцевою метою якого є визначення повноправного членства України в ньому. Очікувані результати та показники: □ середньорічне зростання промислового виробництва □ збільшення частки вітчизняних виробників під час здійснення публічних закупівель □ збільшення питомої ваги експорту товарів з використанням у виробництві технологій високого та середньовисокого рівня в загальному обсязі експорту товарів □ підвищення місця України у світовому рейтингу конкурентоспроможності промисловості 5.4. Розвиток ринку праці  Осучаснення трудового законодавства та формування нової сучасної системи трудових відносин.  Удосконалення державного регулювання у сфері зайнятості населення для гнучкого впливу на ринок праці, підвищення рівня працевлаштування безробітних, їх мобільності на ринку праці.  Розроблення державних політик та інструментів для залучення до активного економічного життя країни громадян України, які повернулися після тривалого перебування за кордоном, та для утримання їх від повторної еміграції.  Розширення інструментарію та заходів стимулювання зайнятості з акцентом на новітні інформаційні технології, зміни підходів у роботі із суб’єктами ринку праці.  Вжиття заходів щодо подолання незадекларованої праці.  Впровадження міжнародних стандартів та забезпечення виконання міжнародних зобов’язань у сфері зайнятості населення та трудової міграції.  Посилення безпеки життя та здоров’я працівників, впровадження принципів аналізу ризиків та інвестування у безпеку праці.  Забезпечення зростання рівня трудових доходів населення та державних гарантій у сфері оплати праці.  Перезавантаження системи соціального діалогу між працівником, роботодавцем та державою.  Забезпечення ефективної реалізації трудових прав працівників, зокрема на гідну та своєчасну оплату праці. Очікувані результати та показники: □ підвищення рівня зайнятості населення у віці 15―70 років 25 □ зменшення рівня безробіття □ забезпечення зростання реальної заробітної плати 5.5. Ефективні державні підприємства  Розроблення концепції національного аудиту економіки та закладання основ розроблення відповідної політики на основі даних.  Проведення приватизаційних процедур на умовах повної прозорості, максимальної економічної вигоди та стратегічної доцільності для інтересів держави.  Створення умов для залучення ефективних власників шляхом приватизації об’єктів державної власності.  Імплементація міжнародних стандартів корпоративного управління в систему управління державними компаніями для збільшення їх рівня доходів та інвестиційної привабливості шляхом внесення змін до законодавства з метою удосконалення корпоративного управління юридичними особами, акціонером (засновником, учасником) яких є держава.  Запровадження та забезпечення відповідності стандартам корпоративного управління, затвердженим Організацією економічного співробітництва та розвитку, на найбільших десяти державних підприємствах. Очікувані результати та показники: □ збільшення кількості державних підприємств, які отримують чистий прибуток □ удосконалення системи корпоративного управління на державних підприємствах, зокрема з урахуванням Принципів корпоративного управління ОЕСР □ проведення прозорої приватизації державних підприємств 5.6. Продовольча безпека країни  Сприяння розвитку українського фермерства як основи для відродження села шляхом державної підтримки, зокрема через реалізацію програми здешевлення кредитування і механізмів гарантування кредитів, програм технологічного супроводу та дорадництва.  Врахування практики держав - членів ЄС та інших держав під час визначення поняття “фермер” та оподаткування діяльності фермерів.  Створення умов для молоді і молодих сімей, які мають бажання займатися фермерством.  Залучення інвестицій в аграрний сектор, сприяння експорту продукції 26 сільськогосподарського виробництва.  Сприяння збалансованому нарощуванню експортного потенціалу тваринницьких галузей, виробництва доданої вартості, насамперед в сільськогосподарському виробництві та фермерській переробці, за рахунок закріплення пріоритетності та пропорцій надання прямої підтримки у сільському господарстві.  Забезпечення доступним кредитним ресурсом виробників сільськогосподарської та продовольчої продукції через запровадження механізму компенсації відсоткових ставок.  Підтримка становлення та розвитку нових експортота внутрішньоорієнтованих галузей виробництва сільськогосподарської та продовольчої продукції, а також альтернативних видів енергетики, формування “точок росту”.  Здешевлення страхових платежів (премій) за договорами страхування сільськогосподарських культур від ризику загибелі та тварин від інфекційних захворювань.  Створення державного аграрного реєстру сільськогосподарських підприємств з метою автоматизації виплати державної підтримки та кращого таргетування державної підтримки в агропромисловому комплексі.  Оптимізація процедури приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій шляхом часткового розпаювання земель та передачі їх в оренду на земельних торгах.  Створення нормативно-правової бази для забезпечення прозорих та конкурентних умов передачі в оренду земель державних підприємств як інструмента боротьби з тіньовим використанням державного майна та джерела наповнення бюджетів.  Завершення реформи сфери безпечності і якості харчових продуктів, посилення захисту інтересів споживачів харчових і нехарчових продуктів.  Запровадження і вдосконалення на основі вимог законодавства ЄС державного регулювання у сфері здоров’я і благополуччя тварин, дитячого харчування, застосування матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами, захисту рослин (включаючи обіг і застосування пестицидів), новітніх харчових продуктів, державного контролю за генетично модифікованою продукцією у сільському господарстві та харчовій промисловості.  Створення ефективної системи державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів, кормів, здоров’я та благополуччя тварин завдяки посиленню інституційної спроможності Держпродспоживслужби, перегляду контрольних функцій і скороченню надлишкових, переходу 27 Держпродспоживслужби на широке консультування, навчання і надання допомоги суб’єктам господарювання у виконанні вимог відповідного законодавства, повноцінному переходу до ризикоорієнтованого контролю, діджиталізації всіх можливих адміністративних послуг і найважливіших процесів, дерегуляції у сфері здійснення державної санепідекспертизи, реєстрації експортерів, затвердження уніфікованих актів для всіх сфер і напрямів державного нагляду (контролю).  Створення умов для визнання в Україні застосовуваних у ЄС переліків харчових добавок, харчових ароматизаторів, харчових ензимів, тверджень про користь для здоров’я та про споживчу цінність, кормових добавок; впровадження системи добровільної сертифікації продукції тваринного походження, що виробляється без використання антибіотиків; істотного зменшення частки фальсифікованих харчових продуктів; впровадження дієвої системи швидкого оповіщення про небезпечні харчові і нехарчові продукти, корми.  Створення можливостей для подання споживачами скарг на невідповідність харчової і нехарчової продукції в електронному вигляді з подальшим їх оперативним розглядом.  Впровадження постійного моніторингу стосовно всіх постачальників харчових продуктів до навчальних закладів.  Охоплення системою простежуваності 100 відсотків продукції тваринного походження, що перебуває в обігу в Україні.  Удосконалення нормативно-правового регулювання відносин щодо допуску інноваційних рішень та продуктів у сфері виробництва сільськогосподарської продукції, а саме: доступ новітніх засобів захисту рослин, насіння, сільськогосподарської техніки та інших інноваційних рішень. Очікувані результати та показники: □ збільшення кількості зареєстрованих фермерських господарств, у тому числі сімейних фермерських господарств, за рахунок залучення фінансових ресурсів у здійснення їх господарської діяльності □ збільшення кількості суб’єктів господарювання агропромислового комплексу, яким надано часткову компенсацію відсоткової ставки за кредитами □ збільшення обсягів інвестицій в аграрний сектор □ здатність агропромислового комплексу постійно забезпечувати населення продуктами харчування на відповідному рівні, адекватно реагуючи на кон’юнктуру продовольчого ринку □ захищеність вітчизняного ринку продовольчих товарів від імпортної залежності як в продовольстві, так і в ресурсному забезпеченні □ зменшення кількості випадків харчових отруєнь і випадків 28 □ □ □ □ □ □ токсикоінфекцій до 30 на 1 млн. населення зменшення кількості випадків заподіяної шкоди споживачам від неякісних товарів та послуг до 50 на 1 млн. споживачів визнання в Україні застосовуваних у ЄС переліків харчових добавок, харчових ароматизаторів, харчових ензимів, кормових добавок, тверджень про користь для здоров’я та про споживчу цінність впровадження електронної системи швидкого оповіщення про небезпечні харчові і нехарчові продукти суттєве зменшення випадків заподіяної шкоди споживачам від неякісних товарів та послуг покращення епізоотичного і фітосанітарного стану отримання Україною статусу вільної від BSE (губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби) 5.7. Земельна реформа  Поетапне запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення із конкурентними правилами гри на умовах, що сприятимуть розвитку аграрного виробництва та сільських територій, а саме: рівні права та обов’язки для всіх учасників ринку, електронні торги для реалізації прав на землі державної та комунальної власності (за винятком продажу земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності), захист прав землекористувачів.  Запровадження системи моніторингу земельних відносин з публічним висвітленням інформації щодо власників та землекористувачів земельних ділянок, цін на сільськогосподарські угіддя в розрізі адміністративних одиниць.  Завершення інвентаризації земель державної власності.  Здійснення перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні, зареєстровані до 1 січня 2013 року у Державному реєстрі земель.  Передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність територіальних громад.  Запровадження нової уніфікованої методики нормативної грошової оцінки земель в межах територій територіальних громад.  Дерегуляція процедури погодження документації із землеустрою та оцінки земель, запровадження механізму консолідації земель сільськогосподарського призначення.  Створення електронного реєстру інженерів-землевпорядників та надання їм повноважень із здійснення державної реєстрації земельної ділянки.  Забезпечення функціонування національного геопорталу геопросторових даних шляхом розроблення і затвердження Порядку функціонування 29 національної інфраструктури геопросторових даних.  Запровадження прозорого механізму реалізації прав на землі державної та комунальної власності на електронних торгах.  Визначення механізмів повернення самозалісених сільськогосподарських угідь до стану, придатного для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відновлення меліоративних систем.  Створення законодавчих умов для передачі меліоративних систем у користування сільськогосподарських товаровиробників та створення об’єднань водокористувачів.  Унеможливлення тіньової оренди землі через запровадження прозорого, єдиного для всіх оподаткування на гектар.  Делегування окремих функцій держави у сфері землекористування, контролю за використанням та охороною земель органам місцевого самоврядування.  Забезпечення ефективного механізму використання земель як кредитного ресурсу для суб’єктів господарювання аграрного сектору.  Припинення корупційних механізмів тіньової оренди земель державних та комунальних підприємств. Очікувані результати та показники: □ забезпечення рівних прав та обов’язків для всіх учасників ринку земель сільськогосподарського призначення □ реалізація прав на землі державної та комунальної власності через електронні торги □ збільшення ресурсу, яким будуть розпоряджатися органи місцевого самоврядування, а саме земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів □ створення та забезпечення функціонування національного порталу геопросторових даних, який об’єднає усі існуючі кадастри та реєстри 5.8. Реформування оборонно-промислового комплексу  Реформування системи визначення потреб та закупівель для потреб оборони, створення механізмів конкурентних закупівель та максимальної публічності; захист національного виробника; розроблення проекту Закону України “Про оборонні закупівлі” та приведення нормативноправової бази у відповідність з прийнятим Законом.  Впровадження дієвої системи фінансування дослідно-конструкторських робіт для розробки та виготовлення сучасних зразків зброї та озброєння для забезпечення потреб Збройних Сил та розвитку експорту.  Підтримка підприємств оборонно-промислового комплексу та космічної 30 галузі, що мають унікальні розробки та технології, відновлення виробництв продукції, що має значний експортний потенціал для виготовлення сучасного високотехнологічного озброєння та сучасної ракетно-космічної техніки.  Ухвалення нової редакції Закону України “Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі”.  Реформа підприємств оборонно-промислового комплексу, перепідпорядкування підприємств залежно від типу продукції, оптимізація кількості органів управління; створення швидкого механізму переходу до корпоративної моделі управління; створення дієвих механізмів залучення інвестицій у галузь.  Реформування ДК “Укроборонпром” шляхом створення акціонерної холдингової компанії з корпоративною моделлю управління.  Розроблення та реалізація концепції імпортозаміщення щодо зменшення залежності від імпортних виробів та комплектувальних виробів, збільшення виробничих потужностей та розвитку сучасних технологій в оборонно-промисловому комплексі.  Поглиблення міждержавної співпраці в галузі оборонно-промислового комплексу, розвиток експортного потенціалу продукції національного виробника, а також залучення міжнародних компаній до інвестування у підприємства оборонно-промислового комплексу України; розвиток системи фінансової підтримки експортерів власного виробництва (пільгові умови отримання кредитів, інших банківських інструментів, підтримка покупців продукції національних виробників).  Реформування системи державного експортного контролю за товарами військового призначення та подвійного використання: оптимізація експортно-імпортних операцій товарів військового призначення та подвійного використання, сприяння розвитку експорту-імпорту продукції військового призначення та подвійного використання суб’єктами господарювання усіх форм власності, спрощення оформлення дозволів Держекспортконтролю, спрощення процедури міжвідомчого узгодження; зменшення строків розгляду звернень та заявок. Очікувані результати та показники: □ постачання у війська (сили) визначеної кількості новітніх (модернізованих) систем озброєння та військової техніки □ забезпечення Збройних Сил та інших складових сил оборони дієвими системами замовлення, закупівлі, технічного оснащення озброєння та військової техніки, проведення наукових досліджень і випробувань, контролю якості оборонної продукції □ збільшення кількості підприємств оборонно-промислового комплексу, які отримують чистий прибуток □ забезпечення розроблення та прийняття на озброєння автоматизованих 31 систем управління військами і зброєю, безпілотних платформ (систем) наземного, морського та повітряного базування, розвитку критичних технологій 5.9. Правова охорона та захист інтелектуальної власності  Створення дворівневої системи державного управління інтелектуальної власності. сферою  Гармонізація національного законодавства у сфері інтелектуальної власності з європейським законодавством, імплементація найкращих європейських практик і альтернативних механізмів захисту прав інтелектуальної власності.  Формування цивілізованого ринку збору роялті, розвиток системи розширеного та обов’язкового колективного управління авторськими та (або) суміжними правами.  Удосконалення адміністративних процедур контролю та припинення порушень прав інтелектуальної власності.  Розвиток електронних сервісів державної реєстрації прав інтелектуальної власності. Очікувані результати та показники: □ запровадження прозорої та ефективної дворівневої системи державного управління сферою інтелектуальної власності □ завершення процедури акредитації у сферах розширеного та обов’язкового колективного управління, прозора процедура збору та розподілу організаціями колективного управління винагороди та здійснення виплати винагороди авторам та іншим правовласникам □ надання правовласникам механізму боротьби з недобросовісними реєстраціями шляхом їх досудового скасування в Апеляційній палаті Мінекономіки 6. Мінфін 6.1. Прозорі публічні фінанси  Повноцінна реалізація середньострокового бюджетного планування, спрямованого на забезпечення потреб та інтересів громадян і боргової безпеки.  Проведення оглядів витрат для оптимізації державних видатків та покращення якості надання публічних послуг.  Підвищення рівня прозорості в управлінні державними фінансами.  Посилення фінансової спроможності місцевих бюджетів для виконання власних та делегованих повноважень, впровадження збалансованої моделі їх надходжень та видатків. 32  Запровадження сучасної моделі управління ліквідністю.  Реалізація раціональної політики управління державним боргом.  Забезпечення ефективної та прозорої співпраці з міжнародними фінансовими організаціями.  Відновлення дієвої системи урядового державного фінансового контролю. Розбудова та підвищення інституційної спроможності Державної аудиторської служби з метою забезпечення фінансової безпеки держави, недопущення зловживань у фінансовій сфері та шахрайства з державними ресурсами. Здійснення належного контролю за місцевими бюджетами.  Вдосконалення інструментів державного фінансового контролю. Очікувані результати та показники: □ збільшення прогнозованості державної фінансової і бюджетної політики □ зменшення ризиків державного боргу □ забезпечення фінансування сектору безпеки і оборони на рівні не менше 5 відсотків запланованого обсягу ВВП □ залучення довгострокового пільгового фінансування, у тому числі в рамках програм співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, ЄС та іншими міжнародними партнерами, і підвищення ефективності використання залучених коштів □ продовження розкриття інформації про публічні фінанси □ розширення кількості сфер, в яких проведено огляди бюджетних витрат □ удосконалення інструментарію та інформаційно-аналітичних систем для оперативного та ефективного здійснення функції державного фінансового контролю □ збільшення обсягів вибірки кредитних ресурсів у рамках проектів економічного та соціального розвитку України, які підтримуються міжнародними фінансовими організаціями □ висвітлення повної та об’єктивної інформації щодо ініціювання, підготовки та реалізації проектів, що реалізуються за рахунок кредитів міжнародних фінансових організацій 6.2. Ефективна податкова система  Запровадження “нульової декларації” доходів та статків для визначення нульової точки відліку з метою подальшого запровадження контролю за відповідністю розміру понесених витрат з розміром отриманих доходів.  Запровадження податкових стимулів щодо спрямування частини прибутку підприємств на реінвестування у власний розвиток. 33  Імплементація законодавчих змін щодо забезпечення подання платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платниками податків, у тому числі податковими агентами, єдиної звітності з єдиного внеску та податку на доходи фізичних осіб.  Імплементація законодавчих змін щодо функціонування Єдиної бази даних звітів про оцінку, порядку доступу, внесення, перевірки інформації до/з Єдиної бази на безоплатній основі та формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості.  Імплементація законодавчих змін щодо електронного адміністрування акцизного податку з пального та спирту.  Імплементація законодавчих змін щодо запровадження програмних РРО та поетапної фіскалізації підприємницької діяльності.  Перегляд екологічного податку з метою підвищення його ефективності та зниження рівня забруднення атмосферного повітря та навколишнього середовища.  Ефективне впровадження норм Податкового кодексу України щодо прискореної амортизації.  Удосконалення системи корпоративного оподаткування.  Врегулювання питання щодо автоматизованої оцінки майна з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи та модуля електронного визначення оціночної вартості у профільному законодавстві.  Оптимізація організаційної структури ДПС, побудованої за функціональним принципом. Відновлення управлінської вертикалі, здатної виконувати покладені на ДПС завдання.  Запровадження заходів податкового стимулювання, спрямованих на відновлення економічної активності суб’єктів господарювання після завершення карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.  Перегляд діючих міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування з метою запобігання ухиленню від сплати податків на доходи і капітал та налагодження ефективного обміну інформацією.  Імплементація законодавчих норм з метою реалізації Угоди FATCA в частині затвердження алгоритму дій ДПС щодо передачі звітів до Податкової служби США.  Запровадження законодавчих новацій щодо удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням в межах імплементації плану дій ВEPS з метою підвищення прозорості міжнародних транзакцій суб’єктів господарювання. 34 Очікувані результати та показники: □ підвищення ефективності в адмініструванні податків, зборів і митних платежів із збереженням балансу між безпековими вимогами та простотою процедур □ платники податків подають єдину звітність з єдиного внеску та податку на доходи фізичних осіб □ оптимізація структури та чисельності податкових органів □ використання на безкоштовній основі платниками податків програмних реєстраторів □ широке використання сервісу послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості □ підвищення прозорості міжнародних транзакцій суб’єктів господарювання □ автоматичний обмін фінансовою інформацією в рамках Угоди FATCA 6.3. Реформування митниці  Реформування та розвиток системи органів, що реалізують державну митну політику, зокрема: оптимізація організаційної та функціональної структури; управління інформаційними системами та технологіями; розвиток персоналу, реформи для забезпечення доброчесності та антикорупційні заходи; сприяння безпеці та міжнародній торгівлі, включаючи спрощення та гармонізацію митних процедур; сприяння ефективному справлянню митних платежів; розвиток інфраструктури, електронних технологій та сервісів для міжнародної торгівлі; підвищення ефективності міжнародного митного співробітництва.  Мінімізація впливу людського фактора та автоматизація процесів, концентрація ресурсів на інтелектуальних методах контролю і запобігання порушенням у сфері митного законодавства.  Впровадження програми авторизованого економічного оператора як елемента заохочення до добровільної та доброчесної сплати податків із збалансованою, прозорою і зрозумілою системою оцінки претендентів.  Розвиток інституційної спроможності митних органів у частині застосування технічних засобів митного контролю (вагів, сканерів, фотофіксації, відеонагляду тощо).  Застосування систематичних і комплексних процедур митного контролю до ризикових операцій за результатами аналізу ризиків.  Приєднання України до спільної транзитної процедури ЄС/ЄАВТ та створення транзитної системи, яка підтримує ефективний митний контроль, використовує сучасні технології під час здійснення контролю за доставкою товарів. 35  Створення системи сприяння захисту прав інтелектуальної власності, що не перешкоджає законній торгівлі та забезпечує протидію потраплянню на територію України контрафактних товарів.  Імплементація в Митний кодекс України положень митного законодавства ЄС у відповідності із Угодою про асоціацію.  Підписання нових угод та активізація обміну інформацією за діючими угодами із суміжними країнами та найбільшими торговельними партнерами України щодо обміну попередньою митною інформацією про товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.  Співпраця на керівному та операційному рівні між митними адміністраціями суміжних країн для сприяння транскордонному двосторонньому митному співробітництву та припиненню незаконного переміщення товарів. Очікувані результати та показники: □ скорочення часу митного оформлення експорту та імпорту товарів □ здійснення процедур авторизації економічних операторів та надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення □ обмін митною інформацією з іншими державами □ впровадження електронної транзитної системи NCTS для функціонування режиму спільного транзиту 6.4. Розвиток фінансового сектору  Створення правової бази та умов для розвитку ринків капіталу.  Створення сучасної біржової розрахункової інфраструктури. інфраструктури та удосконалення  Поглиблення реформ у сферах бухгалтерського обліку та аудиторської діяльності в частині гармонізації національного законодавства з вимогами законодавства ЄС та міжнародними стандартами з метою підвищення конкурентоспроможності країни та залучення іноземних інвестицій в національну економіку.  Ефективне управління державними банками, зокрема шляхом забезпечення ефективної співпраці з наглядовими радами державних банків.  Забезпечення імплементацій стратегій банками державного сектору.  Співпраця з наглядовими радами банків державного сектору в контексті їх роботи з вирішення проблеми “непрацюючих кредитів” (суттєве скорочення частки “непрацюючих кредитів” у кредитних портфелях). Очікувані результати та показники: □ підвищення рейтингу України за рівнем розвитку фінансового ринку за 36 Індексом глобальної конкурентоспроможності □ зниження частки кредитів, визнаних банками непрацюючими, у кредитних портфелях банків державного сектору 7. Мінінфраструктури 7.1. Залізничні перевезення  Лібералізація ринку залізничних перевезень на основі рівноправного доступу до залізничної інфраструктури та справедливої конкуренції між перевізниками (відкриття конкурентного ринку залізничних перевезень).  Урегулювання діяльності суб’єктів природних монополій на ринках транспортних послуг та суміжних ринках, зокрема шляхом утворення та забезпечення діяльності державного колегіального органу, який здійснює державне регулювання у сфері транспорту.  Проведення реформи АТ “Укрзалізниця” з метою вертикально інтегрованих структур за видами діяльності. формування  Оновлення рухомого складу АТ “Укрзалізниця”.  Зменшення корупційних ризиків під час формування ціни та вартості перевезень залізничним транспортом шляхом удосконалення системи тарифоутворення.  Забезпечення суспільно важливих пасажирських залізничних перевезень шляхом їх переведення на контрактне замовлення, зокрема за рахунок місцевих бюджетів.  Розвиток та модернізація об’єктів залізничної інфраструктури. Очікувані результати та показники: □ рівноправний доступу до залізничної інфраструктури та справедлива конкуренція між перевізниками (відкриття конкурентного ринку залізничних перевезень) □ отримання більш ніж двома перевізниками доступу до інфраструктури залізничного транспорту □ задоволення у повному обсязі потреби пасажирів та вантажовідправників в якісних залізничних перевезеннях □ оновлення 205 електровозів, 40 тепловозів, 500 пасажирських вагонів, 10 швидкісних електропоїздів 7.2. Авіаперевезення  Модернізація регіональних аеропортів, у тому числі на умовах державноприватного партнерства.  Стимулювання авіакомпаній до розширення географії польотів (відкриття нових маршрутів) та збільшення рейсів з/до регіональних аеропортів України. 37  Вжиття заходів до підтримки суб’єктів авіаційної діяльності з метою мінімізації негативних наслідків, яких зазнала цивільна авіація через спалах гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.  Відкриття представництва України в Раді Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO).  Забезпечення нормативного безпілотних повітряних суден. регулювання питання експлуатації Очікувані результати та показники: □ приведення аеропортової інфраструктури у відповідність із стандартами та рекомендованою практикою Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) □ збільшення пасажиропотоку через регіональні аеропорти України 7.3. Водний транспорт  Запровадження експериментального проекту щодо видачі суднового білета, посвідчення судноводія малого/маломірного судна або обмін такого посвідчення, свідоцтва, іншого раніше виданого документа, який надавав право на управління малим/маломірним судном, через центри надання адміністративних послуг.  Покращення сервісу надання адміністративних послуг морякам шляхом удосконалення порядку ведення Державного суднового реєстру України і спрощення процедури оформлення реєстрації суден у Судновій книзі України.  Оптимізація системи портових зборів та приведення їх до конкурентного рівня. Очікувані результати та показники: □ вирішення питання фінансування видатків на придбання бланків, що використовуються для оформлення суднового білета, посвідчення судноводія малого/маломірного судна □ розширення переліку органів, які надають адміністративні послуги з видачі суднового білета, посвідчення судноводія малого/маломірного судна, шляхом використання наявної мережі центрів надання адміністративних послуг, яка розгалужена по всій території України 7.4. Автомобільний транспорт та автошляхи  Виконання у повному обсязі та забезпечення високої якості ремонтних робіт на автомобільних дорогах згідно з Державною цільовою програмою розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення, проведення аудитів і перевірок безпеки автомобільних доріг та незалежного інженерного контролю за 38 міжнародно визнаними стандартами.  Підвищення якості послуг і робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування шляхом застосування довгострокових договорів за типовою формою, а також упровадження новітніх технологій під час будівництва доріг.  Підвищення рівня фінансової спроможності місцевих бюджетів у результаті можливості погашення боргу за рахунок місцевих зовнішніх запозичень, залучених для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності.  Збільшення обсягу будівництва доріг загального користування на земельних ділянках, вилучених для задоволення суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності під час реалізації проектів будівництва.  Підвищення конкуренції в дорожній галузі та формування чітких і прозорих правил ринку дорожньо-будівельних робіт шляхом удосконалення системи ціноутворення, яка базуватиметься на таких принципах: застосування під час бюджетного фінансування лише одного виду договірної ціни (твердої або фіксованої); використання ресурсного методу лише на стадії складення інвестиційного кошторису; спрощення форм звітної документації з приведенням її у відповідність з кращими світовими практиками.  Спрощення процедури та зменшення часу для початку виконання дорожньо-будівельних робіт.  Запровадження європейських принципів ліцензування операторів автомобільних перевезень (підтвердження фінансової спроможності, компетентності та добропорядності) шляхом імплементації Регламенту (ЄС) № 1071/2009 Європейського Парламенту та Ради від 21 жовтня 2009 року.  Організація надання суспільно важливих послуг з перевезення пасажирів автомобільним та міським електричним транспортом на європейському рівні шляхом імплементації норм Регламенту (ЄС) № 1370/2007 Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 року.  Детінізація ринку послуг таксі та перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення.  Виведення з ринку послуг з перевезення пасажирів і вантажів перевізників, які не відповідають європейським вимогам.  Упровадження підпроектів з розвитку міського громадського транспорту в 11 містах України в рамках проекту Європейського інвестиційного банку “Міський громадський транспорт України”. Очікувані результати та показники: □ упровадження системного підходу до координації та довгострокового 39 планування розвитку користування мережі автомобільних доріг загального □ доведення експлуатаційних характеристик існуючих автомобільних доріг загального користування до нормативних вимог □ будівництво, реконструкція, капітальний ремонт автомобільних доріг □ збільшення строку експлуатації доріг до чергового ремонту (додатково на п’ять років) □ збільшення обсягу надходження до державного дорожнього фонду за рахунок сплати штрафів □ введення в експлуатацію новозбудованих, реконструйованих та відремонтованих автомобільних доріг загального користування за рахунок коштів МФО □ оновлення парку рухомого складу трамваїв, тролейбусів, метрополітену, модернізація об’єктів міського електротранспорту: o зменшення частки зношеного рухомого складу з 82 до 70 відсотків o збільшення частки рухомого складу, пристосованого для осіб з інвалідністю, на 10 відсотків 7.5. Безпека на транспорті  Виконання програм та здійснення заходів, спрямованих на істотне підвищення рівня безпеки дорожнього руху.  Удосконалення системи моніторингу та аналізу місць і кількості дорожньо-транспортних пригод.  Запровадження програм ліквідації місць концентрації дорожньотранспортних пригод.  Упровадження обов’язкового використання тахографів та обмежувачів швидкості для автобусів та вантажних транспортних засобів відповідно до законодавства ЄС.  Зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод внаслідок технічно несправних транспортних засобів шляхом впровадження обов’язкового технічного контролю транспортних засобів.  Розроблення та затвердження Державної програми з безпеки польотів на підставі стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО), забезпечення нагляду за станом її виконання суб’єктами авіаційної діяльності.  Запровадження європейської системи перевірок автомобільних перевізників шляхом удосконалення системи державного контролю на автомобільному транспорті.  Запровадження автоматичних систем габаритно-вагового контролю 40 “зважування в русі” (Weigh-in-Motion) для захисту доріг від руйнування. Очікувані результати та показники: □ зниження рівня смертності внаслідок дорожньо-транспортних пригод за участі комерційного транспорту щонайменше на 50 відсотків до 2024 року □ встановлення щонайменше 50 одиниць автоматичних систем габаритно-вагового контролю “зважування в русі” (Weigh-in-Motion) 7.6. Поштовий зв’язок  Розширення мережі пересувних відділень операторів поштового зв’язку, які надають повний спектр послуг поштового зв’язку.  Забезпечення використання інфраструктури національного оператора поштового зв’язку для доступу населення, яке проживає у сільській місцевості та віддалених населених пунктах, до фінансових послуг. Очікувані результати та показники: □ зростання кількості пересувних відділень поштового зв’язку в 3 рази за 1 рік □ щорічне зростання ринку e-commerce у сільській місцевості на 15 відсотків 8. Мінрегіон 8.1. Регіональний розвиток  Реалізація Національної програми “Велике будівництво” в усіх регіонах та забезпечення можливості відстеження громадянами прогресу будівництва у режимі реального часу.  Розроблення та затвердження стратегічних документів національного рівня: Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2027 року та плану заходів з її реалізації на 2021―2023 роки, Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на період до 2027 року.  Забезпечення збалансованого розвитку територій, які потребуватимуть державної підтримки внаслідок скорочення видобутку вугілля шляхом розроблення Національної програми трансформації вугільних регіонів.  Підвищення ефективності розподілу та використання коштів Державного фонду регіонального розвитку шляхом запровадження нових критеріїв відбору проектів та розподілу фонду відповідно до адміністративнотериторіальних рівнів.  Розроблення ефективної мережі інституцій регіонального розвитку на основі створеного Національного офісу регіонального розвитку.  Оновлення критеріїв визначення проблемних територій, розширення 41 переліку інструментів стимулювання їх розвитку шляхом удосконалення законодавства у сфері стимулювання розвитку регіонів.  Створення умов для стимулювання економічної активності на проблемних територіях: визначення переліку проблемних територій, запровадження дієвих заходів стимулювання їх розвитку на державному та регіональному рівні.  Створення та забезпечення функціонування Державного фонду розвитку транскордонного співробітництва.  Створення дієвої системи моніторингу та оцінки ефективності реалізації проектів регіонального розвитку, відібраних на нових конкурсних засадах.  Забезпечення якісного стратегічного планування в об’єднаних громадах.  Забезпечення сталого розвитку територій українських Карпат шляхом виконання Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2020―2022 роки та залучення України до нової макрорегіональної стратегії ЄС для розвитку Карпатського регіону. Очікувані результати та показники: □ щорічне зменшення кількості регіонів з показником валового регіонального продукту на душу населення, що становить менш як 75 відсотків середнього значення □ не менше 30 відсотків коштів державного бюджету, що інвестуються в проекти регіонального розвитку, спрямовуються на реалізацію економічно ефективних проектів, які створюють додану вартість для регіону □ реалізація у 2020 році близько 400 проектів в межах програми “Велике будівництво” 8.2. Місцеве самоврядування, територіальна організація влади та адміністративно-територіальний устрій  Визначення адміністративно-територіального устрою базового рівня для формування на новій територіальній основі спроможних територіальних громад.  Визначення адміністративно-територіального устрою субрегіонального (районного) рівня як територіальної основи для діяльності органів державної влади.  Визначення засад адміністративно-територіального устрою України, порядку створення, ліквідації, встановлення і зміни меж адміністративнотериторіальних одиниць та населених пунктів відповідно до європейських стандартів.  Сприяння закріпленню реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні шляхом внесення відповідних 42 змін до Конституції України.  Розподіл повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, в тому числі щодо повноважень територіальних органів центральних органів виконавчої влади, їх підрозділів з урахуванням принципу субсидіарності та нової територіальної основи.  Впровадження збалансованої бюджетної моделі надходжень та витрат органів місцевого самоврядування на виконання власних та делегованих повноважень.  Переформатування місцевих державних адміністрацій відповідно до нової компетенції, основними повноваженнями яких буде забезпечення законності та правопорядку, додержання прав і свобод громадян, виконання державних і регіональних програм, забезпечення координації (взаємодії) діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади, здійснення адміністративного нагляду за законністю актів органів місцевого самоврядування.  Розвиток форм міжмуніципального співробітництва, зокрема щодо створення та діяльності міських агломерацій.  Вирішення питання щодо відкритості та прозорості адміністрування місцевих податків і зборів органами місцевого самоврядування.  Створення сприятливих правових умов для залучення жителів територіальних громад до прийняття управлінських рішень на місцях, розвиток форм місцевої демократії.  Створення та адміністрування Державного реєстру адміністративнотериторіальних одиниць та населених пунктів України в рамках виконання нової бюджетної програми “Електронне урядування у сфері розвитку громад та територій України”.  Створення та адміністрування Єдиного державного реєстру актів органів місцевого самоврядування в рамках виконання нової бюджетної програми “Електронне урядування у сфері розвитку громад та територій України”.  Створення та адміністрування Державного реєстру повноважень органів місцевого самоврядування в рамках реалізації нової бюджетної програми “Електронне урядування у сфері розвитку громад та територій України”. Очікувані результати та показники: □ розмежування повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування з урахуванням принципу субсидіарності, усунення дублювання повноважень □ переформатування місцевих державних адміністрацій відповідно до нової компетенції та нової територіальної основи □ 95 відсотків території України охоплено територіальними громадами, 43 які визнані спроможними □ 90 відсотків території України охоплено районами, які відповідають стандартам територіального поділу країн Європейського Союзу для статистичних цілей рівня NUTS-3 8.3. Містобудування, нормування та технічне регулювання у будівництві  Впровадження ефективної системи державного архітектурнобудівельного контролю та нагляду шляхом розмежуванням існуючих повноваження дозвільних і реєстраційних функцій від здійснення архітектурно-будівельного контролю та нагляду.  Впровадження контрольних функцій над забудовою та утриманням територій населених місць на рівні місцевого самоврядування.  Розроблення механізму досудового оскарження дій та бездіяльності суб’єктів надання адміністративних послуг та контрольно-наглядових органів у сфері будівництва.  Цифровізація послуг у сфері будівництва, запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.  Розроблення та затвердження нової Генеральної схеми планування території України.  Забезпечення транскордонних територій актуальною планувальною документацією.  Запровадження нового виду містобудівної документації – комплексного плану просторового розвитку території громади, сприяння їх розробленню територіальними громадами.  Законодавче врегулювання запровадження місцевих правил забудови населеного пункту.  Удосконалення процедури проведення архітектурних та містобудівних конкурсів.  Створення містобудівного кадастру на державному рівні, його інтеграція з містобудівними кадастрами на регіональному та базовому рівні, іншими кадастрами та реєстрами.  Запровадження автоматичного формування містобудівних умов та обмежень з використанням Єдиного державного містобудівного кадастру.  Удосконалення та систематизація законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом розроблення Містобудівного кодексу України.  Забезпечення ефективного функціонування системи технічного регулювання та нормування у будівництві.  Актуалізація державних будівельних норм (ДБН) із використанням кращого міжнародного досвіду, зокрема параметричного методу 44 нормування у будівництві.  Законодавче врегулювання питання віднесення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту (у випадку віднесення населеного пункту до Списку історичних населених місць України) до вихідних даних для розроблення генерального плану населеного пункту.  Удосконалення нормативно-правового регулювання для виду будівельної діяльності “реставрація”.  Удосконалення механізму застосування будівельних норм, гармонізованих з нормативними документами ЄС, забезпечення більш широкого доступу до діючих будівельних норм та оптимізації процедури їх розроблення.  Створення умов для запровадження інноваційних та прогресивних технологій, в тому числі енергоефективних технологій та матеріалів у будівництві.  Встановлення гармонізованих з європейськими умов надання на ринку будівельної продукції та адаптація чинного законодавства до їх запровадження шляхом імплементації в законодавство України консолідованої версії Регламенту (ЄС) № 305/2011 Європейського Парламенту і Ради.  Здійснення переходу на існуючий у ЄС декларативний принцип оцінки відповідності будівельних матеріалів та виробів.  Впровадження будівельного інформаційного моделювання (ВІМтехнологій) на всіх етапах життєвого циклу об’єктів будівництва.  Запровадження ефективних механізмів контролю за створенням безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю на об’єктах нового будівництва та поетапне облаштування з урахуванням потреб зазначених осіб існуючої забудови. Очікувані результати та показники: □ створення містобудівного кадастру на державному рівні □ створення не менш як в 60 відсотках областей містобудівних кадастрів на регіональному рівні та їх інтеграція із містобудівним кадастром на державному рівні □ розроблення у 600 громадах комплексних планів просторового розвитку територій громад □ забезпечення відповідності 100 відсотків державних будівельних норм, що не містять правових норм та корупційних чинників, міжнародним методам нормування у будівництві □ не менше 10 відсотків об’єктів, що споруджуються за кошти державного бюджету, проектуються із застосуванням будівельного інформаційного моделювання (BIM-технологій) 45 □ можливість отримати за допомогою Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва 24 адміністративні послуги у сфері містобудування 8.4. Житлова політика та благоустрій  Створення нової законодавчої бази щодо засад та механізмів державної житлової політики, у тому числі вдосконалення механізмів кредитнофінансової допомоги на будівництво (придбання) житла, створення дієвого ринку орендного житла.  Розвиток інституту ефективного власника, зокрема шляхом розроблення механізмів правових гарантій та захисту прав з управління житлом (права спільної власності), запровадження відповідальності щодо виконання обов’язків з управління власністю.  Розроблення практичного механізму реконструкції застарілого житлового фонду. здійснення комплексної  Захист інвесторів будівництва від недоброчесних забудовників та запобігання появі нових проблемних об’єктів будівництва, сприяння постраждалим кредиторам у добудові об’єктів проблемного багатоквартирного житлового будівництва.  Удосконалення програм державної підтримки щодо забезпечення громадян житлом, у тому числі шляхом іпотечного кредитування. Очікувані результати та показники: □ збільшення кількості багатоквартирних житлових будинків, які визначилися із формою управління, на 40 відсотків □ збільшення кількості громадян, які поліпшили свої житлові умови, на 20 відсотків 8.5. Житлово-комунальне господарство  Формування конкурентних ринків комунальних послуг.  Забезпечення контролю у сфері житлово-комунальних послуг.  Створення умов для безперебійної та беззбиткової підприємств, що надають комунальні послуги. діяльності  Фінансова підтримка об’єктів комунальної інфраструктури.  Стимулювання інвестиційної діяльності у галузі житлово-комунальних послуг.  Забезпечення якості питної води відповідно до нормативних вимог.  Впровадження роздільного збирання побутових відходів. Очікувані результати та показники: □ зниження кредиторської заборгованості підприємств 46 теплокомуненерго та водопровідно-каналізаційного господарства: відшкодування 3,4 млрд. гривень заборгованості з різниці в тарифах, що утворилася на 1 січня 2016 року □ реструктуризація заборгованості населення за спожиті комунальні послуги □ стовідсоткова передача повноважень з регулювання діяльності підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення від НКРЕКП до місцевих органів влади □ забезпечення централізованим водопостачанням 10 відсотків населених пунктів, що на сьогодні забезпечуються привізною водою □ збільшення кількості населених пунктів в яких впроваджено роздільне збирання побутових відходів, з 1400 одиниць до 3000 одиниць □ збільшення на 8 відсотків обсягів побутових відходів, що спрямовуються на повторне використання □ зменшення на 50 відсотків обсягу захоронення побутових відходів 8.6. Енергоефективність житлових і громадських будівель  Розроблення та впровадження загальнодержавної програми термомодернізації будівель, якою буде визначено стратегічний пріоритет та реалізовано заходи щодо підвищення енергоощадності та енергоефективності; реалізація Національного плану щодо енергонезалежних будівель та приєднання до Європейської Зеленої Угоди щодо впровадження “Хвилі реновації будівель” як способу подолання енергетичної бідності.  Удосконалення процедур та прискорення процесу сертифікації енергетичної ефективності будівель.  Цифровізація у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, впровадження систем енергоменеджменту, моніторингу споживання енергії та баз даних споживчих характеристик будівель громадського призначення.  Розвиток людського потенціалу та кваліфікації щодо якісного впровадження проектів з термомодернізації будівель та енергоефективних заходів, формування енергоефективної поведінки у населення.  Підвищення спроможності власників будівель (та національної економіки) у частині здійснення заходів із підвищення енергоефективності в громадських та житлових будівлях шляхом підтримки державних та місцевих програм, енергосервісу та впровадження інших інструментів підвищення енергоефективності будівель.  Забезпечення функціонування та стабільного фінансування Фонду енергоефективності, гармонізація програм Фонду із місцевими 47 програмами для підвищення темпів впровадження енергоефективних заходів у багатоквартирних житлових будинках. Очікувані результати та показники: □ впровадження системи енергоменеджменту в 80 відсотках громадських будівель бюджетного сектору □ середній показник скорочення обсягів споживання енергії в результаті реалізації проектів з підвищення енергоефективності житлових та громадських будівель становить не менше 20 відсотків □ реалізація за участю Фонду енергоефективності 1810 проектів □ економія енергії в будівлях, де вжито заходів з підвищення енергоефективності за підтримки Фонду енергоефективності, становить 1 058 400 тис. кВт⋅год □ база даних характеристик громадських будівель бюджетного сектору наповнена на 60 відсотків (60 000 одиниць) 9. Мінекоенерго 9.1. Енергетична безпека  Підвищення енергетичної незалежності шляхом збільшення обсягу видобутку вітчизняних енергоносіїв, диверсифікації джерел та маршрутів постачання енергоресурсів. Розвиток відновлюваних та низьковуглецевих джерел енергії, альтернативних видів палива, забезпечення надійності, екологічності та доступності енергії для всіх споживачів.  Запровадження комплексного підходу до формування та реалізації політики в енергетичній сфері, зокрема з урахуванням Цілей сталого розвитку, екологізації та декарбонізації національної економіки.  Усунення адміністративних перешкод, спрощення процедур разом зі створенням належних економічних та фіскальних стимулів для розробки традиційних та нетрадиційних покладів вуглеводнів.  Забезпечення можливості оперативного отримання дозволу для доступу до земельних ділянок разом із приведенням регулювання сфери закупівель у газовидобувній галузі у відповідність з кращими міжнародними практиками.  Стимулювання геологічної розвідки та видобування вуглеводнів української акваторії шельфу Чорного моря, зокрема шляхом залучення міжнародних партнерів та інвесторів.  Підвищення ефективності функціонування об’єднаної енергетичної системи України. Забезпечення безпеки постачання електричної енергії та природного газу споживачам, інтеграції енергетичних ринків до 48 європейських ринків, прозорої роботи незалежних регуляторів; технічна синхронізація з ENTSO-E.  Запровадження ефективних правил діяльності енергетичних ринків, демонополізація та розвиток конкуренції на енергетичних ринках, разом із комерційним обліком ресурсів. Запровадження конкурентних умов стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.  Підвищення якості надання послуг, забезпечення справедливого ціноутворення у сфері постачання побутовим споживачам електричної енергії та природного газу.  Запровадження та гарантування зручного і простого механізму зміни постачальника на ринку природного газу для побутового споживача, вдосконалення процедур та умов роботи постачальника “останньої надії”.  Лібералізація діяльності з продажу нафти сирої і газового конденсату власного видобутку для всіх учасників ринку.  Запуск механізму створення страхового запасу природного газу постачальниками та мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів. Створення умов для використання українських газових сховищ та нафтотранспортної системи для зберігання природнього газу та сирої нафти в митному режимі митного складу.  Удосконалення механізму укладення угод про розподіл продукції. Перехід на міжнародну систему оцінки запасів вуглеводнів SPE-PRMS.  Підвищення енергоефективності за ланцюгом від виробництва до споживання енергії, стимулювання енергоефективних заходів, залучення інвестицій для впровадження енергоефективних та інноваційних технологій.  Гармонізація планів та темпів розвитку різних сегментів виробництва електричної енергії з метою уникнення перекосів та, як наслідок, – технологічної та фінансової розбалансованості в галузі.  Врегулювання питання скорочення заборгованості виробників теплової енергії за використаний для її виробництва природний газ.  Забезпечення створення гідних умов та рівня оплати праці шахтарів, ліквідація заборгованості перед шахтарями.  Розроблення та виконання програми реформування вугільної галузі з урахуванням кращого міжнародного досвіду трансформації вугільних регіонів та думки громадян, які проживають у вугільних регіонах і працюють на вугільних підприємствах. Очікувані результати та показники: 49 □ прийняття інтегрованого плану боротьби із зміною клімату та розвитку енергетики до 2030 року □ оновлення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року, включно з окремими галузевими документами розвитку електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільно-промислового, торфодобувного, нафтогазового та нафтогазопереробного комплексів □ збільшення обсягу залучення інвестицій у вітчизняний видобуток енергоресурсів, модернізація існуючих підприємств та будівництво нових генеруючих потужностей □ збільшення частки біржової торгівлі природним газом □ оптимізація представництва виробників електричної енергії в різних сегментах ринку електричної енергії □ збільшення обсягу видобутку природного газу, нафти, урану □ створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів з урахуванням вимог ЄС щодо створення та підтримки таких запасів □ врегулювання питання визначення обсягів створення страхового запасу природного газу □ збільшення кількості виробників водню та інших синтетичних енергоресурсів, вироблених з відновлюваних джерел енергії 9.2. Екологічна політика  Запобігання негативним наслідкам зміни клімату. Квотування викидів парникових газів. Проведення оцінки вразливості до наслідків зміни клімату та заходів з адаптації. Участь у реалізації Європейської зеленої угоди.  Зменшення та контроль промислового забруднення.  Запровадження забруднювачів. системи інтегрованих дозволів для великих  Запровадження вимог обов’язкового автоматизованого обліку відхідних газів на стаціонарних джерелах викидів.  Створення системи автоматизованого моніторингу, аналізу та поширення даних про стан атмосферного повітря.  Реформування системи управління відходами. Збільшення обсягів сортування, повторного використання та перероблення відходів.  Зменшення використання одноразових пластикових виробів.  Стимулювання до рекультивації місць захоронення відходів.  Впровадження автоматизованої системи обліку відходів.  Збереження та відновлення стану ключових екосистем.  Збільшення частки природоохоронних територій шляхом розширення існуючих та створення нових територій природно-заповідного фонду, 50 природних парків, зокрема забезпечення розбудови Національного дендрологічного парку “Софіївка” Національної академії наук України з метою включення його до об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.  Формування територій Смарагдової мережі, впровадження заходів з їх збереження та управління.  Розроблення та реалізація довгострокової політики розвитку Чорнобильської зони.  Забезпечення будівництва сховища для зберігання високоактивних радіоактивних відходів, що утворюються після переробки відпрацьованого ядерного палива українських атомних електростанцій.  Стимулювання відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, підтримки природоохоронної діяльності на цих територіях, створення умов для використання їх туристичного потенціалу, популяризація та утвердження бренд-меседжу “Безпечний Чорнобиль”, забезпечення інноваційного розвитку та створення наукового хабу на цих територіях.  Раціональне використання прісної води.  Реалізація довгострокової політики сталого розвитку лісового господарства. Інвентаризація лісів України та запровадження заходів з їх збереження.  Впровадження електронного обігу деревини та забезпечення доступу до інформації про обіг деревини у форматі відкритих даних.  Впровадження дієвого механізму запобігання лісовим пожежам.  Реформування рибного господарства України.  Підвищення ефективності системи державного екологічного контролю та запобігання екологічним правопорушенням.  Модернізація системи моніторингу довкілля відповідно до європейських стандартів. Оцифрування, узагальнення та відкриття у публічному доступі інформації про використання природних ресурсів та про стан навколишнього природного середовища.  Реформування системи нарахування/розподілу екологічного податку, ренти та штрафних санкцій, пов’язаних із забрудненням навколишнього природного середовища.  Екологізація економіки за рахунок посилення ефективності використання коштів, отриманих з фактичних обсягів викидів в атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів.  Створення спеціальних природоохоронних фондів.  Запобігання негативним впливам хімічної продукції на навколишнє природне середовище та здоров’я громадян. Впровадження системи 51 реєстрації, оцінки, дозволу і обмеження хімічних речовин, їх класифікації, маркування та вимог до пакування відповідно до актів права ЄС і міжнародних стандартів.  Формування екологічних цінностей і засад сталого виробництва та споживання. Стимулювання впровадження систем екологічного управління на підприємствах. Підтримка впровадження екологічних інновацій і зеленої модернізації промислових підприємств.  Вдосконалення національної екологічної політики з метою гармонізації інтересів економіки та довкілля для ефективної реалізації захисту конституційного права громадян на безпечне навколишнє природне середовище; інтеграція екологічної політики в інші сфери політики держави. Очікувані результати та показники: □ прийняття національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2025―2030 роки □ прийняття другого національно визначеного внеску до Паризької угоди □ скорочення викидів парникових газів □ підвищення рівня декарбонізації національної економіки □ збільшення кількості реалізованих проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій □ удосконалення системи оподаткування викидів парникових газів □ зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел □ зменшення скидів забруднених стічних вод у водні об’єкти □ створення відкритої електронної інформаційної системи (бази даних) для звітності суб’єктів господарювання про фактичні обсяги промислового забруднення □ підвищення рівня екологічної безпеки шляхом запровадження системи управління хімічними речовинами □ запобігання погіршенню стану навколишнього природного середовища та виникненню техногенних катастроф та аварій 9.3. Раціональне надрокористування  Реформа надрокористування. Забезпечення сталого розвитку природноресурсного потенціалу.  Запобігання незаконному використанню природних ресурсів та стимулювання підвищення ефективності їх розробки.  Перетворення сфери користування надрами недискрімінаційну та інвестиційно привабливу галузь. в прозору, 52  Спрощення доступу до надр та забезпечення гідної компенсації за право користування ними.  Розвиток мінерально-сировинної бази з державницьким акцентом на приріст критичних та стратегічних запасів.  Запровадження “економічного паспорта українця”, який дасть змогу дітям-громадянам України отримати частку від експлуатації природних ресурсів. Очікувані результати та показники: □ надра надаються у користування шляхом конкурентних електронних торгів □ створено хаб інвестиційних пропозицій, відкритий для ініціювання □ збільшення кількості оцифрованих геологічних даних шляхом запуску “дата-румів” для нафтогазових конкурсів та впровадження публічного каталогу відомостей геологічної інформації □ прозорий розрахунок вартості спеціальних дозволів та спрощена оцінка вартості геологічної інформації 10. Мінсоцполітики 10.1. Соціальні стандарти та якісні послуги  Боротьба з бідністю та підвищення рівня і якості життя громадян, зокрема шляхом підвищення рівня доходів населення, зростання основних державних соціальних стандартів та гарантій.  Запровадження чесної компенсації за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю.  Стимулювання інвестицій у безпечне життя.  Запровадження Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління соціальною підтримкою населення України для надання, призначення та виплати соціальної підтримки (соціальних виплат, допомоги, пільг, соціальних послуг та житлових субсидій).  Запровадження нових підходів до визначення та застосування прожиткового мінімуму, підвищення його розміру до реальної величини, починаючи із встановлення з 1 січня 2021 року у розмірі не менше 40 відсотків медіанної заробітної плати в Україні за попередній рік.  Розвиток базових соціальних послуг на рівні територіальних громад.  Охоплення соціальними послугами вразливих верств населення, зокрема із залученням недержавних організацій.  Подальший розвиток інституту фахівців із соціальної роботи на рівні громади.  Забезпечення методичного супроводу територіальних громад, 53 підготовки, підвищення компетентностей працівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, надавачів соціальних послуг з питань проведення соціальної роботи та надання соціальних послуг.  Продовження розроблення та вдосконалення державних стандартів соціальних послуг. Очікувані результати та показники: □ створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму до його реального рівня □ збільшення до 11 тис. фахівців із соціальної роботи, які проводять соціальну роботу та надають соціальні послуги □ збільшення на 50 відсотків кількості недержавних надавачів соціальних послуг, залучених до надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів □ збільшення кількості об’єднаних територіальних громад до 800, де надаються базові соціальні послуги та проводиться соціальна робота □ реорганізація 25 регіональних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у регіональні центри соціальних служб, як навчальнометодичні центри 10.2. Гідне пенсійне забезпечення  Зростання рівня пенсійного забезпечення, у тому числі державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування, журналістів, та запровадження справедливого механізму нарахування виплат пенсіонерам.  Запровадження другого рівня (накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування) з 2021 року та стимулювання розвитку третього рівня пенсійної реформи (системи недержавного пенсійного забезпечення).  Забезпечення дотримання прав внутрішньо переміщених осіб, у тому числі осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях, на належне пенсійне забезпечення.  Розширення функціоналу порталу електронних послуг Пенсійного фонду України та автоматизація процесів у системі пенсійного страхування.  Посилення відповідальності за ухилення та несплату єдиного соціального внеску, інших обов’язкових платежів до Пенсійного фонду України.  Перегляд стимулів до сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.  Забезпечення ефективного державного нагляду за використанням коштів Фонду соціального страхування та Пенсійного фонду України.  Уніфікація та адаптація законодавства щодо діяльності недержавних 54 пенсійних фондів до законодавства ЄС з метою підвищення рівня захисту майнових прав та інтересів учасників накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Очікувані результати та показники: □ досягнення витрат на пенсійне забезпечення на рівні 12 відсотків валового внутрішнього продукту та забезпечення мінімального рівня пенсійного забезпечення на рівні 40 відсотків від отримуваного заробітку □ щорічний перерахунок пенсій 11 млн. пенсіонерів □ залучення 132 тис. працівників до накопичувальної системи обов’язкового професійного пенсійного забезпечення 10.3. Підтримка незахищених верств населення  Впровадження системи адресної соціальної допомоги лише тим, хто опинився у складних життєвих обставинах, шляхом переходу до оплати соціальних послуг та упорядкування існуючої надміру розгалуженої системи пільг із забезпеченням їх адресності, здійснення їх монетизації.  Адресність надання житлових субсидій населенню, повний перехід виключно на готівкову форму виплат житлової субсидії.  Стимулювання громадян із малозабезпечених сімей до пошуку роботи, надання фінансової допомоги для відкриття власної справи.  Реорганізація інституту соціального інспектування з метою виявлення можливих зловживань під час нарахування допомоги, що базуватиметься на ризикоорієнтованих підходах. Очікувані результати та показники: □ забезпечення надання житлових субсидій домогосподарствам, які їх дійсно потребують □ спрощення порядку призначення субсидій шляхом уніфікації умов їх надання □ запровадження дієвого контролю з боку держави за додержанням законодавства під час надання соціальної підтримки □ збільшення на 50 відсотків осіб, які повернулися на ринок праці або відкрили власну справу, з числа непрацюючих працездатних осіб з малозабезпечених сімей 10.4. Підтримка осіб з інвалідністю  Підвищення рівня доступності та забезпечення прав осіб з інвалідністю, інтеграція осіб з інвалідністю в суспільне життя, усунення дискримінації за ознакою інвалідності.  Подолання бідності серед осіб з інвалідністю.  Впровадження системи оцінки втрати функціональності на основі 55 принципів Міжнародної класифікації життєдіяльності та здоров’я. функціонування, обмежень  Удосконалення порядку надання окремим категоріям осіб послуг із комплексної реабілітації та порядку використання коштів, передбачених в державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю.  Удосконалення порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації.  Посилення кваліфікаційних вимог до виробників та постачальників технічних та інших засобів реабілітації.  Забезпечення оновлення функціонала Централізованого банку даних з проблем інвалідності.  Запровадження послуги з підбору, адаптації та освоєння технічних та інших засобів реабілітації.  Запровадження моніторингу забезпечення якості технічних та інших засобів реабілітації.  Сприяння працевлаштуванню осіб з інвалідністю та забезпечення їх конкурентоспроможності на відкритому ринку праці.  Введення нових механізмів сприяння працевлаштуванню та зайнятості осіб з інвалідністю, в тому числі шляхом розвитку соціального підприємництва та започаткування ними власної справи.  Удосконалення визначення нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, запровадження альтернативних варіантів його виконання, в тому числі на державній службі та в органах місцевого самоврядування.  Забезпечення невідворотності відповідальності за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю.  Створення умов для формування в Україні сучасної системи реабілітації. Очікувані результати та показники: □ зростання кількості осіб, що отримали реабілітаційні послуги в реабілітаційних установах, на 10 відсотків □ зростання кількості реабілітаційних установ, які надають послуги за принципом “гроші ходять за людиною”, на 10 відсотків □ підвищення кількості осіб з інвалідністю, які працевлаштовані за сприяння Державної служби зайнятості та отримали послуги, на 10 відсотків 56 10.5. Сімейна політика, захист прав дітей  Створення умов для безпеки та благополуччя кожної дитини шляхом розвитку відповідального батьківства та сімейних форм виховання.  Формування якісної системи забезпечення потреб та захисту прав дітей на рівні кожної громади.  Підвищення розміру державної допомоги на дітей у сімейних формах виховання, грошового забезпечення осіб, які добровільно взяли на виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які залишилися без батьківського піклування.  Удосконалення системи захисту права кожної дитини на виховання в сім’ї та догляд своїми батьками шляхом формування відповідального ставлення до батьківства.  Забезпечення утворення в кожній об’єднаній територіальній громаді служби у справах дітей як гаранта захисту прав дітей на відповідній території.  Деінституалізація інтернатних закладів та розвиток сімейних форм виховання.  Формування нульової толерантності до насильства та посилення готовності протидіяти його проявам в українському суспільстві.  Забезпечення розширення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, постраждалих від торгівлі людьми та домашнього насильства. Очікувані результати та показники: □ підвищення розміру допомоги понад 32 тис. опікунам (піклувальникам) на 43 тис. дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, над якими встановлено опіку чи піклування □ збільшення відсотка влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, під опіку/піклування, у малі групові будинки від загальної кількості таких дітей □ збільшення до 92 відсотків дітей, які виховуються в сімейних формах виховання та формах виховання, наближених до сімейних, з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування 11. Мінветеранів 11.1. Відновлення та повноцінне життя  Створення системи моніторингу потреб ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів їх сімей у медичних, психологічних, соціальних послугах та можливостей держави, територіальних громад, 57 ветеранської спільноти, неурядового сектору, міжнародної підтримки для координації у задоволенні таких потреб.  Забезпечення доступу ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів їх сімей до якісних медичних та психологічних послуг.  Впровадження спеціалізованої програми медичних гарантій для ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів їх сімей, моніторинг її ефективності та забезпечення її удосконалення.  Формування здорового способу життя та підтримка спортивної реабілітації ветеранів війни.  Впровадження стандартів соціальної підтримки ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів їх сімей.  Вжиття заходів до покращення житлового забезпечення учасників антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил, постраждалих учасників Революції Гідності, осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, членів їх сімей, а також внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, у тому числі шляхом виплати грошової компенсації. Очікувані результати та показники: □ отримання послуги із санаторно-курортного лікування та психологічної реабілітації, відновлення фізичного та психологічного здоров’я до необхідного рівня понад 70 тис. ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів їх сімей □ отримання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення понад 4,5 тис. учасниками антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил, постраждалими учасниками Революції Гідності, особами, які брали участь у бойових діях на території інших держав, членами їх сімей, а також внутрішньо переміщеними особами, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України 11.2. Пам’ять та повага  Системна політика з формування позитивного сприйняття ветерана війни суспільством шляхом розроблення та реалізації комплексної програми героїзації образу захисника ― взірця героїзму та патріотизму.  Підняття рівня національно-патріотичної свідомості в державі, активне 58 залучення ветеранів війни до цього процесу.  Введення в експлуатацію Національного військового меморіального кладовища та створення Меморіалу світлої пам’яті загиблих захисників. Очікувані результати та показники: □ розроблення комплексної програми героїзації ветеранів війни, формування позитивного образу ветерана у суспільстві та відповідність ветерана цьому образу □ залучення ветеранів війни до процесу шкільного та позашкільного національно-патріотичного виховання молоді, зокрема через програму підвищення кваліфікації для викладання відповідних дисциплін □ введення в експлуатацію Національного військового меморіального кладовища, відкриття Меморіалу світлої пам’яті загиблих захисників України, поховання ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, відповідно до уніфікованого ритуалу 11.3. Реінтеграція в суспільство  Створення можливостей для ветеранів війни, членів їх сімей, членів сімей загиблих, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та постраждалих учасників Революції Гідності, щодо здобуття освіти, професійного розвитку, впровадження концепції зміни військової кар’єри на цивільну, активної самозайнятості, відкриття та ведення власного бізнесу.  Формування на базі Мінветеранів майданчика для координації дій ветеранської спільноти, організацій громадянського суспільства, співробітництва з міжнародними партнерами для вироблення та дієвої реалізації політики підтримки та адаптації ветеранів.  Залучення ветеранів війни як досвідченої основи до організації територіальної оборони держави.  Запуск Єдиного державного реєстру ветеранів війни, сервісу “Еветеран”.  Створення єдиних центрів надання послуг ветеранам у форматі поєднання ком’юніті центру та територіальних органів Мінветеранів.  Організація роботи виїзних мобільних груп на базі ветеранських просторів для забезпечення послугами ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, їх родин у віддалених регіонах. Очікувані результати та показники: □ введення Єдиного державного реєстру ветеранів війни та сервісу “Еветеран” в експлуатацію □ отримання послуги з соціальної та професійної адаптації, отримання 59 можливості для власного розвитку, зайнятості та започаткування власних справ понад 20 тис. ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів їх сімей 12. МОЗ 12.1. Медична реформа  Реформування медичної галузі та вдосконалення системи фінансування надання медичної допомоги.  Затвердження “дорожньої карти” запровадження медичного страхування.  Запровадження лікарського самоврядування та допуску до професійної діяльності.  Розбудова електронної системи охорони здоров’я (аудит електронних баз та реєстрів, перехід на електронні лікарняні листки, довідки та сервіси тощо).  Забезпечення гідних умов та рівня оплати праці, соціальних гарантій для медичних працівників.  Розроблення та імплементація стандартів якості медичної допомоги, затвердження галузевих стандартів медичної допомоги, клінічних протоколів та настанов на основі передових світових практик.  Запровадження проектів державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я, що сприятиме залученню приватних інвестицій у медичну галузь.  Розвиток медичного оздоровчого туризму.  Реформа медичної освіти з урахуванням кращих практик та досвіду ЄС. Очікувані результати та показники: □ забезпечення надання населенню гарантованого державою переліку медичних послуг □ запровадження ведення медичної документації в електронному вигляді □ підвищення якості практичної підготовки лікарів-інтернів та як результат підвищення якості надання медичної допомоги населенню □ врегулювання системи атестації середнього медичного персоналу та впровадження безперервного медичного розвитку для цієї категорії медичних працівників, що дасть змогу суттєво вдосконалити медичне обслуговування пацієнтів 12.2. Громадське здоров’я  Розбудова мережі закладів епідемічного контролю та біологічної 60 безпеки.  Розбудова системи громадського здоров’я для оцінювання стану здоров’я населення та оперативного виявлення загроз для українців. Очікувані результати та показники: □ відновлення системи протиепідемічного захисту □ забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення 12.3. Спеціалізована медицина  Створення доступної та спроможної мережі спеціалізованих закладів охорони здоров’я для надання якісних медичних послуг, в тому числі дитячих медичних закладів.  Удосконалення служби трансплантології.  Реформування служби крові відповідно до кращих світових практик.  Розвиток екстреної медичної допомоги.  Реформування судово-медичної експертизи. Очікувані результати та показники: □ зменшення рівня смертності □ підвищення якості медичних послуг, які надаються населенню □ функціонування доступної та спроможної мережі спеціалізованих закладів охорони здоров’я для надання якісних медичних послуг 12.4. Доступні та якісні лікарські засоби  Розширення переліку лікарських засобів за програмою реімбурсації “Доступні ліки” з відповідним збільшенням видатків на її фінансування.  Розроблення нового законодавства у сфері обігу лікарських засобів (зменшення адміністративного тиску на учасників фармацевтичного ринку, підвищення рівня прозорості під час уведення лікарських засобів на ринок України та їх подальшого обігу, захист споживачів від небезпечних, неефективних та неякісних лікарських засобів, підвищення рівня фізичної та економічної доступності лікарських засобів для пацієнтів, зокрема шляхом запровадження фармацевтичних послуг).  Посилення контролю якості за лікарськими засобами. Очікувані результати та показники: □ розширення доступу пацієнтів, що користуються програмою “Доступні ліки”, до нових лікарських засобів □ забезпечення доступу пацієнтів до якісних та безпечних лікарських засобів 61 13. МОН 13.1. Доступна та якісна дошкільна освіта  Удосконалення законодавства у сфері дошкільної освіти: визначення основних вимог до забезпечення якості дошкільної освіти, способів забезпечення доступності її здобуття, запровадження фінансової автономії закладів дошкільної освіти.  Створення додаткових місць, в тому числі за рахунок приватних закладів дошкільної освіти, з метою подолання черги до закладів дошкільної освіти.  Розроблення нормативної бази для центрів раннього розвитку у системі дошкільної освіти для дітей від 0 до двох років.  Розроблення нової моделі фінансування дошкільної освіти з метою забезпечення її широкої доступності.  Підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти за новими програмами та їх мотивації до професійної діяльності.  Розбудова сучасного, безпечного, інклюзивного освітнього середовища у закладах дошкільної освіти. та комфортного  Оновлення державного стандарту у сфері дошкільної освіти ― базового компонента дошкільної освіти.  Створення системи забезпечення якості дошкільної освіти.  Проведення оцінки якості дошкільної освіти за шкалою дослідження ECERS (Early Childhood Environment Rating Scale). Очікувані результати та показники: □ зростання показника охоплення дітей трьох – п’яти років дошкільною освітою у міській та сільській місцевості □ зростання охоплення дітей п’ятирічного віку закладами освіти, що забезпечують здобуття дошкільної освіти 13.2. Нова Українська школа  Оновлення змісту базової та профільної середньої освіти та методик навчання згідно із сучасними вимогами.  Забезпечення фінансової підтримки з Державного бюджету України реформи “Нова українська школа”, програми “Спроможна школа” та інших програм.  Створення центрів професійного розвитку педагогічних працівників шляхом реорганізації системи районних науково-методичних центрів (кабінетів).  Забезпечення супервізії (супроводу та підтримки) та сертифікації педагогічних працівників. 62  Запровадження педагогічної інтернатури та врахування видатків на оплату праці вчителів-наставників в освітній субвенції.  Запровадження нової концепції оплати праці та забезпечення поступового підвищення заробітної плати педагогічним працівникам.  Забезпечення створення сприятливих умов оренди державного і комунального майна для закладів освіти всіх форм власності.  Стимулювання створення ефективної мережі опорних закладів загальної середньої освіти.  Впровадження профільної освіти, зокрема розбудова мережі ліцеїв, що забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти академічного та професійного спрямування.  Забезпечення доступності мережі закладів освіти для здобуття дітьми з особливими освітніми потребами повної загальної середньої освіти.  Розвиток дистанційної та змішаної освіти.  Діджиталізація освітнього середовища (підключення закладів загальної середньої освіти до швидкісного Інтернету; забезпечення здобувачів освіти та педагогічних працівників електронними освітніми ресурсами).  Запуск національної освітньої електронної платформи як основи для організації дистанційного навчання.  Покращення якості навчально-методичних матеріалів (підручників, посібників), які використовуються у закладах загальної середньої освіти.  Створення безпечного освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації.  Створення нового освітнього простору в закладах загальної середньої освіти відповідно до принципів мотивувального та креативного дизайну, технологічності та інклюзивності.  Визначення підходів до створення комфортних умов проживання та утримання учнів у пансіонах у складі ліцеїв, спеціалізованих та спеціальних закладів загальної середньої освіти.  Забезпечення здобуття позашкільної освіти дітьми шкільного віку відповідно до інтересів та індивідуальних можливостей.  Забезпечення створення умов для проведення профорієнтації учнів, що враховують їх інтереси та можливості.  Продовження участі України в наступних циклах міжнародного порівняльного дослідження якості освіти PISA (Program for International Student Assessment) у 2021 та 2024 роках. Очікувані результати та показники: □ скорочення частки учнів, які не досягли базового рівня з читацької, математичної, природничо-наукової грамотності за результатами 63 України у міжнародному порівняльному дослідженні якості освіти PISA □ скорочення різниці у результатах навчальних досягнень випускників шкіл у сільській та міській місцевості □ зростання частки денних закладів загальної середньої освіти, у яких організовано інклюзивне навчання 13.3. Сучасна професійна освіта  Створення єдиної системи професійної освіти шляхом зближення та інтеграції професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, налагодження зв’язку між професійною освітою та роботодавцями, підвищення оплати праці та престижу викладацької роботи в професійній освіті, стимулювання збільшення частки випускників шкіл, що вступають до закладів професійної освіти та виходять на ринок праці.  Оновлення змісту професійної освіти, зокрема розроблення стандартів професійної освіти та освітніх програм на компетентнісній основі.  Проведення комунікаційної кампанії підвищення престижності професійної освіти та робітничих професій.  Залучення представників бізнесу до освітнього процесу у закладах професійної освіти, у тому числі через впровадження і поширення дуальної форми здобуття професійної освіти.  Модернізація навчально-виробничої та соціальної інфраструктури закладів професійної освіти.  Впровадження в освітній процес новітніх виробничих технологій із застосуванням сучасного обладнання, інструментів і матеріалів та надання можливості педагогічним працівникам проходити підвищення кваліфікації та стажування.  Створення центрів професійної досконалості.  Виконання програми “EU4Skills: кращі навички для сучасної України” у пілотних регіонах та поширення її позитивних результатів на території України. Очікувані результати та показники: □ кількість навчально-практичних центрів, створених у закладах професійної освіти (не менше 25 щороку) та кількість Центрів професійної досконалості (не менше трьох до 2024 року) □ збільшення частки вступників до закладів професійної освіти в рамках загального державного і регіонального замовлення □ зростання кількості здобувачів професійної освіти 64 13.4. Якісна вища освіта та розвиток освіти дорослих  Реалізація фінансової автономії закладами вищої освіти, надання закладам вищої освіти повноважень самостійно розпоряджатися коштами, визначати внутрішню систему та рівень оплати праці, вільно залучати пожертви та інвестиції, при цьому залишаючись неприбутковою організацією з усіма існуючими податковими пільгами.  Посилення функції наглядових рад, моніторинг та аудит економічної діяльності закладів вищої освіти після запровадження фінансової автономії.  Зміна підходів до управління університетами (ключові показники ефективності для керівників, наглядові ради в системі управління закладами вищої освіти, управлінська автономія закладів вищої освіти, антикризовий менеджмент, кадровий резерв).  Удосконалення системи конкурсного вступу до закладів вищої освіти з метою відбору вмотивованих осіб, які спроможні здобувати вищу освіту.  Дерегуляція ліцензійних умов та запровадження ліцензування діяльності у сфері вищої освіти. електронного  Розширення доступу вступників, що мешкають на тимчасово окупованих територіях, до українських закладів вищої освіти.  Запровадження акредитації освітніх програм та інституційної акредитації, а також створення умов для роботи незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти відповідно до стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG).  Завершення розроблення стандартів вищої освіти усіх рівнів на компетентнісній основі.  Приведення національної рамки кваліфікацій у відповідність європейською рамкою кваліфікацій.  Унормування здобуття вищої освіти за дуальною формою. з  Запровадження єдиного державного кваліфікаційного іспиту з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання із спеціальностей, необхідних для доступу до професій, для яких запроваджене додаткове регулювання.  Проведення комплексної реформи вищої юридичної освіти.  Диверсифікація джерел фінансування реформи сфери вищої освіти шляхом підписання кредитної угоди між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.  Розбудова нової системи освіти дорослих, що базується на інтеграції формальної, неформальної та інформальної освіти з широким використанням цифрових технологій. 65 Очікувані результати та показники: □ зростання відсотка випускників закладів вищої освіти, зайнятих на позиціях чи у сферах, що вимагають вищої освіти □ зростання різниці між оплатою праці осіб з вищою освітою різних рівнів та осіб, які не мають вищої освіти □ зростання відсотка роботодавців, які повністю або переважно позитивно оцінюють якість вищої освіти в Україні за результатами національних опитувань 13.5. Розвиток науки та інновацій  Затвердження державної програми полярних досліджень та забезпечення її виконання.  Забезпечення доступу вчених до джерел наукової і науково-технічної інформації.  Забезпечення доступу вчених до європейських консорціумів дослідницьких інфраструктур.  Приєднання до Рамкової програми досліджень та інновацій Європейського Союзу “Горизонт Європа” (Horizon Europe), до програми COST.  Розроблення та затвердження Дорожньої карти інтеграції України до Європейського дослідницького простору.  Вдосконалення механізмів та інструментів реалізації права учасників освітнього процесу та наукових працівників на академічну мобільність.  Спрощення умов залучення та використання позабюджетних коштів, зокрема іноземних грантів, на проведення наукових досліджень, розробок та провадження інноваційної діяльності.  Удосконалення інструментів базового фінансування на основі оцінювання якості наукової діяльності та реформа академій наук.  Створення інструментів ефективного використання майна Національної академії наук України, національних галузевих академій наук, інших наукових установ для цілей розвитку освіти, науки та інновацій.  Розбудова дослідницької та інноваційної інфраструктури, стан якої забезпечує створення та впровадження (комерціалізацію) вченими та суб’єктами інноваційної діяльності результатів їх досліджень та розробок.  Оновлення пріоритетних напрямів розвитку науки та інноваційної діяльності, орієнтованих на досягнення Цілей сталого розвитку.  Удосконалення механізмів оплати праці наукових працівників.  Розвиток інструментів грантового фінансування науки, зокрема 66 збільшення фінансування Національного фонду досліджень України для забезпечення нових напрямів підтримки.  Залучення до проведення науково-технічної експертизи іноземних експертів та встановлення гнучких умов оплати їх праці.  Підтримка наукової та науково-технічної діяльності молодих вчених, зокрема фінансування грантових, стипендіальних програм тощо. Очікувані результати та показники: □ збільшення чисельності українських вчених, які беруть участь у міжнародних дослідженнях, проектах та програмах □ зростання видатків на фінансування наукових проектів, грантових та стипендіальних програм (у тому числі для молодих вчених) одночасно із зростанням загального обсягу видатків державного бюджету на науку □ зростання частки реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції □ покращення позицій України в міжнародних рейтингах, які відображають інноваційний потенціал економіки (Глобальний інноваційний індекс (Global Innovation Index), Глобальний індекс конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index) тощо) 14. Мінмолодьспорт 14.1. Спортивна нація  Затвердження та реалізація довгострокової політики розвитку вітчизняного спорту, у тому числі із залученням суб’єктів громадянського суспільства.  Створення умов для надання сучасних послуг засобами фізичної культури та спорту в регіонах України, доступних для всіх верств населення, у тому числі для осіб з інвалідністю.  Розбудова спортивної інфраструктури, що відповідає міжнародним стандартам.  Популяризація здорового способу життя, сприяння руховій активності всіх вікових груп.  Визначення основних державних соціальних гарантій щодо надання послуг у сфері фізичної культури і спорту.  Розроблення та впровадження стандартів якості фізкультурно-оздоровчої послуги.  Стимулювання приватної ініціативи із залученням громадян до оздоровчої рухової активності, залучення суб’єктів недержавних форм власності до реалізації державного замовлення послуг.  Сприяння розвитку дитячо-юнацького та резервного спорту як 67 фундаменту майбутніх спортивних досягнень країни, у тому числі шляхом поетапного збільшення заробітних плат тренерам.  Забезпечення гідних умов та рівня оплати праці, соціальних гарантій для працівників галузі.  Створення умов для підвищення рівня інституційної спроможності спортивних федерацій.  Забезпечення участі спортсменів національних збірних команд на міжнародній спортивній арені та проведення на території України міжнародних спортивних змагань. Дієва підтримка вітчизняних спортсменів під час підготовки до Олімпійських, Паралімпійських, Дефлімпійських та Всесвітніх ігор.  Сприяння меценатській діяльності для підтримки сфери спорту.  Розвиток спортивної науки та медицини, вдосконалення медичного забезпечення фізичної культури та спорту.  Удосконалення законодавства щодо антидопінгової діяльності у спорті, посилення спроможності Національного антидопінгового центру для лабораторних досліджень допінг-проб за міжнародними стандартами. Очікувані результати та показники: □ збільшення щороку на 1 відсоток чисельності громадян, які мають достатній рівень оздоровчої рухової активності □ збільшення міжнародних спортивних змагань на території України □ збільшення кількості отриманих медалей на міжнародних спортивних змаганнях 14.2. Національно-патріотичне виховання  Прийняття нормативно-правових актів щодо національно-патріотичного виховання, які реалізовуватимуться за широкого залучення громадських об’єднань.  Налагодження міжрегіональної та міжвідомчої взаємодії у сфері національно-патріотичного виховання з метою утвердження єдиної національної системи цінностей.  Привернення уваги громадян до фундаментальних питань збереження української державності: національної ідентичності, надбання минулих поколінь, боротьби за незалежність та відновлення територіальної цілісності, сприяння миру та стабільності в Україні та світі. Очікувані результати та показники: □ збільшення кількості молоді, залученої до розвитку національнопатріотичного виховання, шляхом участі в проектах інститутів громадянського суспільства □ створення системи підготовки активістів, волонтерів, які займаються 68 питаннями національно-патріотичного виховання дітей та молоді 14.3. Активна молодь  Підвищення рівня економічної та громадської активності молоді, її інтеграції в суспільне життя та адаптації до викликів, розвиток компетентностей молоді і визначення нею свідомого вибору життєвого шляху, у тому числі через молодіжне підприємництво.  Розвиток культури волонтерства серед дітей та молоді, підвищення спроможності організацій, що залучають до своєї діяльності волонтерів, у тому числі шляхом запровадження механізму підтримки громадянами таких організацій.  Розроблення та реалізація довгострокової обґрунтованої молодіжної політики шляхом прийняття відповідних нормативно-правових актів. Очікувані результати та показники: □ зростання частки молоді, яка підвищила рівень своєї активності та інтеграції в суспільне життя □ зростання кількості молоді, яка бере участь у волонтерських проектах 15. МКІП 15.1. Якісні культурні послуги та консолідація українського суспільства  Забезпечення міжнаціональної єдності, гарантування та дотримання прав національних меншин і корінних народів на розвиток їх національної ідентичності. Збереження етнічного та релігійного розмаїття в Україні.  Забезпечення економічної самодостатності культурної сфери. Закріплення гарантованого обсягу державної підтримки культурної сфери для охорони та заохочення розмаїття форм культурного самовираження.  Забезпечення доступності культурних послуг та широких можливостей для створення якісного культурного та креативного продукту в регіонах України. Зміцнення матеріально-технічної та інформаційної бази закладів культури, сприяння розробленню та реалізації інвестиційних проектів (програм), у тому числі з метою модернізації інфраструктури у сфері культури.  Державна підтримка та сприяння меценатству.  Створення ефективної системи просування української культури та мистецтва у світі.  Розвиток державних та громадських інститутів, які сприяють інноваційній культурній діяльності. Здійснення культурної політики на засадах широкого громадського діалогу. Очікувані результати та показники: □ удосконалення механізму захисту прав національних меншин і 69 корінних народів, а також релігійних спільнот □ забезпечення міжнаціональної єдності, гарантування та дотримання прав національних меншин і корінних народів на розвиток їх національної ідентичності □ стійке зростання індексу ідентичності у 2023 році порівняно з 2020 роком: відчуття громадянами своєї приналежності до України із збереженням культурного різноманіття □ забезпечення доступу до споживання і створення сучасного українського культурного продукту не лише у великих містах, а і у найвіддаленіших куточках країни 15.2. Культурна спадщина, культурні цінності та національна пам’ять  Збереження, захист та популяризація культурної спадщини та культурних цінностей українського народу, створення правових умов та механізмів для збереження традиційного характеру середовища історичних населених місць.  Збереження національної пам’яті українського народу.  Розроблення законодавчих змін щодо заборони здійснювати забудову в межах визначених історичних ареалів населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, за відсутності у складі генерального плану таких населених пунктів історико-архітектурного опорного плану.  Сприяння впровадженню права органів місцевого самоврядування примусового відчуження пам’яток у недобросовісних власників.  Завершення реконструкції першої черги Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору в Україні з будівництвом другої черги Національного музею – меморіалу жертв Голодомору, завершення будівництва на Алеї Героїв Небесної Сотні в м. Києві Меморіалу Героїв Небесної Сотні та проектування і підготовка до будівництва Музею Революції Гідності (Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні ― Музей Революції Гідності). Очікувані результати та показники: □ формування екосистеми збереження та промоції культурної спадщини та культурних цінностей □ запуск національної інфраструктури даних охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, охорони нематеріальної культурної спадщини □ осучаснення символів та культурних традицій з урахуванням культурного розмаїття України □ відновлення ефективної системи управління охороною культурної 70 спадщини на усіх рівнях 15.3. Мистецтво, креативні індустрії  Підтримка конкурентоспроможних інноваційних підходів у сфері культури, креативних індустрій.  Формування цілісного україномовного простору та розвиток кінематографу. культурно-інформаційного  Розвиток людського потенціалу, що стосується формування креативних можливостей (спроможності) українського суспільства, здатності до збереження та передачі національних традицій майбутнім поколінням, можливостей до впровадження інновацій у культурній сфері.  Створення сучасної системи мистецької освіти, у тому числі для менеджерів у сфері культури. Державна підтримка розвитку наукових досліджень у закладах вищої мистецької освіти. Сприяння розвитку системи мистецької освіти протягом життя.  Стимулювання розвитку креативних індустрій, зокрема книговидавничої справи.  Забезпечення розроблення та затвердження концепції створення музею сучасного мистецтва. Очікувані результати та показники: □ збільшення до 4 відсотків частки зайнятих осіб у суб’єктів господарювання за видами економічної діяльності, які належать до креативних індустрій, від зайнятих осіб у суб’єктів господарювання за всіма видами економічної діяльності в Україні □ збільшення частки дітей з особливими освітніми потребами, які здобувають початкову мистецьку освіту в мистецьких школах, з 0,64 відсотка до 1,2 відсотка загальної кількості учнів у 2024 році □ наявність у населення необхідних умов та навичок, що дозволяють монетизувати свій талант, уяву, інтелект і відкрити сталий креативний бізнес □ стійке зростання позиції України в рейтингу “Global Innovation Index” у секції “Creative outputs” (результати креативної діяльності) □ збільшення до 78 відсотків частки назв україномовних книг, виданих українськими суб’єктами книговидавничої справи на рік, у загальній кількості назв, виданих українськими суб’єктами книговидавничої справи на рік (додали завдання відповідно до цього індикатора) □ представлення України на провідних міжнародних кінофестивалях, кіноринках та залучення до міжнародних програм підтримки кінематографії □ представлення сучасних українських і світових мистецьких творів протягом року в афішах (програмах) театрів, концертних організацій, 71 □ □ □ □ □ мистецьких колективів (не менше 20 відсотків) у 2024 році помітне збільшення кількості вироблених та таких, що вийшли у широкий прокат, національних фільмів, телевізійних фільмів/серіалів у 2023 році порівняно з 2020 роком збільшення кількості українського аудіовізуального продукту, представленого на міжнародних фестивалях та /або кіноринках збільшення обсягу касових зборів від показу українських фільмів, створених за державної підтримки у 2023 році порівняно з 2020 роком збільшення кількості іноземних кіновиробничих компаній, яким відшкодовуються кваліфіковані витрати за зйомки фільмів в Україні щороку з 2021 року збільшення кількості побудованих та/або реконструйованих будівель, споруд та інших об’єктів інфраструктури, які будуть задіяні у процесі виробництва фільмів та/або реконструйованих, технічно переоснащених кінотеатрів, розташованих у населених пунктах з населенням до 250 тис. жителів у 2023 році порівняно з 2020 роком 15.4. Туризм  Розвиток туристичного потенціалу. Заохочення населення внутрішнього туризму та популяризація України у світі. до  Розвиток державно-приватного партнерства в туризмі. Очікувані результати та показники: □ збільшення середніх витрат іноземних туристів під час подорожей в Україні у п’ять разів у 2024 році порівняно з 2019 роком □ зростання внутрішнього туристичного потоку на 2 відсотка щороку, починаючи з 2021 року 15.5. Інформаційна політика та безпека  Створення взаємоузгодженої державної системи інформаційної безпеки.  Посилення національної інформаційної безпеки.  Захист свободи слова та українського інформаційного простору, протидія інформаційній агресії, в тому числі на тимчасово окупованих територіях України.  Підтримка на порядку денному серед населення питання важливості приєднання України до Європейського Союзу та НАТО. Проведення тематичних інформаційних кампаній та інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо переваг євро- та євроатлантичної інтеграції.  Розроблення дієвих механізмів протидії інформаційним загрозам шляхом використання відповідних інструментів реалізації державної інформаційної політики та розвитку національного інформаційного 72 простору, поширення суспільно-важливої інформації та підтримки свободи слова в Україні.  Сприяння реалізації різноманітних інформаційних, історико-культурних та просвітницьких проектів, спрямованих на формування громадянської позиції та національної ідентичності жителів на територіях, постраждалих внаслідок військових дій в окремих районах Донецької та Луганської областей. Очікувані результати та показники: □ зростання позиції України в рейтингу Nation Brands Index мінімум за чотирма показниками на 3―4 пункти порівняно з минулим періодом □ реагування на інформаційні загрози протягом 3―4 годин з моменту їх виявлення □ зростання частки населення України, яке повністю або в цілому підтримує курс України у напрямі євроінтеграції та євроатлантичної інтеграції 16. Міноборони 16.1. Реформування сектору національної безпеки і оборони (разом з іншими складовими сектору)  Розвиток спроможностей сил оборони виконувати завдання із забезпечення національної безпеки, здійснювати оборону України та відстоювати її територіальну цілісність.  Реформування системи мобілізаційної підготовки та мобілізації з урахуванням викликів збройної агресії Російської Федерації.  Досягнення сумісності Збройних Сил із збройними силами держав ― членів НАТО, розвиток спроможностей щодо отримання допомоги від іноземних партнерів та її надання іншим державам.  Створення дієвої системи територіальної оборони з використанням кращого досвіду країн з розвинутою територіальною обороною; розвиток військово-патріотичного виховання.  Розроблення проекту нового закону про територіальну оборону. Очікувані результати та показники: □ розроблення та подання на затвердження проекту Стратегії воєнної безпеки України □ відпрацювання і подання проекту Плану оборони України □ упровадження нової об’єднаної системи керівництва та управління силами оборони, яка відповідає стандартам НАТО □ упорядкування електронного реєстру обліку та контролю земель оборони 73 16.2. Ефективні Збройні Сили  Забезпечення ефективності оборонного менеджменту, професійності та вмотивованості персоналу сил оборони, чисельності військового резерву, розвинутої військової інфраструктури, логістики та запасів матеріальних засобів.  Розроблення проектів законів, необхідних для завершення трансформації системи командування і контролю відповідно до євроатлантичних стандартів, перехід на структуру об’єднаних штабів; оптимізація структури Міноборони та Генерального штабу Збройних Сил з метою уникнення дублювання функцій.  Розроблення нових військових статутів відповідно до принципів і стандартів НАТО.  Розроблення проекту закону про військову поліцію. Очікувані результати та показники: □ розроблення проектів Стратегічного оборонного бюлетеня України та Державної програми розвитку Збройних Сил □ розподіл повноважень між Головнокомандувачем Збройних Сил та начальником Генерального штабу Збройних Сил □ автоматизація процесів обліку та управління оборонними ресурсами, цифровізація документів обліку особового складу □ забезпечення участі підрозділів Збройних Сил у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки під егідою ООН, ЄС, НАТО та інших міжнародних організацій у сфері безпеки □ забезпечення спроможності визначених підрозділів Збройних Сил до спільних дій із збройними силами держав ― членів НАТО □ внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів щодо переведення Збройних Сил та інших складових сил оборони на професійну основу 16.3. Новітнє озброєння та оснащення  Переоснащення Збройних Сил новітнім та модернізованим озброєнням, військовою та спеціальною технікою, достатніми запасами ракет і боєприпасів, що дасть можливість ефективно виконувати завдання із забезпечення національної безпеки і оборони та давати гідну відсіч збройній агресії Російської Федерації на Сході України.  Реформування системи визначення потреб та закупівель для потреб оборони, створення механізмів конкурентних закупівель та максимальної публічності.  Розроблення та виконання державних програм щодо утилізації надлишкової, непридатної та застарілої військової техніки та озброєння, 74 боєприпасів, ракетного палива та його компонентів, оновлення основних засобів та поповнення обігових коштів за рахунок майна, що не використовується та не може бути використане у господарській діяльності. Очікувані результати та показники: □ внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів щодо удосконалення процесів створення, виробництва, закупівель озброєння та військової техніки, формування прозорого оборонного бюджету, військово-технічного співробітництва □ забезпечення актуалізації (пролонгація) Державної цільової оборонної програми розвитку озброєння і військової техніки □ автоматизація логістичних процесів (закупівлі, поставок, зберігання, розподілу і споживання, контролю якості) 16.4. Належне забезпечення та освіта військовослужбовців  Розроблення нової системи грошового забезпечення військовослужбовців.  Реформування та оптимізація системи військової освіти і підготовки з урахуванням кращих практик держав ― членів НАТО, у тому числі реформування системи освіти, що надається на кафедрах військової підготовки вищих навчальних закладів.  Забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей: реформування системи забезпечення житлом військовослужбовців, перехід на депозитно-монетарну систему та фіксація квартирної черги, проведення регулярного аудиту черги та постійне оновлення і висвітлення на сайті Міноборони актуальних списків військовослужбовців, що потребують забезпечення житлом.  Формування на базі військових містечок системи автономних військових баз із необхідною інфраструктурою для розташування військових частин, з фондом службового житла та соціально-побутовою інфраструктурою для військовослужбовців та членів їх сімей.  Удосконалення законодавства щодо соціального захисту пенсіонерів, ветеранів та модернізація системи переходу з військової кар’єри на цивільну. Очікувані результати та показники: □ приведення систем управління кар’єрою військовослужбовців, підготовки кадрів та військової освіти у відповідність із стандартами НАТО □ реалізація принципу рівних прав і можливостей жінок і чоловіків щодо розвитку військової кар’єри та призначення на вищі посади □ запровадження передових методик підготовки військових фахівців 75 НАТО у професійних стандартах та освітньо-професійних програмах підготовки військових фахівців в інтересах Збройних Сил □ розроблення державної програми будівництва (створення) соціальних об’єктів інфраструктури на територіях військових містечок 17. МЗС 17.1. Протидія агресії Російської Федерації політико-дипломатичними засобами  Зміцнення міжнародної солідарності у протидії агресії Російської Федерації, забезпеченні режиму санкцій, невизнанні спроби анексії Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, забезпечення міжнародної підтримки позиції України у питанні відновлення територіальної цілісності нашої держави в рамках “мінського”, “нормандського” переговорних форматів та міжнародних організацій.  Захист прав та сприяння звільненню громадян України, які незаконно утримуються Російською Федерацією з політичних мотивів на території Російської Федерації та тимчасово окупованих територіях України.  Збереження на порядку денному питання діяльності міжнародних організацій та зовнішньополітичних заходів міжнародних партнерів України стосовно порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях України.  Проведення роботи з країнами-партнерами з метою продовження економічних санкцій та інших обмежувальних заходів проти Російської Федерації, а також фізичних і юридичних осіб у зв’язку з порушенням суверенітету і територіальної цілісності України.  Забезпечення притягнення Російської Федерації до відповідальності в міжнародних судових інстанціях за порушення міжнародного права по відношенню до України та її громадян. Очікувані результати та показники: □ підтвердження позиції міжнародного співтовариства щодо засудження та протидії агресії Російської Федерації, незмінності статусу Автономної Республіки Крим і м. Севастополя □ посилення міжнародного тиску на Російську Федерацію для припинення агресії, забезпечення підтримки іноземними партнерами позиції України у рамках переговорів у “нормандському” форматі □ продовження дії санкційних режимів, запроваджених ЄС, США, Канадою, іншими партнерами у зв’язку з агресією Російської Федерації і порушенням територіальної цілісності України □ захищеність прав та інтересів громадян України, незаконно утримуваних Росією з політичних мотивів, та їх звільнення □ збереження уваги до питання агресії Російської Федерації в рамках 76 ключових міжнародних організацій, зокрема ООН, Ради Європи, ОБСЄ, і використання наявних у них механізмів для консолідації міжнародної підтримки України □ фіксація міжнародними судовими інституціями фактів порушення Російською Федерацією норм і принципів міжнародного права по відношенню до України, її прав і прав її громадян □ залучення міжнародної допомоги для відновлення об’єктів інфраструктури регіонів, що постраждали внаслідок агресії Російської Федерації, а також для подолання її гуманітарних наслідків □ збереження питання припинення збройної агресії Російської Федерації проти України у порядку денному Групи семи 17.2. Поглиблення співпраці з ключовими міжнародними партнерами  Підтримання сталого політичного діалогу, створення сприятливих рамок для активізації торговельно-економічного співробітництва між Україною та державами Групи семи і Групи двадцяти.  Врегулювання проблемних питань двосторонніх відносин між Україною та сусідніми державами ― членами ЄС на основі національних інтересів та загальновизнаних принципів та норм міжнародного права. Очікувані результати та показники: □ підтримка процесу впровадження реформ в Україні з боку держав Групи семи □ оприлюднення політичних заяв керівництва ключових партнерів на підтримку України; підтримка українських резолюцій у рамках міжнародних організацій □ продовження отримання безпекової допомоги і фінансової допомоги на підтримку реформ в Україні з боку США, збереження двопартійної підтримки України □ прогрес у розширенні Угоди про вільну торгівлю з Канадою на сферу послуг та інвестицій □ залучення пільгових кредитів Японського агентства міжнародного співробітництва на реалізацію соціально значущих проектів в Україні □ підготовка до підписання українсько-британської угоди про вільну торгівлю, політичну співпрацю та партнерство □ проведення масштабних бізнес-заходів за участю представників урядових кіл, провідних бізнесових груп у відносинах з Німеччиною (засідання Групи Високого рівня з питань українсько-німецького економічного співробітництва, Українсько-німецький бізнес-форум тощо) □ врегулювання проблемних питань навколо освітнього та мовного 77 законодавства України у відносинах з Угорщиною □ врегулювання спірних питань, пов’язаних з подіями спільного українсько-польського історичного минулого □ продовження договірно-правового оформлення державних кордонів України, зокрема підписання підсумкових документів щодо демаркації точки стику державних кордонів України, Республіки Польща та Республіки Білорусь 17.3. Забезпечення зовнішньоекономічних інтересів України засобами економічної дипломатії  Посилення дипломатичної підтримки експортної діяльності українських суб’єктів господарювання.  Використання сучасної інтерактивної цифрової платформи для максимально оперативного забезпечення українських суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності актуальною інформацію про стан міжнародних ринків та здійснення пошуку необхідних іноземних партнерів, контрактів, тендерів, виставок тощо.  Лобіювання закордонними дипломатичними установами України інтересів вітчизняних експортерів на перспективних ринках та нових нішах.  Розширення географії зовнішньоекономічної присутності України шляхом пошуку нових форм економічної кооперації з країнами Азії, Африки та Латинської Америки.  Підвищення іміджу України як надійного і передбачуваного зовнішньоекономічного партнера, зокрема як держави, що робить важливий внесок у забезпечення світової продовольчої безпеки.  Популяризація інвестиційної привабливості України з урахуванням відкриття ринку землі та розширеної програми приватизації державних об’єктів.  Дипломатичний супровід та інформаційна підтримка залучення іноземних інвестиційних та фінансових ресурсів, а також трансферу інноваційних технологій в національну економіку. Очікувані результати та показники: □ збільшення кількості вітчизняних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, яким надано необхідну дипломатичну підтримку за кордоном □ реалізація нових масштабних інфраструктурних проектів в національній економіці за участю міжнародних кредитно-фінансових інституцій □ участь українських суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності у 78 міжнародних тендерах і конкурсах з метою реалізації нових проектів та контрактів □ реалізація в Україні нових значних проектів, пов’язаних з трансфером іноземних інноваційних технологій та виробництвом високотехнологічної продукції за участю міжнародних партнерів або провідних світових компаній 17.4. Вдосконалення захисту прав та інтересів українців за кордоном, посилення зв’язків із закордонними українцями  Захист прав громадян України за кордоном.  Вчинення всіх консульських дій з використанням засобів інформаційнотелекомунікаційних систем.  Під’єднання існуючих інформаційно-телекомунікаційних систем консульської служби до державних реєстрів та забезпечення автоматичного обміну даними, у тому числі засобами “Трембіта”.  Доступ громадян України до консульських послуг онлайн.  Розширення географії дипломатичної та консульської присутності України за кордоном.  Розширення переліку країн світу, до яких українці в’їжджають без віз.  Посилення зв’язків із закордонними українцями, задоволення їх національно-культурних, мовних та освітніх потреб. Очікувані результати та показники: □ можливість отримання кожним громадянином допомоги та підтримки в будь-якій частині світу 24/7 □ зменшення часу очікування громадянина на отримання консульських послуг □ запровадження ведення консульського обліку за кордоном дистанційно в електронній формі (е-облік) □ збільшення кількості консульських установ України за кордоном □ збільшення кількості країн, до яких громадяни України в’їжджають без віз □ впровадження програми співпраці із закордонними українцями □ реалізація заходів з підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України 17.5. Публічна дипломатія та просування позитивного іміджу України у світі  Протидія антиукраїнським інформаційним кампаніям за кордоном засобами публічної дипломатії.  Підготовка та проведення інформаційних кампаній для ознайомлення та 79 популяризації української культури за кордоном.  Забезпечення об’єктивного, всебічного і збалансованого інформування іноземної аудиторії про суспільно значущі події в Україні, офіційну внутрішню і зовнішню політику, прогрес у впровадженні реформ та позицію держави.  Розширення географії діяльності державної установи “Український інститут”. Очікувані результати та показники: □ виконання річних програмних заходів із забезпечення міжнародного позитивного іміджу України □ підвищення рівня інформаційної присутності України в іноземних засобах масової інформації та соціальних мережах, подолання хибних стереотипів у ставленні до України □ широка культурна презентація України у світі через медійні та онлайнплатформи з великою аудиторією, а саме Вікіпедію, Facebook, YouTube, Google, інші спеціалізовані ресурси 18. МВС 18.1. Забезпечення публічної безпеки і порядку,  Забезпечення громадської безпеки і правопорядку шляхом реалізації превентивних програм протидії злочинності.  Визначення правових механізмів реалізації права на володіння зброєю та застосування зброї.  Запровадження сучасних підходів до забезпечення належного рівня безпеки під час проведення масових заходів (Скандинавської моделі охорони громадського порядку).  Законодавче врегулювання питання щодо протимінної діяльності в Україні.  Реалізація проекту “Поліцейський офіцер громади” та розбудова “поліцейських станцій” у населених пунктах.  Поширення на території України комплексних інтелектуальних систем відеоспостереження з потужною аналітичною складовою.  Підвищення рівня можливостей Міжнародного міжвідомчого багатопрофільного центру підготовки підрозділів Національної гвардії з питань проведення колективної підготовки, професійного навчання, перепідготовки, підвищення кваліфікації.  Підвищення рівня соціального захисту, забезпечення військовослужбовців Національної гвардії та членів їх сімей. Очікувані результати та показники: □ підвищення ефективності виконання завдань житлом ДСНС, 80 □ □ □ □ □ □ □ □ Держприкордонслужбою, Національною поліцією та Національною гвардією із забезпечення захисту життя, прав, свобод та законних інтересів громадян, протидії злочинності, охорони державного кордону та цивільного захисту зменшення часу реагування на виклик з моменту отримання повідомлення і до першого контакту з потерпілим забезпечення кожної територіальної громади офіцером поліції збільшення кількості військовослужбовців/співробітників військових формувань та правоохоронних органів, які пройшли навчання, перепідготовку, підвищення кваліфікації у Міжнародному міжвідомчому багатопрофільному центрі підготовки підрозділів Національної гвардії щорічне підвищення рівня забезпеченості військовослужбовців житлом зменшення кількості вчинюваних громадянами правопорушень та постраждалих від них під час мирних зібрань максимально високий відсоток спеціальних поліцейських операцій, проведених без жертв зменшення питомої ваги тяжких та особливо тяжких злочинів від загальної кількості зареєстрованих кримінальних правопорушень ефективність превентивних заходів щодо протидії злочинності у цілому, а також високий рівень розкриття вчинених злочинів 18.2. Надійна охорона державного кордону та зручний сервіс під час його перетинання  Інтенсифікація договірно-правового оформлення державного кордону.  Забезпечення надійності охорони державного кордону облаштування відповідно до європейських стандартів. та його  Запровадження спільного прикордонного контролю на максимальній кількості пунктів пропуску через державний кордон.  Запровадження системи електронного бронювання черги перед пунктами пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення з країнами ЄС з метою підвищення комфорту громадян та бізнесу під час перетинання державного кордону та зменшення кількості автотранспорту на пунктах пропуску.  Опрацювання разом з країнами-сусідами пропозицій щодо розбудови (створення) нових пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення.  Упровадження інноваційних технологій прикордонного контролю із спрощення контрольних процедур та створення комфортних умов для подорожуючих. 81 Очікувані результати та показники: □ збільшення кількості пунктів пропуску через державний кордон, у яких запроваджено спільний контроль та оптимізовано контрольні процедури □ підвищення рівня задоволеності громадян сервісом під час перетинання державного кордону 18.3. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та оперативність їх ліквідації  Швидке та компетентне реагування органів системи МВС на надзвичайні ситуації та події, що загрожують безпеці громадян.  Забезпечення органів та підрозділів аварійно-рятувальних і пожежнорятувальних служб сучасною технікою та оснащенням.  Створення єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту в органах системи МВС.  Запровадження системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112. Очікувані результати та показники: □ забезпечення своєчасного та оперативного реагування на надзвичайні ситуації та небезпечні події, що несуть загрозу життю громадян □ зменшення часу на виконання завдань, пов’язаних із здійсненням оперативно-пошукових заходів, гасінням пожеж у природних екосистемах, аеромедичною евакуацією постраждалих, доставкою гуманітарних вантажів □ підвищення технічної готовності пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС для виконання відповідних завдань □ досягнення відповідного сучасним вимогам рівня забезпечення інформацією про фактичні та очікувані зміни гідрометеорологічних умов, попередження про небезпечні і стихійні гідрометеорологічні явища, а також про стан забруднення навколишнього природного середовища 19. Мін’юст 19.1. Права людини та доступ до правосуддя  Забезпечення впровадження ефективного механізму виконання рішень Європейського суду з прав людини та вирішення структурних і системних проблем, констатованих у його рішеннях; розробка нового Плану дій, а також системи моніторингу і оцінки реалізації Національної стратегії у сфері прав людини задля забезпечення її ефективного впровадження, виконання заключних зауважень органів ООН з контролю 82 за виконанням міжнародних договорів у сфері прав людини, рекомендацій за результатами проходження Універсального періодичного огляду Ради ООН з прав людини щодо стану дотримання прав людини в Україні.  Посилення ефективності та доступності системи надання безоплатної правової допомоги кожному, хто не має можливості самостійно захищати свої права та інтереси, сприяння підвищенню рівня правової культури та правової обізнаності, розбудові ефективної системи доступу до правової інформації, у тому числі за рахунок цифровізації відповідних сервісів.  Створення умов для самоврядування судових експертів та розширення доступу осіб до послуг судових експертів як складової доступу до правосуддя, у тому числі за рахунок вирівнювання повноважень приватних і державних судових експертів та збільшення рівня конкуренції між ними.  Підвищення гарантій прав потерпілих від насильницьких кримінальних правопорушень, їх близьких родичів і членів сім’ї шляхом впровадження механізму оперативного відшкодування державою завданої їм шкоди з подальшим стягненням відповідного боргу у порядку регресу.  Сприяння впровадженню електронного суду в Україні.  Забезпечення належної взаємодії між державними інформаційними ресурсами для автоматичного обміну даними та усунення необхідності подання додаткових документів.  Перехід до єдиного нотаріату із забезпеченням доступності базових нотаріальних дій для соціально незахищених верств населення; створення Єдиного реєстру нотаріальних дій та електронного нотаріального архіву як складових електронної системи нотаріату.  Удосконалення системи надання послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану за рахунок розширення повноважень органів місцевого самоврядування та нотаріусів, впровадження принципу екстериторіальності, закріплення права на “шлюб за добу” на рівні закону, подальшого розвитку цифрових рішень.  Швидкий і зручний доступ до документної інформації та інших архівних інформаційних ресурсів, належне обслуговування користувачів архівної інформації та страхового фонду документації, формування і надійне зберігання Національного архівного фонду та страхового фонду документації.  Розбудова ефективної системи виконання судових рішень та рішень інших органів, у тому числі через удосконалення порядку доступу до професії приватного виконавця та розширення його повноважень, цифровізацію виконавчого провадження, впровадження за окремими категоріями справ фігури “цифрового виконавця”, застосування 83 інструментів впливу на боржника та засобів протидії зловживанню правами сторонами виконавчого провадження, скасування необґрунтованих мораторіїв на примусове виконання судових рішень.  Забезпечення можливості виїзду дитини за кордон у супроводі одного із батьків без необхідності пред’явлення дозволу іншого з батьків (для подружжя, яке не перебуває у стані конфлікту).  Скасування обов’язковості державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських об’єднань, що не мають статусу юридичної особи. Очікувані результати та показники: □ істотне збільшення рівня фактичного виконання судових рішень □ досягнення до кінця 2023 року не менше 75 відсотків очікуваних результатів за кожним стратегічним напрямом Національної стратегії у сфері прав людини □ позиція України у рейтингу “The Rule of Law Index” на кінець 2023 року: входження до ТОП-50 країн за показником “Цивільне правосуддя” 19.2. Захист права власності, ефективне правове регулювання  Впровадження надійної системи державної реєстрації, яка гарантуватиме непорушність прав на нерухомість та бізнес: перехід від моделі швидкого реагування до ризикоорієнтованої моделі запобігання рейдерським діям.  Запровадження можливості здійснення окремих реєстраційних дій в автоматичному режимі без участі державного реєстратора, спрощення реєстрації філій та представництв іноземних юридичних осіб.  Удосконалення інституту банкрутства фізичних осіб, забезпечення незалежної професійної діяльності арбітражних керуючих, а також впровадження прозорих процедур банкрутства, що дозволятиме швидко відновлювати платоспроможність боржника або справедливо розподіляти активи банкрута між кредиторами.  Збільшення ролі альтернативних методів вирішення спорів: створення ефективних систем медіації та третейських судів (арбітражів).  Модернізація угод про визнання і захист інвестицій, результативне та фінансово ощадливе забезпечення самопредставництва України у закордонних юрисдикційних органах з розгляду інвестиційних спорів.  Рекодифікація приватного права на основі кращого міжнародного досвіду.  Створення “правил про правила” (законодавства про нормативно-правові акти), що дасть змогу встановити єдині вимоги до нормопроектувальної техніки для всіх суб’єктів нормотворення, вирішити колізійні питання, пов’язані з прийняттям нормативно-правових актів, набранням ними 84 чинності, їх державною реєстрацією, обліком та ієрархією.  Впровадження належних алгоритмів прийняття колективних рішень стосовно спільного майна, що дасть змогу, зокрема, вирішувати суперечки між колишнім подружжям як співвласниками неподільного майна, а також створити юридичний фундамент для подолання відомої “трагедії спільного”. Очікувані результати та показники: □ зменшення кількості випадків протиправного позбавлення власників (кредиторів) їх прав □ входження України до ТОП-30 рейтингу Doing Business за показниками “Індекс відновлення платоспроможності”, “Забезпечення виконання контрактів”, “Реєстрація підприємств”, “Реєстрація нерухомості” □ зменшення витрат часу на проведення дій, що мають юридичне значення 19.3. Створення покарань гуманістичної системи виконання кримінальних  Визначення стратегічних напрямів реформування пенітенціарної системи України.  Індивідуалізація системи покарань та розширення переліку видів покарань, альтернативних позбавленню волі, що сприятиме зменшенню кількості осіб у місцях несвободи, забезпечить виправлення правопорушників без ізоляції від суспільства та заощадить відповідні бюджетні кошти.  Впровадження дієвого інструментарію для зміни поведінки, виправлення та ресоціалізації осіб, які увійшли в конфлікт із законом (праця, корекційні та освітні програми), а також підтримка та допомога засудженим, які готуються до звільнення.  Вдосконалення порядку спрощеного досудового розслідування і судового розгляду кримінальних проступків та системи відправлення правосуддя судом присяжних у справах про особливо тяжкі злочини.  Створення належних умов тримання засуджених та ув’язнених шляхом реконструкції установ виконання покарань та будівництва нових сучасних слідчих ізоляторів.  Забезпечення функціонування прозорих та ефективних механізмів попередження і протидії катуванню та жорстокому поводженню в місцях позбавлення волі та попереднього ув’язнення.  Забезпечення розбудови ІТ-інфраструктури та цифровізації пенітенціарної системи, що передбачає удосконалення та наповнення Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, впровадження 85 електронного моніторингу в пробації.  Впровадження системи оцінки ризиків вчинення особою повторного злочину та ризиків порушення обов’язків у межах запобіжного заходу або умовно-дострокового звільнення, яка ґрунтується на використанні машинного навчання та алгоритмів автоматизованих висновків (прогнозів), заснованих на результатах обробки великих структурованих масивів даних.  Забезпечення належного медичного обслуговування в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах відповідно до національних та міжнародних стандартів.  Забезпечення ефективного та неупередженого правопорушень, вчинених у місцях несвободи. розслідування Очікувані результати та показники: □ зменшення рівня повторної злочинності до 10 відсотків (відсоток від загальної кількості засуджених осіб, які на момент вчинення злочину мали непогашену або незняту судимість) □ збільшення частки осіб, які успішно пройшли реабілітацію на пробації без ізоляції від суспільства 86